Рішення № 123467606, 29.11.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4608/24

Провадження №: 2/332/2260/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області (адреса місця знаходження: Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вул. Володимира Якобчука, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 04335252) про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області про позбавлення батьківських прав.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначила, що 22 листопада 2012 року між нею - ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований у Литовезькій сільській раді Іваничівського району Волинської області, актовий запис № 05 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2025 року сторони перестали проживати разом. З того часу відповідач бачився з сином ОСОБА_4 3-4 рази, а починаючи з 2017 року спілкуватися з сином зовсім перестав.

09.10.2017 року рішенням Іваничівського районного суду Волинської області шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Син, згідно з рішенням суду, залишився проживати з позивачкою, зареєстрований разом з нею та знаходиться на її утриманні.

04.09.2020 Іваничівським районним судом Волинської області був виданий судовий наказ про стягнення аліментів в розмірі всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2020 року до досягнення дитиною повноліття.

За весь час, починаючи з 2017 року, відповідач жодного разу не поцікавився життям сина, станом його здоров`я, не займався його вихованням, ніякої матеріальної підтримки не надавав. Станом на 03.04.2024 року заборгованість по аліментах складає 122261,95 грн.

З початком військової агресії Росії проти України позивачка разом з сином виїхала в Республіку Польща, де син ОСОБА_3 з 21.04.2022 року навчається у 4С класі початкової школи № 40 ім. Люблінського липня 1980 року в Любліні. Школу закінчить планово у 2028 році.

08.04.2024 позивачка звернулася із заявою до Нововолинського відділення поліції №1 Володимирського районного відділу поліції про неналежне виконання батьківських обов`язків відповідачем. Постановою Нововолинського міського суду 11 червня 2024 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження та стягнуто судовий збір.

Позивач та представник позивача звернулися до Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, як до органу опіки та піклування, із заявою про надання висновку про позбавлення батьківських прав відповідача.

25.04 2024 за вих. № 231,232 позивачу та представнику позивача направлені листи, де зазначалося, що орган опіки та піклування рекомендує заявникам звернутися до суду з позовною заявою.

Тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2024 у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024 року у вказаній справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Лісневський В.Г. у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення..

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 10.09.2024 року, 31.10.2024 та на 29.11.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

Від представника третьої особи Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, наданий висновок Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, як до органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22 листопада 2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконкомом Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області зареєстровано шлюб за відповідним актовим записом № 05.

У шлюбі народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, актовий запис № 08 від 14.05.2013 року.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 09.10.2017 року по справі № 156/673/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено проживати з матір`ю та позивачем по справі - ОСОБА_1 .

Станом на день подання даної позовної заяви до суду дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом із матір`ю, тобто знаходиться на вихованні і утриманні Позивача.

З 2017 року Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, та не надає матеріальної допомоги на утримання сина.

Згідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Іваничівським ВДВС Волинської області ЗМУМЮ по ВП № 66397139 станом на 03.04.2024 року заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 складає 122261,95 грн.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Литовезької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_7 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.09.2024 року встановлено наступне:

Службою у справах дітей Литовезької сільської ради розглянуто та вивчено документи, представлені Заводським районним судом м. Запоріжжя щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі від 22.11.2012 року. Від подружнього життя у батьків народився син ОСОБА_5 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння. 09.10.2017 року рішенням Іваничівського районного суду Волинської області шлюб між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 було розірвано (справа № 156/673/17), а малолітнього сина залишено проживати разом із матір`ю. Малолітній ОСОБА_3 проживає з матір`ю з 2017 року по теперішній час та повністю знаходиться на її утриманні.

З 2017 року ОСОБА_2 перестав цікавитися малолітнім сином, не виявляв жодного бажання займатися його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина не надавав.

Відповідно до характеристики Литовезького ліцею ім. В. ОСОБА_8 батько ні разу не цікавився успіхами дитини в школі, не відвідував батьківські збори, вихованням не займався.

02 вересня 2024 року працівниками служби у справах дітей та центру надання соціальних послуг Литовезької сільської ради обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході обстеження умов проживання встановлено, що умови проживання задовільні, будинок складається з 2-х кімнат, коридору, веранди, кухні, наявні необхідні меблі та побутова техніка, продукти харчування. Для малолітнього ОСОБА_5 відведена окрема кімната, наявні спальне місце з чистою постільною білизною. Дитина забезпечена одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, шкільним приладдям та канцтоварами відповідно до потреб.

Мати ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_9 проживають на території Республіки Польщі. ОСОБА_10 навчається у 5 класі школи Подставової № 40 у м. Любліні. З 2017 року матір одна займається вихованням та матеріальним забезпеченням малолітнього сина.

Зі слів ОСОБА_1 батько ОСОБА_11 давно не приїздив до свого сина, не телефонує, не займається виховання, розвитком, матеріально не підтримує, не цікавиться дитиною.

Зв`язавшись з ОСОБА_12 , батьком ОСОБА_5 , за допомогою телефонного зв`язку встановлено, що батько не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина, не пам`ятає коли останній раз бачив та розмовляв з сином.

Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Громадянин ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки належним чином, не дбає про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує її необхідним харчуванням і медичним доглядом, не створює належних умов для проживання дитини, не займається її вихованням, не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу тим самим умисно та свідомо ухиляється від батьківських обов`язків, порушуючи ст. 150, 152 Сімейного кодексу України.

Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частина перша стаття 164 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України передбачено право особи, з якою проживає дитина, на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Враховуючи, що відповідач тривалий час мешкає окремо від дитини, дитиною опікується його мати, відсутність доказів участі відповідача у вихованні та матеріальному утриманні дитини, що з урахуванням наявних у справі доказів свідчить про його ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також виходячи з інтересів дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що вимоги позивачки задоволені у повному обсязі, з відповідача на її користь необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265,280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , щодо малолітньої дитини: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 листопада 2024 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області (адреса місця знаходження: Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вул. Володимира Якобчука, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 04335252).

Суддя: В.Д. Сапунцов