Рішення № 123467127, 03.12.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3523/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

за участю секретаря Гарані О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 16.01.2017 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (заява) б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому збільшився до 54000,00 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору щомісячне погашення кредиту та сплату відсотків не здійснював, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом на загальну суму 66312,30 грн., з яких 53279,11 грн. заборгованість за тілом кредиту та 13033,19 грн. заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати по справі.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просив суд провести розгляд справи без участі їхнього представника та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове зсідання не з`явилися, однак ОСОБА_1 подала заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнала в частині заборгованості за простроченими відсотками.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, 16.01.2017 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (заяву) б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому збільшився до 54000,00 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 22.07.2024 року складає 66312,30 грн., з яких 53279,11 грн. заборгованість за тілом кредиту та 13033,19 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. На спростування розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ "Приватбанк", відповідач відзиву відносно позову до суду не подала.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала згідно кредитного договору кредитний ліміт, однак вчасно його не повернула, тому позов АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 66312, 30 гривень є підставним і підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.526,549-552,1054 ЦК Українита ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по договору кредиту б/н від 16.01.2017 року в розмірі 66 312 (шістдесят шість тисяч триста дванадцять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 03.12.2024 року.

Суддя Іван ІЛЬТЬО