Рішення № 123461883, 25.11.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 914/2369/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів,

до відповідача: Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів,

про стягнення заборгованості у розмірі 11 927, 59 грн

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Амбіцької І.О.

представники учасників справи:

від позивача: Булькевич Світлана Василівна представник,

від відповідача: Холявка Лілія Петрівна представник.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про стягнення заборгованості за договором про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.12.2021 № 56290/Т1/2021/1 у розмірі 11 927, 59 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 28.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2024, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2024 з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.11.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (надалі позивач, постачальник) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (надалі відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.12.2021 № 56290/Т1/2021/1 у розмірі 11 927, 59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем 02.12.2021 було укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг № 56290/Т1/2021/1 (надалі договір). Відповідно до умов договору, позивач зобов`язується продати електричну енергію відповідачу, який у свою чергу зобов`язується здійснити оплату за неї у повному обсязі.

В порушення умов договору, відповідачем у період з 01.01.2022 до 25.01.2022 було спожито 2 129 кВт/год, загальною вартістю 11 927, 59 грн, однак станом на момент звернення позивача із даною позовною заявою, відповідачем вартість спожитої електричної енергії не оплачено, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість на вказану суму.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, що зумовило звернення з цим позовом до суду.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що договір укладений між позивачем та відповідачем закінчив свою дію 31.12.2021.

Також відповідач зазначає, що між ним та ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 № 2273/2, який почав діяти з 01.01.2022.

Заборгованість за договором укладеним між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2022 по 25.01.2022 у Головному управлінні ДПС у Львівській області не обліковується, так як за січень 2022 року відповідачем оплата здійснювалась згідно з виставленими ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» рахунками.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 02.12.2021 між ТзОВ «Львівенергозбут» та Державною податковою службою Украі?ни в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області укладено договір № 56290/Т1/2021/1 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія» (універсальна послуга) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, визначених в додатку № 2 до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 6.2. договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з першого по останнє число місяця). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку та в договорі (п. 5.11 договору).

Відповідно до п. 5.15 договору остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.

Пунктом 13.4 договору встановлено, що сторони в порядку ст. 631 Цивільного кодексу України домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин щодо постачання/закупівлі електричної енергії постачальником універсальних послуг, які виникли між сторонами цього договору з 01.10.2021 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, об`єктом споживача, за яким здійснювалось постачання електричної енергії, є Сокальська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області за адресою м. Сокаль, вул. Шептицького, 40, ЕІС-код точки комерціи?ного обліку 62Z7267761843796.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за період 01.01.2022 25.01.2022 становить 2 129 кВт/год, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за об`єктом електропостачання споживача з ЕІС-кодом точки комерціи?ного обліку 62Z7267761843796 за підписом уповноважених представників ТзОВ «Львівенергозбут» та оператора системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго».

Твердження відповідача про те, що ним не здійснювалось споживання електричної енергії поставленої позивачем за період 01.01.2022-25.01.2022 у зв`язку із укладенням позивачем договору про постачання електричної енергії споживачу з ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 31.12.2021, суд не вважає обгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до інформації, наданої Оператором системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго» в листі від 12.09.2024, об`єкт електропостачання відповідача за адресою Львівська область, Червоноградський район, м. Сокаль, вул. А. Шептицького, 40, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7267761843796, перебував на постачанні ТзОВ «Львівенергозбут» з 01.01.2022 по 25.01.2022 включно. Обсяг спожитої електроенергії за вказаний період становить 2 129 кВт/год.

Згідно з п. 4.12. Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здіи?снюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерціи?ного обліку (в даному випадку Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго») в порядку, передбаченому Кодексом комерціи?ного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданоі?) та купленої електричної енергії.

Відповідно до пункту 13.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення і?х підписів печатками та діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем не здійснено оплати за спожиту ним електричну енергію в період 01.01.2022 25.01.2022 згідно з отриманим рахунком, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 927, 59 грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Щодо аргументів відповідача про зміну постачальника електричної енергії з 01.01.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1.1 ПРРЕЕ, споживач має право в установленому цими правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Пунктом 6.1.3 ПРРЕЕ передбачено, що днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) діі?, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Згідно з п. 6.1.8 ПРРЕЕ новий електропостачальник протягом 3 робочих днів від дня отримання звернення від споживача про зміну електропостачальника має надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника.

Запит надсилається адміністратору комерційного обліку у вигляді підписаного новим електропостачальником електронного документа за встановленою адміністратором комерційного обліку формою, що містить необхідні для адміністрування процедури зміни електропостачальника умови договору зі споживачем:

Пункт 6.1.9 ПРРЕЕ передбачає, що після отримання та перевірки запиту на зміну електропостачальника адміністратор комерційного обліку протягом наступного робочого дня має надіслати постачальнику послуг комерційного обліку споживача відповідний запит на контрольне зняття даних комерційного обліку електричноі? енергіі?.

Згідно з п. 6.1.11 ПРРЕЕ постачальник послуг комерційного обліку, у разі зміни електропостачальника за загальним правилом, впродовж 5 календарних днів після отримання запиту від адміністратора комерційного обліку, повинен:

1) сформувати прогнозні дані про покази засобів комерціи?ного обліку на дату зміни електропостачальника та повідомити і?х учасникам роздрібного ринку, задіяним у зміні електропостачальника;

2) запланувати зняття фактичних показів засобів комерційного обліку на дату зміни електропостачальника.

Як встановлено судом, фіксація відповідних показів засобу комерційного обліку та факт споживання електричної енергії точки комерційного обліку відповідача (ЕІС-код ТКО 62Z7267761843796) за період 01.01.2022-25.01.2022 були встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством, що підтверджується актом приймання-передачі фактичних обсягів спожитоі? електричноі? енергіі?, підписаним між ПрАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «Львівенергозбут».

Відтак, перехід відповідача до нового постачальника електроенергіі? фактично відбувся 26.01.2022, про що свідчить лист ПрАТ «Львівобленерго» від 25.01.2022 № 145-07-439, яким відповідно до вимог п. 6.1.9 ПРРЕЕ було повідомлено ТзОВ «Львівенергозбут» про надходження запиту про зміну електропостачальника для споживача Головного управління ДПС у Львівській області з 26.01.2022, зокрема і для точки комерційного обліку з ЕІС-кодом 62Z7267761843796, заборгованість за споживання якою є предметом даної справи.

Щодо посилання відповідача на платіжне доручення про оплату за електричну енергію за січень 2022 року ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», то суд зауважує, що відповідачем не надано акту приймання-передачі фактичних обсягів електричноі? енергіі? чи будь яких інших доказів споживання від ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» за вказаною точкою комерційного обліку за спірний період.

Також суд звертає увагу, що платіжне доручення долучене відповідачем жодним чином не підтверджує, що такий платіж був проведений за електроенергію, спожиту саме точкою комерційного обліку з ЕІС-кодом 62Z7267761843796, оскільки в призначенні платежу не зазначено об`єкти, за які здійснювалась оплата.

Відповідно до ст. 74 ГПК Украі?ни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своі?х вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, у строк встановлений у договорі відповідачем не було сплачено грошові кошти за спожиту електричну енергію, відповідач доказів сплати боргу не надав, не спростував позовних вимог належними та допустимими доказами, тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130) суму в розмірі 14 955, 59 грн, з яких:

- 11 927, 59 грн основної заборгованості,

- 3 028, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.