Рішення № 123456793, 28.11.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1714/24

2/179/664/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

справа № 179/1714/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

05.09.2024 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 25.07.2024 нею було отримано лист від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. про те, що 15.07.2024 нею заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який склав заповіт на її ім`я.

За життя ОСОБА_3 та позивачка були знайомі, у родинних відносинах не перебували. Про існування заповіту позивачка не знала.

Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, позивач з дитиною виїхала до Туреччини.

21.08.2024 позивач через свого представника звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, посвідченої 01.08.2024 консулом Консульства України в Анталії.

Однак, того ж дня, нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин та просить суд визначити їй додатковий строк у три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 10.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2024 витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 11.11.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбаченост.ст.12,13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.63).

17.09.2020 ОСОБА_3 , згідно заповіту належну йому земельну ділянку, яка розташована на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1222383000:01:002:0180, заповів ОСОБА_2 (а.с. 48).

Листом від 17.07.2024 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова М.С. повідомила ОСОБА_2 про те, що 15.07.2024 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 8).

07.09.2024 позивач ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52).

21.08.2024 постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 58).

Із постанови нотаріуса вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Крім того, нотаріусом було зроблено запит до відділу обліку проживання фізичних осіб, на який було отримано відповідь від 16.08.2024 щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та відповідно до відомостей, які містяться у відповіді встановлено, що на час смерті разом із померлим були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно спадкової справи № 11/2024 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до нотаріальної контори зверталася ОСОБА_4 (а.с. 41), на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .

Із спадкової справи вбачається, що згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_3 за життя складав три заповіти, датами посвідчення заповіту є 01.03.2006, 06.07.2016 та 17.09.2020 (а.с. 43-44).

Однак, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості стосовно перевірки нотаріусом заповітів від 01.03.2006 та 06.07.2016. Таким чином, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості стосовно того, хто є спадкоємцями та на яке майно було складено заповіти від 01.03.2006 та 06.07.2016.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 (а.с. 46).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_9 (а.с. 47).

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 2, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за пред`явленим позовом. Встановлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Для визнання відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу, яка має виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20).

Виходячи з аналізу статті 1251 ЦК України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково, крім зазначеного, перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Встановлення зазначених обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зазначені висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, де зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів,суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача клопотань щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 . За заявою ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 11/2024. Права на спадкове майно не оформлені. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо ОСОБА_4 в матеріалах спадкової справи відсутня.

Крім того, дружина ОСОБА_3 ОСОБА_10 та донька ОСОБА_11 потенційно можуть бути спадкоємцями у даній справі, якщо на день смерті ОСОБА_3 вони проживали разом.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.08.2024 нотаріусом також зазначено, що у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини у встановлені строки, неможливо встановити склад спадкоємців.

Позивач, звернувшись з позовом до суду, визначила відповідачем Чернеччинську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що «належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При цьому, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з матеріалів справи, що станом на день смерті ОСОБА_3 , його спадкоємцями, крім ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею за заповітом, спадкоємцями першої черги є дружина ОСОБА_10 та донька ОСОБА_11 . В матеріалах спадкової справи відсутні заяви ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, даний спір безпосередньо впливає на права та інтереси ОСОБА_4 , оскільки звернення ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , стало підставою для реєстрації спадкової справи та звернення ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 та зверненням до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,а тому належними відповідачами у даній справі мають бути дані особи.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки позовні вимоги заявлені нею до неналежного відповідача.

В свою чергу, ОСОБА_2 не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з відповідним позовом до належних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 02.12.2024.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Чернеччинська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20241361, юридична адреса: 51110, Дніпропетровська область, Самарівський район, село Гупалівкка, вул. Савченко Романа, буд. 40А.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна, юридична адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, літ Б-4.

Суддя А.О. Чорна