Постанова № 12344106, 16.11.2010, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2«а»-3570/10.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2010 року Бердянський міськрайонный суд Запорізької області

у складі- головуючого- судді Пустовіт З.П.

при секретарі -Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача Єфімова С.О., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську справу за адміністративним позовом Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом,

ВСТАНОВИВ:

До Бердянського міськрайонного суду у вересні 2010 року надійшов адміністративний позов Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої матеріальної допомоги у сумі 2324,76 грн. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, 08.10.2007 року до Бердянського міського центру зайнятості з питання надання допомоги з працевлаштування звернулася відповідач та 15.10.2007 року їй було присвоєно статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до п.1,3,4 ст.32, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття». У період з 15.10.2007 року по 08.05.2008 року ОСОБА_2 знаходилася на обліку в центрі зайнятості та за цей період отримала допомогу по безробіттю в розмірі 1036,34 грн. Крім того, вона також була направлена на професійну перепідготовку до Бердянського професійного ліцею відповідно до Договору №080207102500499 від 25.10.2007 року за навчальною програмою «адміністратор» та проходила професійну перепідготовку в період з 25.10.2007 року по 31.01.2008 року. При цьому відповідач отримала допомогу на період професійної перепідготовки в розмірі 815,09 грн., а вартість професійної перепідготовки становить 473,33 грн. Однак відповідно до відомостей, наданих до Бердянського міського центру зайнятості, державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради згідно з Порядком взаємодії субєктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідач ОСОБА_2 була зареєстрованою як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець з 17.06.2001 року та є такою на сьогоднішній час. Тобто, під час перебування на обліку відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю, яку на вимогу Бердянського міського центру зайнятості від 06.09.2010 року не повернула.

Представник позивача за довіреністю Єфімов С.О. в судовому засіданні позов підтримав повністю, доповів суду по його суті, просив задовольнити. При цьому уточнив, що відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності з 17.06.2001 року по 12.02.2009 року, що підтверджується довідкою державного реєстратора.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що вона ще у 2005 році написала до податкової інспекції заяву про припинення підприємницької діяльності, проте перевірка щодо неї тривала довго і лише у 2009 році вона була знята з реєстрації та виключена з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте коли вона зверталася до Бердянського міського центру зайнятості з питань працевлаштування, то ніякої підприємницької діяльності не вела і доходів не отримувала.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

08.10.2007 р. відповідач до Бердянського міського центру зайнятості подала заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

15.10.2007 р. їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю згідно з п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості за період з 15.10.2007 року по 08.05.2008 року, отримала допомогу по безробіттю в розмірі 1036,34 грн., а також у звязку з професійною перепідготовкою в Бердянському професійному ліцею відповідно до договору №080207102500499 від 25.10.2007 року за навчальною програмою «адміністратор» в період з 25.10.2007 року по 31.01.2008 року отримала матеріальну допомогу в розмірі 815,09 грн., що підтверджується довідкою позивача №973 від 10.09.2010 року та не заперечується самим відповідачем.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки Запорізького обласного центру зайнятості від 02.09.2010 року №1845/10 сума витрат на перенавчання ОСОБА_2 в Бердянському професійному ліцею за договором №1197-у від 15.10.2007 року склала 473,33 грн.

Центр зайнятості, керуючись ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», провів перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення. За результатами перевірки встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у період з 17.06.2001 року по 12.02.2009 року була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, що підтверджується актом перевірки від 21.08.2010 року, копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видом забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю.

Згідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

За період перебування на обліку в Бердянському міському центрі зайнятості як безробітної з 15.10.2007 року по 08.05.2008 року ОСОБА_2 безпідставно виплачено допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу на період професійної перепідготовки на загальну суму 1851,43 грн., які не повернуті до сьогоднішнього часу.

Згідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання нею стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Спори, що виникають із правовідносин за Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вирішуються в судовому порядку (ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 1851,43 грн. незаконно отриманого матеріального забезпечення обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Втім суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 473,33 грн., що складають витрати на перенавчання, які відповідно до довідки №1845/10 від 02.09.2010 року були затрачені Запорізьким обласним центром зайнятості, з перерахуванням цих коштів на розрахунковий рахунок останнього, оскільки він не є позивачем у даній справі та не заявляв позовних вимог щодо відшкодування цих витрат на свою користь, що не позбавляє його права звернутися до суду з позовом відповідно до вимог ст.ст. 6, 104-106 КАС України, оскільки ст.52 КАС України передбачає випадок заміни неналежного позивача за згодою позивача, а не залучення ще одного позивача.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вона фактично не здійснювала підприємницьку діяльність в період перебування в центрі зайнятості, оскільки фактично підприємницька діяльність нею не була припинена із виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, неотримання доходу в цей період не має значення для вирішення справи, бо відповідно до п.6 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» вона підпадала під категорію зайнятого населення, а відсутність заробітку не могло бути підставою для визнання її безробітною.

Відповідно до п.3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн., який підлягає стягненню з відповідача, враховуючи, що відповідно до п.34 ст.4 постанови КМУ «Про державне мито» органи Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття», функції виконавчої дирекціє якого покладені на органи державної служби зайнятості, звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 70-71, 76, 79, 94, 158-163 КАС України; ст.7, п.1 ч.1 ст.31, ч.2, ч.3 ст.36, ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Бердянського міського центру зайнятості матеріальну допомогу по безробіттю, отриману незаконним шляхом, в розмірі 1851 (одна тисяча вісімсот пятдесят одна) гривня 43 коп., з яких 1036 грн. 34 коп. - допомога по безробіттю, 815 грн.09 коп. - матеріальна допомога на період професійної перепідготовки, перерахувавши кошти на р/р 37175301901011 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПУ 20524099, КЕКВ 1341, одержувач Бердянський міський центр зайнятості.

В частині стягнення коштів в розмірі 473,33 грн. на користь Запорізького обласного центру зайнятості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 18 грн. 51 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду З.П.Пустовіт