Ухвала суду № 123439517, 31.10.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10102/24

1-кс/296/3963/24

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

31 жовтня 2024 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, з середньою освітою, є фізичною особою-підприємцем, має на утриманні двох малолітніх дітей, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12024060000000185 від 14.03.2024, -

встановив:

Старша слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить:

1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів;

2)у разізастосування допідозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- здати свій паспорт громадянина України для виїзду закордон до органу досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідча ОСОБА_4 зазначила, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000185 від 14.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше 04.10.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на організацію та сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, наданням засобів, усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

Поряд з цим, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що одноосібно повністю та швидко реалізувати свій злочинний умисел направлений на незаконне переправлення осіб через державний кордон України не вдасться, залучив до вказаної діяльності ОСОБА_9 , з яким вступив в попередню змову.

Близько 11 год. 15 хв. 04.10.2024 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , перебуваючи порядз приміщеннямТЦ «Дастор»,що по АДРЕСА_3 в ході особистої зустрічі з особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_10 , повідомив останньому про можливість перетину державного кордону України - громадянином України, на період дії воєнного стану тимчасово обмеженим у праві на виїзд за кордон, шляхом незаконного переправлення його через державний кордон поза пунктами пропуску за грошову винагороду в сумі еквівалентній 8000 доларів США, сприявши таким чином в усуненні перешкоди для незаконного перетину державного кордону України.

В подальшому, 29.10.2024 о 11 год. 10 хв. під час проведення працівниками правоохоронних органів негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину в формі спеціального слідчого експерименту, в автомобілі марки «BMW » д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 зустрівся з особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_10 для перевезення останнього до м. Мукачево Закарпатської області, таким чином надавши засоби для усунення перешкод в перетині державного кордону України.

За результатами здійснення правоохоронними органами слідчих та процесуальних дій, кримінально-протиправну діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_9 припинено.

29.10.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

29.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України:

- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна,у зв`язкуз чим, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально - правового та цивільно - правового характеру, він може ухилятися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);

- підозрюваний ОСОБА_5 , з метоюуникнення кримінальноївідповідальності,перешкоджанню всебічного,повного танеупередженого встановленняобставин вчиненогозлочину,може вчинятиспроби протиправноговпливу научасників кримінальногопровадження будьяким шляхомдля зміни(відмови)від показівостанніх (п.п.3, 4 ч.1 ст.177 КПК України);

- ОСОБА_5 не маєофіційного заробітку,може свідчитипро те,що єдиним джерелом доходів останнього є вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із сприянням незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів з корисливих мотивів (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор наголосив на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання в повному обсязі та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним браслетом. Зазначив, що підозра є необгрунтованою, оскільки докази отримано з порушенням приписів КПК України та такі жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину. Органом досудового розслудвання не доведено, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, була наявна провокація злочину. Ризики прокурором не обгрунтовані та не проаналізовано можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Просив врахувати особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки: на утриманні має двох неповнолітніх дітей, займається благодійністю, є фізичною особою-підприємцем, хворіє на ускладений остеохондроз.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо вчинив кримінальне правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування; інформацією про особу; вимогою від 23.04.2024; довідкою №24115392421588157191; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 29.10.2024; повідомленням про підозру від 29.10.2024; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.08.2024; протоколами допиту свідка від 03.10.2024. 10.10.2024, 30.10.2024; протоколами про результати проведення НСРД від 15.10.2024, 25.10.2024, 30.10.2024; протоколом про результати візуального спостереження за особою від 25.10.2024; протоколом про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 29.10.2024; протоколом огляду речей та предметів від 30.10.2024; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.10.2024.

Щодо доводів сторони захисту, висловлених в судовому засіданні, які зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про винуватість підозрюваного, то наведене виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Зокрема, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.

Так, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (ч.3 ст.332 КК України), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У справі "Ілійков проти Болгарії" (заява №33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Також існує ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні №12024060000000185,коло якихще встановлюєтьсяорганом досудовогорозслідування,з метоюсхилитиїхдо відмовивіднаданихпоказань насвоюкористь,атакожна іншихпідозрюваниху кримінальномупровадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки особи останніх відомі ОСОБА_5 .

Ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом прокурором та слідчим достатніми доказами не доведено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Оскільки за обставин даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, який є раніше не судимим, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться в тому числі до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, - більш м`який запобіжний захід, на думку слідчого судді, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на початковій стадії досудового розслідування.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на теперішній час не встановлено.

Наявність у підозрюваного на утриманні двох малолітніх дітей та офіційного доходу, діагнозу "ускладенений остеохондроз" не можуть бути підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину, родовим об`єктом посягання якого є суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України в період воєнного стану, а також наявність встановлених судом ризиків.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромвідділу Житомирськоїобласної прокуратури ОСОБА_7 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовно ОСОБА_5 слідзадовольнити тазастосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 грудня 2024 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , обставини кримінального провадження, тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність офіційного джерела доходу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 121 120,00 грн, яка є достатньою для запобігання ризикам та забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків в межах кримінального провадження №12024060000000185 від 14 березня 2024 року.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 ,погодженепрокуроромвідділу Житомирськоїобласноїпрокуратури ОСОБА_7 ,прозастосуваннязапобіжного заходуувиглядітримання підвартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 грудня 2024 року до 11 години 10 хвилини.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень).

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м.Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Корольовського районного суду м.Житомира коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, та до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м.Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 12024060000000185 від 14.03.2024, коло яких визначає орган досудового розслідування, та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

5) здати на зберігання до УДМС України в Житомирській області документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

Строк дії ухвали, а також обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, - встановити до 27.12.2024.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Житомирській області, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024060000000185 від 14.03.2024.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 05 листопада 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1