Рішення № 123439275, 20.11.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 0870/2899/12 провадження №СН/280/55/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представника позивача: не з`явився, представника відповідача: Єршова В.Л., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код ЄДРПОУ 00194122)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр.Поля Олександра, буд.57, код ЄДРПОУ ВП 43968079)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі позивач, ПАТ «ЗАлК») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0001540808 від 07.11.2011, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 716399213 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним правомірно враховано у другому кварталі 2011 року від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято правомірно, у зв`язку із встановленими порушеннями вимог податкового законодавства.

Під час судового розгляду справи судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (т. 2 а.с. 208).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду (суддя: С.М Каракуша) від 14.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: О.А. Проценко, Ю.В. Дурасова, Л.П. Туркіна) від 10.11.2015, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2019 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судами не в повній мірі перевірено правильність формування та відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від`ємного значення оподаткування. При новому розгляді справи необхідно звернути увагу, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі №2а-0870/10945/11 встановлена правомірність декларування взаємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у першому кварталі 2011 року у розмірі 120873916 грн, а постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2011 у справі №2а-0870/7767/11 у 2010 році у розмірі 24174783 грн. Судами не досліджено наявність чи відсутність порушення платником податків п.п.1.1.134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки саме про порушення приписів цих норм права зазначено в спірному податковому повідомленні-рішенні.

30.09.2019 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Семененко М.О.

Ухвалою судді від 01.10.2019 прийнято справу до провадження, призначено підготовче засідання на 28.10.2019.

22.10.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що до складу другого кварталу 2011 року включаються виключно від`ємне значення об`єкту оподаткування отримане суб`єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від`ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням вказаного також слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Таким чином, у зв`язку із набранням 01.04.2011 чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі від`ємного значення об`єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від`ємне значення об`єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР) до складу від`ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. На підставі зазначеного, відповідач виконував норми закону, які діяли на момент перевірки, винесення акту та податкового повідомлення-рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.

28.10.2019 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об`єкту оподаткування на прибуток, складу валютного доходу та валютних витрат платника цього податку регулювалися Законом №334/94-ВР, а починаючи з 01.04.2011 положеннями ПК України. На думку позивача, з аналізу норми п.п.1.1.134 ст. 134 ПК України вбачається, що вона регулює порядок визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток лише щодо доходів та витрат звітного періоду, а не регулює питання щодо врахування збитків попередніх періодів.

05.11.2019 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

18.11.2019 позивач подав заперечення.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення провадження у справі № 0870/2899/12 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-0870/10945/11.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2019 закрито підготовче провадження справі, призначено справу до судового розгляду по суді у відкритому судовому засіданні на 12.12.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-0870/10945/11.

Ухвалою суду від 08.10.2024 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 28.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 замінено відповідача Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками; розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 20.11.2024.

Представник позивача у судове засідання 20.11.2024 не з`явився, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв з процесуальних питань не подавав.

У судовому засіданні 20.11.2024 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи, наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні 20.11.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши позицію позивача по справі, заслухавши вступне слово та пояснення представника відповідача, безпосередньо дослідивши надані учасниками справи до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

09.08.2011 позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (реєстраційний №9006348453), у рядку 07 «об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності» якої підприємством задекларовані збитки в розмірі 836695071 грн., та у рядку 06.6 (від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітній (податковий) період або від`ємне значення об`єкта оподаткування за І квартал 2011 року) задеклароване від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 787682075 грн., яке складається із збитків отриманих протягом 1 кварталу 2011 року у сумі 71282862 грн. та збитків 2010 року у сумі 716399213 грн. (т. 1 а.с. 25-27).

У період з 14.10.2011 по 20.10.2011 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку на прибуток ПАТ «ЗАлК» податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у зв`язку з врахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього податкового періоду, за результатами якої складено Акт перевірки №224/08-08/00194122 від 21.10.2011, у висновках якого зазначено про встановленні порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 150.1 статті 150 ПК України, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 рік у сумі 716399213 грн (т. 1 а.с. 39-54).

Як зазначено в Акті перевірки, вказане порушення обумовлено тим, що при визначенні бази оподаткування з включенням від`ємного значення об`єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР та без врахування встановленого порушення актом планової виїзної перевірки №59/08-08/00194122 від 21.04.2009, а також актами невиїзних документальних перевірко №91/08-08/00194122 від 10.06.2009, №130/08-08/00194122 від 10.09.2009, №193/08-08/00194122 від 08.12.2009, №85/08-08/00194122 від 17.03.2010, №228/08-08/00194122 від 29.06.2010, №322/08-08/00194122 від 05.10.2010, №409/08-08/00194122 від 21.12.2010, № 83/08-08/00194122 від 08.04.2011 та №171/08-08/00194122 від 18.07.2011 завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 716399213 грн., що є методологічною помилкою (невірне відображення показників необхідних для обчислення бази оподаткування) (т. 1 а.с. 53).

В Акті зроблено висновок, що у зв`язку із набранням 01.04.2001 чинності розділу ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від`ємне значення об`єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону №334/94-ВР до складу від`ємного значення другого кварталу не включається, у зв`язку з чим значення рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств «від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» повинно становити 71282862 грн., відповідно об`єкт оподаткування 2 кварталу 2011 має становити 120295858 грн. (рядок 07 «об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності) (т. 1 а.с. 50).

Також в Акті перевірки зазначено, що в результатах перевірки враховано суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 24174783 грн., яка зменшена за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки за 2010 рік (акт №83/08-08/00194122 від 08.04.2011), та суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 120873916 грн., яка зменшена за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки за 2011 рік (акт №171/08-08/00194122 від 18.07.2011) (т. 1 а.с. 53).

На підставі Акту перевірку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001540808, яким ПАТ «ЗАлК» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 716399213 грн. (т. 1 а.с. 74).

За результатами здійсненого позивачем адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача без задоволення (т. 1 а.с. 90-91, 107-109).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням форми «П» №0001540808 від 07.11.2011, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначається нормами ПК України, зокрема, розділом III «Податок на прибуток».

Відповідно до ст.134 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до підрозділу 4 Перехідних положень ПК України розділ ІІІ ПК України (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 цього підрозділу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

До ведення в дію 01.04.2011 вказаної норми, формування витрат у новому календарному році регламентувалось п.6.1. ст.6 Закону №334/94-ВР, якщо об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об`єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

До 01.04.2011 платники податків звітувались з податку на прибуток підприємств за формою декларації, яка заповнювалась згідно з Порядком №143, затвердженим Наказом ДПА України від 29.03.2003.

В даній формі декларації до рядка 04.9 вносяться відомості «від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року», а до рядка 0.8: «об`єкт оподаткування позитивний (+) від`ємний (-)».

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України Закон №334/94-ВР втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Тобто, в періоді з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом №334/94-ВР, а починаючи з 01.04.2011 - положеннями ПК України.

Таким чином порядок формування витрат в 2011 році, з введенням в дію розділу ІІІ ПК України, залишився таким, як і порядок, що визначений Законом №334/94-ВР.

У I кварталі 2011 року суми збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 31.12.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від`ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону №334/94-ВР, відповідно до яких сума від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об`єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Водночас, положення пункту 150.1 статті 150 ПК України передбачають таке: «Якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення».

Отже з аналізу вищезазначених норм вбачається, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від`ємного значення, з урахуванням вимог Перехідних положень ПК України. При цьому формування від`ємного значення за другий квартал 2011 року та в подальшому за півріччя, три картали та загалом 2011 рік повинно здійснюватися на підставі правильно сформованого від`ємного значення за 1 квартал 2011 року, яке вже формується з урахуванням від`ємного значення попередніх періодів 2008-2010 років.

Судом встановлено, що від`ємне значення податку на прибуток за 2 квартал 2011 року сформовано з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року, з урахуванням від`ємного значення попередніх періодів 2008-2010 років, у зв`язку зі здійсненням позивачем реалізації готової продукції за цінами нижче собівартості.

Вирішуючи справи, в яких спірним було питання продажу суб`єктом господарювання виробленої ним продукції за ціною нижче її собівартості, Верховний Суд у постановах від 5 грудня 2019 року в справі №2а-0870/5489/11, від 20 серпня 2020 року в справі №2а-0870/8159/11, від 21 січня 2020 року в справі №2а-0870/1161/11, а також від 5 грудня 2019 року в справі №2а-0870/10945/11 (тобто в цій справі), сформулював наступний правовий висновок.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує вимозі щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника та лише за таких умов платник податку має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту - приросту (збереження) активів та/або їх вартості, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Проте, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Разом з тим, віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Так, основним видом діяльності позивача є виробництво та реалізація алюмінію.

Проте систематична діяльність позивача із реалізації вироблених ним товарів за ціною нижче їх собівартості не направлена на отримання доходу.

Позивачем не доведено наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу позивачем товару за цінами нижчими від їх собівартості, та одержання внаслідок таких операцій збитків.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, але судом не встановлено наявності у позивача наміру отримати додатковий приріст активів чи зберегти їх вартість за наслідками їх вчинення.

Верховним Судом у пoстанoвах від 27 лютoгo 2020 рoку в справі №440/1503/19, від 1 грудня 2021 рoку та 12 січня 2023 рoку в справі №140/6978/20 при розгляді питання щодо визначення бази оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг вислoвленo пoзицію прo те, щo, мета oтримання дoхoду як кваліфікуюча oзнака гoспoдарськoї діяльнoсті кoреспoндує вимoзі щoдo наявнoсті рoзумнoї екoнoмічнoї причини (ділoвoї мети) під час здійснення гoспoдарськoї діяльнoсті. Oскільки гoспoдарська діяльність складається із сукупнoсті гoспoдарських oперацій платника пoдатку, які є фoрмoю здійснення гoспoдарськoї діяльнoсті, тo рoзумна екoнoмічна причина має бути наявнoю в кoжній гoспoдарській oперації. Лише в такoму разі та чи інша oперація мoже вважатись вчиненoю в межах гoспoдарськoї діяльнoсті платника та лише за таких умoв платник пoдатку має правo на врахування у пoдаткoвoму oбліку наслідків відпoвідних гoспoдарських oперацій.

Пoзивачем ні під час перевірки, ні суду не наданo будь-яких дoказів наявнoсті рoзумних екoнoмічних абo інших причин (ділoвoї мети) при реалізації прoдукції власнoгo вирoбництва за цінами, нижчими від вирoбничoї сoбівартoсті, та не дoведенo наявність фактoрів, які зумoвили збиткoвість гoспoдарських oперацій.

При цьому, також необхідно зазначити, у спірних правовідносинах встановлене контролюючим органом порушення обумовлено тим, що при визначенні бази оподаткування з включенням від`ємного значення об`єкту оподаткування 2008-2010 років, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР, не було враховано встановлені іншими актами податкових перевірок порушення при формуванні від`ємного значення податку, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 716399213 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «ЗАлК» податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у зв`язку з врахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 171/08-08/00194122 від 18 липня 2011 року, висновками якого встановлено, що ПАТ «ЗАлК» порушено п. 3.1 ст. 3 Закону №334/94-ВР, п. 3.1 розділу 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств № 143 від 29 березня 2003 року, затвердженого Державною податковою адміністрацією України, в результаті чого завищене від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року, яке сформовано з урахуванням від`ємного значення попередніх періодів 2008-2010 років.

На підставі акту перевірки № 171/08-08/00194122 від 18 липня 2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001200808 від 03 серпня 2011 року, яким ПАТ «ЗАлК» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 120 873 916 грн (у тому числі сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - 120 873 916 грн, штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0001200808 від 03 серпня 2011 року до суду в межах адміністративної справи № 2а-0870/10945/11.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в справі № 2а-0870/10945/11 задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в справі № 2а-0870/10945/11 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-0870/10945/11 набрала законної сили 10 липня 2024 року.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правильність висновків контролюючого органу щодо безпідставності формування позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року, яке сформовано з урахуванням від`ємного значення попередніх періодів 2008-2010 років., з урахуванням якого в свою чергу сформовано показники від`ємного значення об`єкта оподаткування, що відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

З огляду на положення частини 1 статті 72 КАС України, зазначені обставини мають силу преюдиції для даної справи, та не підлягають повторному доказуванню у даній справі.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд визнає обґрунтованими висновки акту податкової перевірки та правомірним зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001540808 від 07.11.2011 суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 716399213 грн.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код ЄДРПОУ 00194122) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр.Поля Олександра, буд.57, код ЄДРПОУ ВП 43968079) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя М.О. Семененко