Рішення № 123439213, 02.12.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2024 року Справа № 280/8510/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оформлену у вигляді рішення №084750010197 від 01.05.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачці, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213 - VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з дня звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, а саме з 22.03.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 22.03.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. До заяви нею були надані всі необхідні документи для призначення пенсії за Списком №1. З урахуванням Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, було визначено ГУ ПФУ в Донецькій області. ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці №084750010197 від 01.05.2024. В рішенні відповідач вказав, що пільговий стаж роботи за Списком №1 заявниці складає 16 років 10 місяців 27 днів (з необхідних 7 років 6 місяців). Загальний страховий стаж складає 39 років 5 місяців 16 днів. До страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи позивачки в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024 згідно трудової книжки від 21.07.2006 року НОМЕР_1 та пільгової довідки від 15.04.2024 №60, оскільки сплата внесків до ПФУ відсутня. Разом з тим, підставою відмови значилось те, що вона не досягла необхідного пенсійного віку 55 років згідно пункту 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, яким встановлено, що право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Однак, у позивачки наявні всі умови для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, тому вважає відмову в призначенні пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області, оформлену у вигляді рішення №084750010197 від 01.05.2024, неправомірною. Окрім того зазначено, що відповідачем порушено 10-денний строк прийняття рішення за заявою пенсіонера та наданими документами на призначення пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 рокувідкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.

Відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою № 516 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме ГУ ПФУ в Донецькій області. Згідно з наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивача становить 39 років 05 місяців 16 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 16 років 10 місяців 27 днів. До страхового стажу та пільгового стажу не зараховано: - періоди роботи в ПРАТ «ЗАПОРІЖКОКС» з 01.01.2024 по 31.03.2024 згідно трудової книжки від 21.07.2006 НОМЕР_1 та пільгової довідки від 15.04.2024 № 60, оскільки сплата внесків до ПФУ відсутня. Враховуючи вищевикладене, ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення № 084750010197 від 01.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у зв`язку з не досягненням пенсійного віку 50 років. Щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити пенсію позивачу звертає увагу суду на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області. Крім того зазначено, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не призначення пенсії. З огляду на приписи Порядку від 25.11.2005 № 22-1 процедура призначення пенсії в даному випадку покладена на ГУ ПФУ в Донецькій області. Отже, саме ГУ ПФУ в Донецькій області і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії. Позивач 22.03.2024 звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до пп.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058. За результатами розгляду заяви позивачки та доданих до неї документів ГУ ПФУ в Донецькій області було винесене рішення від 01.05.2024 № 084750010197 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивачки на лату звернення становить 39 років 5 місяців 16 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 16 років 10 місяців 27 днів. Зазначено, що період роботи позивача в ПРАТ «ЗАПОРІЖКОКС» з 01.01.2024 по 31.03.2024 мають бути зараховано до стажу виключно на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхуванням (довідка за формою ОК-5). Іншого законодавством не передбачено, інформація про сплату внесків в Реєстрі за даний період відсутня на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 22.03.2024. Також, відповідач звертає увагу суду на відомості з персоніфікованого обліку застрахованої особи ОК-5, що надано позивачем до позову, що містять в собі відповідні дані за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 включно, відсутні на час подання заяви про призначення пенсії. З наведеного слідує, що у випадку не сплати страхових внесків, період роботи не зараховується до страхового стажу. Позивачка посилається на рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1- р/2020, яким визнано неконституційними положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213. Зазначене рішення КСУ не може бути застосоване для вирішення питання призначення пенсії позивачці, оскільки норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягають застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.10.2017 року. Відповідно до п. 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Норми статті 114, п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 22.03.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084750010197 від 01.05.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне стархування» у зв`язку з не досягненням пенсійного віку 55 років.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084750010197 від 01.05.2024, страховий стаж позивача становить 39 років 5 місяіцв 16 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 16 років 10 місяців 27 дні.

До страхового стажу та пільгового стажу не зараховано періоди роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024 згідно трудової книжки від 21.07.2006 НОМЕР_1 та пільгової довідки від 15.04.2024 №60, оскільки сплата внесків до ПФУ відсутня.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюютьсяЗаконом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ(далі Закон № 1788-ХІІ) таЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV(далі Закон № 1058-ІV).

Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року було визнано неконституційними положення статті 13 Закону № 1788-XII, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Відповідачем не заперечується, що станом на 22.03.2024 позивач вже досягла 45 років та має загальний страховий стаж 39 років 5 місяіцв 16 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 16 років 10 місяців 27 дні.

Водночас, із змісту рішення №084750010197 від 01.05.2024 вбачається, що у призначенні позивачу пенсії відповідач відмовив по причині недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що мотиви відповідача суперечать нормам чинного законодавства та висновкам Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні від 23 січня 2020 року №1-р/2020, які відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» є рівною мірою обов`язковими до виконання.

Судом врахововано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2021 року за результатами розгляду зразкової справи №360/3611/20 (провадження №11-209заі21).

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого існує колізія щодо визначення пенсійного віку для набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а саме: застосуванню підлягають норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованогостаттею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Таким чином, відмова відповідача в призначенні позивачу, яка на момент звернення досягла 48-річного віку та мала необхідний загальний та пільговий стаж роботи, пенсії за віком на пільгових умовах із посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084750010197 від 01.05.2024 є протиправним та таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Стосовно не зарахування до страхового стажу та пільгового стажу позивача періоду роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024 згідно трудової книжки від 21.07.2006 НОМЕР_1 та пільгової довідки від 15.04.2024 №60, оскільки сплата внесків до ПФУ відсутня, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страховихвнесківзастрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповіднодояких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповіднодоцього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страховихвнесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно абонев повному обсязі сплачують страхові внески,доних застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страховихвнесків,несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповіднодостатті 106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страховихвнесків,у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумінеменшій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страховихвнесківта відповідальність за несвоєчасну абонев повному обсязі сплату страховихвнесківзаконом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страховихвнесківнесе підприємство-страхувальник,оскількиздійснює нарахування страховихвнесківіз заробітної плати застрахованої особи.

Суд зазначає, що, фактично внаслідок невиконання (можливого невиконання) роботодавцем обов`язку по сплатівнесків доПенсійного фонду України позивач позбавлена соціальної захищеності та пенсійного забезпечення за часроботина підприємстві (фірмі), що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Позивачнеповинен відповідати за неналежне виконання (можливе невиконання) страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страховихвнесків,а отже, ненарахування та несплата страхувальником страховихвнесків(можлива несплата) за позивача у спірному періоді,неможе бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якоїненараховані страхові внески.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 09 жовтня 2020 року у справі №341/460/17, від 02 серпня 2022 року у справі №560/4616/20, від 11 жовтня 2023 року у справі №340/1454/21 та інших.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №60 від 15.04.2024 підтверджено пільговий характерроботипозивача у вказаний спірний період.

Отже, відповідач безпідставнонезарахував спірний період роботи з 01.01.2024 по 31.03.2024 до страхового та пільгового стажу позивача.

Незважаючи, що позивачемне заявлені вимогипро зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024, суд, керуючись положеннями статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України України в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення №084750010197 від 01.05.2024. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.

При цьому, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Частиною четвертоюстатті 245 КАС Українивизначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у той час як право на отримання пенсії підтверджується документально, суд вважає, що в даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з дня звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, а саме з 22.03.2024.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату призначеної пенсії позивачу, то суд у задоволенні таких вимог відмовляє, як передчасних та необґрунтованих.

Позивачу не було призначено пенсію, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не відмовляло позивачу у виплаті пенсії, тобто не порушувало прав та законних інтересів позивача.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що після призначення позивачу пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області буде ухилятися від виконання законодавчо встановленого обов`язку по виплаті пенсії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки відповідачами не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 27.08.2024.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084750010197 від 01.05.2024 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи в ПрАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2024 по 31.03.2024 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з дня звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, а саме з 22.03.2024.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова