Ухвала суду № 123439005, 02.12.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/7815/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника за дорученням адвоката Гумен Наталії Василівни, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, дані щодо зареєстрованого місця проживання (перебування/знаходження) позивача мають суттєве значення для визначення територіальної підсудності вказаної справи, а в подальшому для належного сповіщення позивача про розгляд справи.

Так, зі змісту позовної заяви та згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою на запит суду з метою з`ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача, позивач зараеєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

До позовної заяви додано скриншот із застосунку Дія, згідно якого ОСОБА_1 має довідку переселенця № 2106-5002987305, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 . У вказаному скриншоті зазначено: «дані оновлено 19.09.2024».

Однак, будь-яких доказів на підтвердження реєстрації на території Закарпатської області у встановленому чинним законодавством України порядку станом на дату звернення до суду, до позовної заяви не додано.

Питання реєстрації місця проживання особи регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до ст. 6 якого реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2; у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (Порядок № 509) цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка). Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

В силу приписів п. 61 Порядку № 509 особа, яка включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб може замовити електронну довідку, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи (далі - електронна довідка), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом). Замовлення та формування електронної довідки здійснюється безоплатно.

В електронній довідці відображається така інформація: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної в абзацах сьомому - десятому пункту 2 цього Порядку; дата народження; місце народження; стать; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; найменування органу, який видав паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, дата видачі паспорта або документів; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; номер та дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; найменування органу, який видав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, додатком 2 Порядку № 509 визначено форму письмової довідки, яка містить такі ж вимоги щодо зазначення інформації у довідці про взяття не обліку внутрішньо переміщеної особи, як і п. 61 Порядку № 509.

Таким чином, факт реєстрації особи внутрішньо переміщеної особи повинен підтверджуватися відповідною довідкою: письмовою або електронною, у якій повинно бути зазначено, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання.

Всупереч вищевказаному позивачем та його представником не надано суду таких доказів. Суддя зазначає, що наданий знімок екрану з електронного сервісу «ДІЯ» про те, що ОСОБА_1 видано довіку переселенця (довідка ВПО) не дозволяє встановити наявність факту реєстрації позивача у межах Закарпатській області.

Таким чином, для вирішення питання щодо можливості подальшого розгляду справи Закарпатським окружним адміністративного, позивачу слід надати суду належні докази на підтвердження реєстрації місця проживання у межах Закарпатській області.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.

З огляду на вищевикладене, позивач повинен сплатити за вимогу немайнового характеру судовий збір у розмірі 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).

Доказів сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом позивачем не надано.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, звільнення від сплати судового збору.

Як визначено ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Отже, приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.

Указаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові у справі № 1340/5847/18 від 19.12.2019 року, а саме: передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов`язана виключно з майновим станом сторони.

При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Водночас, позивачем не обґрунтовано, в чому полягає його скрутне матеріальне становище, не додано до позовної заяви жодних доказів існування тяжкого чи незадовільного майнового стану позивача, а також документів на підтвердження існування умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, враховуючи недоведення позивачем існування скрутного матеріального стану, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову.

Відтак, позивачу слід надати суду докази сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 грн. (оригінал платіжного документа), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ___ (назва суду, де розглядається справа), _____ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред`явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті