Ухвала суду № 123438979, 02.12.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

02 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6812/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Турецька Євгенія Андріївна, в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Закарпатській області від 30.09.2024 року №13871/07-16-24-12/1721602779 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку. 2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін.

14 листопада 2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати, як рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні норм ст.4 КАС України, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Так, як акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тому, як акт перевірки, так і викладені в ньому обставини і висновки, зроблені контролюючим органом на підставі зібраної інформації, не створюють правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків.

Суд дослідив матеріали справи та дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акту та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Правові наслідки має прийняте на підставі акта податкове повідомлення-рішення, яким платнику визначається податкове зобов`язання, нараховується пеня чи штрафна санкція тощо.

Разом з тим, контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. При цьому оцінка висновків акта перевірки на предмет їх обґрунтованості та правомірності надається уповноваженими законом органами влади, в тому числі судом, при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, діяльність контролюючих органів з проведення перевірок, складання актів перевірки та викладення в них обставин і висновків є службовою діяльністю працівників таких контролюючих органів на виконання своїх посадових обов`язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства.

Таким чином, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а акт перевірки являється виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог законодавства, а тому їх оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу та акта перевірки не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки, а також складення акта перевірки не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Отже, оскаржуваний акт перевірки не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №9901/633/18, від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 03 квітня 2018 року №9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18.

Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на час постановлення ухвали про закриття провадження у справі відсутнє клопотання особи, яка його сплатила, питання про повернення судового збору буде вирішуватися після надходження відповідного клопотання.

Керуючись ст. 189, 238, 239, 248, 256, 293-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно зі ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяЯ. М. Калинич