Рішення № 123433391, 28.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
28.11.2024
Номер справи
947/28229/24
Номер документу
123433391
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

______________________

Справа № 947/28229/24

Провадження № 2/947/5436/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 15777070, номер запису: 58 в книзі: 608пр-178.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їїмати ОСОБА_2 , яка за життя заповіту не склала. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 позивач проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 та є єдиною спадкоємицею. У власності померлої ОСОБА_2 перебувала 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , інша 1/2 частка якої належить позивачці. 27.05.2024 року позивач звернулася до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проте державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Сальніковою З.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 11.09.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

14 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надіслав клопотання, в якому просив проводити усі судові засідання по цій справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.

18 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання, в яких просив провести підготовче судове засідання без участі позивача та її представника, а також просив викликати да допитати в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_4 з приводу відомих їй обставин про факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , у тому числі й на час смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі; призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 28.11.2024 року о 12.00 год.; ухвалено викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_4 .

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні, призначеному на 28.11.2024 року, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.08.2023 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №7838.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.07.1968 року позивачка є донькою ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 27.11.1991 року ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 17.01.2006 року позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_7 .

Відповідно до Довідки від 18.06.2024 року №701, виданої головою ОСББ «ОСИП-1», ОСОБА_1 з 13.04.2016 року фактично проживала сумісно зі своєю матір`ю ОСОБА_2 по день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира, розташована адресою: АДРЕСА_1 , з 18.08.2006 року, по частці, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2024/002805850 від 20.03.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.03.2024 року.

14.03.2024 року до Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі надійшла заява, яка зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №483 від ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Сальніковою З.В. заведено спадкову справу №225/2024 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

27.05.2024 року позивач звернулася до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Сальнікової З.В. від 29.05.2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стало те, що нотаріус не знайшла підтвердження факту проживання позивача з померлою на час відкриття спадщини. Зважаючи на наведене, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено у зв`язку з порушенням строку прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною першоюстатті 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Позивач не заявляла про відмову від спадщини, що залишилася після смерті її матері.

Частина третястатті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьоїстатті 1268 ЦК Українивикладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьоїстатті 1268 ЦК Українимає значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1статті 29 ЦК Українивизначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положеннястатті 29 ЦК Українине ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено устатті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, вказуває, що не була зареєстрована разом зі спадкодавцем у спірній квартирі, проте до дня її смерті проживала разом із нею за однією адресою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що позивач проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2006 року (після розірвання шлюбу), купувала продукти харчування, прибирала будинок, прала речі. Коли приходила до них в гості, то бачила, що вони разом проживають.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі №484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі №175/4514/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 по день смерті спадкодавиці ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з наступним.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.ст.317,319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до вимогст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правиламист. 392 ЦК Українипередбачена можливість власника майна пред`явити позов про визнання його права власності якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вже зазначалась, Постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Сальнікової З.В. від 29.05.2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стало те, що нотаріус не знайшла підтвердження факту проживання позивача з померлою на час відкриття спадщини. Зважаючи на наведене, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено у зв`язку з порушенням строку прийняття спадщини.

Пунктом 23Постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Таким чином, суд вважає, що вимоги про визнання права власності за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягають задоволенню так як існує інший порядок для їх вирішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись ст. ст.317, 319, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 12,13,81,141,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 123433391 ?

Документ № 123433391 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 123433391 ?

Дата ухвалення - 28.11.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 123433391 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 123433391 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 123433391, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 123433391, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 28.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 123433391 відноситься до справи № 947/28229/24

Це рішення відноситься до справи № 947/28229/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 123433390
Наступний документ : 123433394