Ухвала суду № 123421366, 25.11.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28941/24 1-кс/760/13579/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта середня, неодружений, на утриманні дітей чи непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.08.2023 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку строком на 3 роки,

у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100090002612 від 07.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України,

встановив:

Слідчий СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 24.08.2023 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із подальшим звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості знову вчинив новий умисний злочин проти власності на території Солом`янського району м. Києва за наступних обставин.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.

Так, 06.09.2024 року близько о 16:30 години, ОСОБА_5 , перебуваючи на другому поверсі у під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 , де побачивши потерпілу ОСОБА_7 , в якої на шиї знаходився золотий ланцюжок з кулоном, у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, повторно, протиправно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, ОСОБА_5 , перебуваючи на другому поверсі у під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 , де зі спини побачив раніше невідому йому особу похилого віку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала біля приміщення квартири АДРЕСА_3 та відчиняла двері. Скориставшись тим, що остання була повернута до нього спиною, ОСОБА_5 підійшов до неї зі спини та діючи відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, шляхом ривка зірвав із шиї ОСОБА_7 , золотий ланцюжок з кулоном.

Після чого, ОСОБА_5 схопивши викрадене майно, ігноруючи присутність потерпілої, з місця скоєного кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 , майнової шкоди на суму 16000 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

21.09.2024 в порядку ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_5 вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами , а саме:

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення гр. ОСОБА_7 від 06.09.2024,

-Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 06.09.2024,

-Протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 07.09.2024,

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 від 07.09.2024,

-Протоколом огляду речей від 10.09.2024;

-Протоколом огляду речей від 11.09.2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.09.2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.09.2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.09.2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.09.2024;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.09.2024,

-Протоколом перегляду відеозапису за участі потерпілої ОСОБА_7 від 09.09.2024;

-Протоколом перегляду відеозапису за участі потерпілої ОСОБА_7 від 09.09.2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.09.2024;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В ході розслідування даного кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 135 КПК України, ОСОБА_5 , за місцем реєстрації та проживання ( АДРЕСА_1 ) направлялись повістки про його виклик до слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для проведення слідчих дій, а саме на 10:00 годині 28.10.2024, на 10:00 годині 29.10.2024, на 10:00 годині 30.10.2024, однак за викликом ОСОБА_5 жодного разу не з`явився, виклики слідчого проігнорував, про поважні причини не прибуття встановлені ст. 138 КПК України не повідомив.

Згідно відомостей Інформаційного порталу Національної поліції (АРМОР) відомості про зникнення безвісти ОСОБА_5 відсутні.

В ході проведення досудового розслідування проводились слідчі та розшукові заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , однак позитивного результату досягнуто не було.

Підозрюваний ОСОБА_5 на даний час ухиляється від органів досудового розслідування та його місцезнаходження невідоме.

01.11.2024 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив злочин, який згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десять років, розуміючи не відворотність покарання та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора та суду, тобто існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, оскільки останній володітиме інформацією про адреси місць проживання та телефонні номери, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину, тобто існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено офіційне місце роботи (органу досудового розслідування не надано жодних документів, які б підвереджували офіційне місце роботи підозрюваного), навчання і відповідно підозрюваний ОСОБА_5 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою.

Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваного, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним не може нівелювати вищенаведеними ризиками.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним даного кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням на нього обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десять років, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, оскільки як встановлено в судовому засіданні - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті яка йому інкримінується, переховувався від органів досудового розслідування та суду, що підтверджено в судовому засіданні постановами слідчого СВ Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 01.11.2024 про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук, що свідчить про наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу затримання від 25.11.2024 ОСОБА_5 затримано 25.11.2024 о 11 год. 15 хв. (фактичний час затримання о 9 год. 24 хв.).

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, навчання і тобто не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку.

В ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 07.09.2024, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та 12.11.2024 подано до слідчого судді клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні.

Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на доведеність факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень 00 копійок, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, а саме з 09 год. 24 хв. 25.11.2024 до 09 год. 24 хв. 23.01.2025 включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень 00 копійок , яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, захиснику та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали - 29.11.2024 о 16-00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_13