Рішення № 123419131, 22.11.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/517/24

Провадження 2/193/224/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2024 року смт. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

представника позивача адвоката Мудраченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Софіївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом адвоката Мудраченка Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Шевченко Юлії Ігорівни, ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мудраченко Віктор Михайлович звернувся до суду з позовною заявою до арбітражного керуючого Шевченко Юлії Григорівни, ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225285500:01:002:0152, вартістю 226995,60 грн., розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новоюлівська сільська рада, розміром 5,1338 га. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що згідно протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20231121-18488 від 12 грудня 2023 та акту про придбання майна на аукціоні від 19.12.2023 № 2348500252-2 між позивачем та арбітражним керуючим Шевченко Ю.Г. було укладено угоду придбання майна. Через електронний майданчик ТОВ «Ю.БІЗ» позивач переможець аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Оплата позивачем проведена. Згідно умов, договір підлягає нотаріальному посвідченню, але у зв`язку з необізнаністю позивача термін пропущений. ОСОБА_3 на телефоні дзвінки не відповідає, нотаріуси реєструвати договір відмовляються усно у зв`язку із пропущенням строку. Вважає, що позивач виконав всі істотні умови договору, але нотаріус не в змозі посвідчити цей договір та видати відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно зазначене в ньому, через пропуск строку. Виходячи з вище викладеного, ОСОБА_1 позбавлена можливості належним чином оформити право власності і тому змушена звернутися до суду з даним позовом, з метою захисту своїх майнових прав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених у позові. Пояснив, що згідно ч. 2 ст. 220 ЦПК України дана угода підлягає визнанню дійсною , що є підставою для визнання права власності. Рахував закінчення строку звернення до нотаріуса 02.01.2024 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення та просила справу розглянути за її відсутності.(а.с.35)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направив заяву , в якій позовні вимоги визнав. (а.с.50)

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, з огляду на неявку відповідачів, судом не прийнято визнання позову та продовжено судовий розгляд.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, згідно протоколу № BRD001-UA-20231121-18488 від 12 грудня 2023 та акту про придбання майна на аукціоні від 19.12.2023 № 2348500252-2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі арбітражного керуючого Шевченко Ю.Г. було укладено угоду про придбання майна - земельну ділянку, кадастровий номер 1225285500:01:002:0152, вартістю 226995,60 грн, розміром 5,1338 га розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новоюлівська сільська рада, власником якої є ОСОБА_2 . Загальна вартість 226995,60 грн. (а.с.10-13)

Згідно платіжної інструкції 0.0.3344215662.1 код 9326-2630-7373-1303 ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ Е-Тендер 226699,56 грн. (а.с.22)

Згідно протоколу № BRD001-UA-20231121-18488 від 12 грудня 2023 ціна лоту повинна бути сплачена до 26.12.2023

Згідно копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2023 за заявою ОСОБА_2 клопотання про скасування майна по справі боржника № 904/4872/21 від 18.05.2023 залишено без розгляду, задоволено скасування арешту у справі № 904/4872/21 від 03.07.2023 задоволено. Номер обтяження 17303043, зареєстрованого 14.02.2019 ВДВС м. Дніпра про арешт майна боржника (рухоме майно) та номер обтяження 5237766 застава рухомого майна (АТ «Приватбанк») скасовано (а.с.14-16)

Згідно копії витягу від 05.02.2024 та 11.06.2024 обтяження на земельну ділянку кадастровий номер 1225285500:01:002:0152, 5,1338 га що належить ОСОБА_2 відсутні.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Порядок організації та проведення земельних торгів врегульовано Земельним кодексом України (ст.ст. 135 - 138), Законом України «Про виконавче провадження» та Вимогами щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013.

Згідно приписів ч.16 ст.137 Земельного кодексу України, протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів.

Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

Відповідно до п.53 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 № 1013, у разі продажу на земельних торгах земельних ділянок сільськогосподарського призначення перевірка переможця земельних торгів проводиться нотаріусом, який здійснює посвідчення договору, відповідно до Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 .

У такому разі організатор оприлюднює нотаріально посвідчений договір з урахуванням результатів перевірки відповідності «переможця земельних торгів, викладених у протоколі перевірки набувача, що передбачений Порядком здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.

У разі нотаріального посвідчення договору в інших випадках, що не передбачені цим пунктом, нотаріус, який здійснює таке посвідчення, у межах цього ж строку також у разі потреби під час посвідчення договору проводить перевірку електронних копій та/або оригіналів доданих до заяви про участь в земельних торгах документів переможця земельних торгів щодо відповідності вимогам Кодексу».

Повідомлення про необхідність продовження строку на підписання договору вноситься в електронну систему торгів.

Статтею 11ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а саме: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст.12ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 13ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав, а саме: Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно до вимог ст.14ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, загальний перелік яких визначений у статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ч. 3 ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2ст. 220 цього Кодексу, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягаютьдержавнійреєстрації, виникають з дня такоїреєстрації відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтями4,27вказаногоЗаконувизначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності; державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4ст. 334 ЦК України виникає в момент державної реєстрації, порядок здійснення якої визначений ст. 182 ЦК України, а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

З наведених підстав не може бути визнана дійсною угода на підставі частини другої статті 220 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 у справі №6-1288цс17, зазначено, що передумовою застосування положень частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач 1 та відповідач 2 у повному обсязі визнають позов, однак, неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі продажу обумовлена тим, що позивач пропустив 20-денний строк для нотаріального посвідчення.

Факт ухилення відповідачів не доведений.

Верховний Суд України в Постанові від 06 вересня 2017 року в справі №754/2339/16-ц висловив правову позицію, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Факт звернення до нотаріуса суду не доведений, оскільки відмова нотаріуса повинна оформлюватися у формі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії із зазначенням підстав такої відмови, що і тягне за собою відповідні дії оскарження постанови нотаріуса, або звернення до суду чи виконання інших дій. Відсутність постанови позбавляє суд перевірити підстави відмови.

Також, суду не надано підтвердження про неможливість звернення до відповідача з заявою про необхідність продовження строку на підписання договору, яке вноситься в електронну систему торгів та відмови в продовженні.

На переконання суду, вказані обставини, жодним чином не свідчать про безповоротнє ухилення відповідачем від нотаріального посвідчення договору купівлі -продажу земельної ділянка та втрату позивачем можливості нотаріально посвідчити такий правочин.

Тобто, судом встановлено, що саме позивачем порушено та не виконано вимог законодавства, положено п.п.4-6 ч. 16 ст. 137 ЗК України, отже порушень з боку відповідачів не встановлено.

При цьому, саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, ухилення від такого посвідчення з причин пропуску строку покупцем не може бути підставою для застосування ч. 2ст. 220 ЦК України.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки угода про придбання майна підлягала нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації; в ході судового розгляду належних доказів ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки надано не було, суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, у відповідності до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-13, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 264-265, 273, 274, 279, 353, 354, ЦПК України, суд-

ухвалив:

У задоволенні позову представника позивача - адвоката Мудраченка Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Шевченко Юлії Ігорівни, ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною та визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днівз дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29.11.2024 р.

Суддя Н.О.Кравченко