Ухвала суду № 123416770, 02.12.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/823/24

Провадження №2/951/314/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» про проведення повного розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» про проведення повного розрахунку при звільненні.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У вказаній позовній заяві позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення: 1) заборгованості по заробітній платі; 2) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і невидачу трудової книжки протягом 2 (двох) місяців; 3) моральної шкоди.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 та Верховним Судом у постанові від 21.12.2019 у справі №243/10489/17-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду констатувала, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (заробітної плати) при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подання яких, згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Так само не поширюється зазначена вище пільга, визначена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і на вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відтак при зверненні до суду з цим позовом позивач звільняється від сплати судового збору лише за вимогу про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 76000,09 грн, а за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18200,00 грн та відшкодування моральної шкоди у сумі 20000,00 грн, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір.

З огляду на що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає задоволенню частково.

Таким чином, всупереч вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено такі вимоги майнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором: про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і невидачу трудової книжки протягом 2 (двох) місяців у сумі 18200,00 грн; про стягнення моральної шкоди у сумі 20000,00 грн.

Таким чином, ціна вказаних позовних вимог складає 38200,00 грн. Один відсоток від 38200,00 грн становить 382,00 грн, що є меншим від мінімальної ставки судового збору, який повинна сплачувати фізична особа за подання позову майнового характеру (3028 грн х 0,4 = 1211,20 грн). Відтак позивач повинен сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1211,20 грн за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:

отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;

код бюджетної класифікації 22030101;

призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім цього, слід звернути увагу, що одним із додатків до позовної заяви є ордер серії АА №011547 від 20.11.2024, виданий адвокату Прийдуну В.М.

Згідно з частиною першою статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», дорученням органу(установи),уповноваженого закономна наданнябезоплатної правничоїдопомоги,виданим відповіднодо ЗаконуУкраїни "Пробезоплатну правничудопомогу" (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі за текстом Положення) ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

На підтвердження повноважень адвоката Прийдуна В.М., як представника позивача ОСОБА_1 , до позовної заяви додано ордер серії АА №011547 від 20.11.2024.

Вказаний ордер має типову форму відповідно до додатку № 1 до Положення про ордер адвоката та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36.

Однак, рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, із змінами та доповненнями, крім додатка № 1 до Положення та пункту 18 Положення, які діють до 01.01.2022.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно пунктів 6, 7 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Відповідно до пункту 12-12.13 Положення, ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код QR-код)з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Також рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41 затверджено типову форму ордеру, яка міститься в додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, а саме: ордер повинен бути формату А-4 та містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Отже, з 01.01.2022 ордери типової форми, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, із змінами та доповненнями, втратили свою чинність і не є належними документами, які підтверджують повноваження адвокатів.

Ордер серії АА №011547 від 20.11.2024 долучений до позовної заяви, не відповідає затвердженій рішенням Ради адвокатів України типовій формі, не згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, не є формату А-4 та не містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Таким чином, ордер серії АА №011547 від 20.11.2024 не може слугувати належним документом, який підтверджує повноваження адвоката Прийдуна В.М. як представника позивача ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документу, що підтверджує сплату судового збору за вимоги майнового характеру, у розмірі та за реквізитами вказаними вище чи документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статями175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В іншій частині клопотання відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» про проведення повного розрахунку при звільненні залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк