Рішення № 123416170, 02.12.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1408/24

Провадження № 2/302/411/24

Номер рядка звіту 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

секретаря судового засідання Сита Л.М.,

розглянувши в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Закарпатської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого представник зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 1064131 про надання споживчого кредиту від 18.10.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 25 000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування (803% річних). Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Договору, внаслідок чого станом на 24.04.2024, заборгованість за Договором № 1064131 складає 146 173,49 грн, з яких: 24 749,98 грн - заборгованість за кредитом, 121 423,51 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за ставкою 2,2% за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 18.10.2023 по 29.07.2024 (включно). 29.07.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1064131 про надання споживчого кредиту від 18.10.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». ). На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачці ОСОБА_1 в ухвалі суду від 24.09.2024 було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з позовом і долученими до позовної заяви матеріалами надіслана відповідачці ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вказані документи отримані відповідачкою особисто 28.09.2024, що підтверджується роздруківкою трекінгу «Укрпошта», проте відзив на позов відповідачкою ОСОБА_1 до суду не подано, будь-яких заперечень проти заявлених Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» позовних вимог, відповідачкою не подано.

Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Відзиву від відповідача не надійшло.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з положень статей 6, 626-631, 526 ЦК України, укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 18.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (торгова марка «SelfieCredit») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник) було укладено Договір № 1064131 про надання споживчого кредиту,згідно з яким Відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування (803% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 7.1.16, 7.1.17, 7.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 18.10.2023 року о 14:08:06 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором C166, надісланий на номер телефону Відповідача. Факт укладення Кредитного договору та обізнаність відповідачки з його умовами підтверджуються підписаними нею Кредитним договором (а.с. 14-17) графіком платежів (а.с. 17 зворот) та паспортом споживчого кредиту (а.с. 18-20).

Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 18.10.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно Відповідач. Зазначений факт підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» від 19.09.2024 вих. № 20240919-65 (а.с. 21) та листом і випискою за договором від АТ КБ «Приватбанк» від 11.11.2024, якими доводиться факт належності відповідачці в зазначений період фінансового номера телефону НОМЕР_2 , за допомогою якого було підписано Кредитний договір.

Згідно ч. 13. Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

29.07.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024, за умовами якого право вимоги за Договором №1064131 про надання споживчого кредиту від 18.10.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 22-32), у відповідача наявний борг станом на 29.07.2024 на суму 146 173,49 грн, з яких: 24 749,98 грн - заборгованість за кредитом, 121 423,51 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за ставкою 2,2% за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 18.10.2023 по 29.07.2024 (включно).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог частини 1 статті 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із невиконанням відповідачкою зобов`язань за договором, станом на дату цієї вимоги, заборгованість за Кредитним договором складає 146173,49 грн..

Вказаний розрахунок позивача відповідачкою не спростований та ґрунтується на доказах, наданих сторонами і досліджених в ході судового розгляду.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про порушення відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 146173,49 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024; акт приймання-передачі наданих послуг № 4 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 30.08.2024; платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 06.09.2024.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 гривні та 5 000,00 гривень за надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (юридична адреса 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ- 41915308), заборгованість за Договором № 1064131 про надання споживчого кредиту від 18.10.2023, в сумі 146 173 (сто сорок шість тисяч сто сімдесят три) гривень 49 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О. І. Повідайчик