Ухвала суду № 123406787, 29.11.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19380/24

УХВАЛА

29 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №420/19380/24,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`зання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №202/ДФС від 02.05.2024 року, виданої ГУ ДФС в Одеській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки №202/ДФС від 02.05.2024 року, виданої ГУ ДФС в Одеській області, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 03.10.2024 року.

22.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що судове рішення відповідачем не виконано.

Дослідивши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, з аналізу наведених норм вбачається, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з цим, позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

При цьому, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 18.11.2024 року повідомлено позивача, що перерахунок пенсії останньому буде проведено в порядку черговості.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається зі змісту заяви, позивачем здійснювалися заходи щодо добровільного виконання рішення суду відповідачем.

Суд зазначає, що незважаючи на існування інституту судового контролю, саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Крім того судом встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року у справі №420/19380/24 набрало законної сили 03.10.2024 року.

Згідно з ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Зі змісту бази даних КП «ДСС» вбачається, що станом на час звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявник не звертався до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчих листів по справі №420/19380/24.

Станом на 29.11.2024 року виконавчі листи судом не видані та не отримані заявником для пред`явлення їх до виконання.

Разом з тим, позивач не навів обставин та не надав доказів, що станом на теперішній час примусовий порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.167, 248, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №420/19380/24.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк