Рішення № 123405262, 29.11.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6494/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рейті С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 18407 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із даним позовом ГУ ДПС у Закарпатській області зазначає про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 18407 грн. за платежами 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 17724,16 грн., 30 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування по пені у розмірі 216,89 грн. та 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб по пені у розмірі 465,95 грн.

Ухвалою судді від 15.10.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено відповідачу 23.10.2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі- ПК України), кожен зобов`язаний сплачувати податки, збори, інші обов`язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В контексті спірних правовідносин, згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 ПК України.

Відповідно до п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПК України (пп.49.18.4. п. 49.18. ст. 49).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, відповідачем до податкового органу самостійно подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи № 9373574134 від 22.06.2021 року за звітний податковий період 2020 рік із самостійно задекларованою сумою податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17724,16 грн.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Крім того, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, 26.04.2024 року відповідачу нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 216,89 грн. за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, визначених податковою декларацією № 9373574134 від 22.06.2021 року.

Також, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з інформаційної системи «Податковий блок», станом на 31.12.2023 року у відповідача наявний податковий борг по єдиному податку, у зв`язку з чим, у відповідності до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 465,95 грн.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до пп.14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На виконання вказаних вимог ПК України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 23.08.2018 року № 24141-17, яку повернута без вручення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом докази сплати податкового боргу у суду відсутні.

Згідно із положеннями ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки сума грошового зобов`язання, не сплачена в добровільному порядку, ця сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Приписами п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений відповідно до законодавства.

Отже, станом на дату подання адміністративного позову зупинено строки давності визначені нормами ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 18407 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто, позовні вимоги позову ГУ ДПС у Закарпатській області відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзиву на позовну заяву відповідач не надав), в зв`язку з чим позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного (місцевого) бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації податковий борг у розмірі 18407,00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сім гривень) на погашення податкового боргу за платежами 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 17724,16 грн., 30 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 216,89 грн. та 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 465,95 грн.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті