Рішення № 123405245, 26.11.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/4845/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача: представники - Данч Н.О., Волощук С.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним наказ від 25 березня 2024 року №114-о Про присвоєння рангу державного службовця ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо не присвоєння ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, 5 рангу державної служби; 3) зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області внести зміни до Наказу від 25 березня 2024 року №114-о та присвоїти ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, 5 ранг державного службовця, про що зробити відповідний запис в трудовій книжці; 4) зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 25 березня 2024 року, з урахуванням присвоєного 5 рангу державної служби та раніше виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що 22 січня 2024 року її було призначено на посаду головного спеціаліста в Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, при цьому присвоєно 9 ранг державного службовця. Своє рішення відповідач аргументував тим, що такий визначено відповідно до спеціальних звань посадових осіб у межах категорії посад «В». Таке рішення вважає протиправним з огляду на наявний в неї попередній стаж роботи в органах місцевого самоврядування більше 16 років та вже встановлений їй 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується записами трудової книжки. Зазначає, що законодавством передбачено збереження раніше присвоєного рангу посадової особи місцевого самоврядування при переході на державну службу, що не було враховано відповідачем.

24 вересня 2024 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються на хибному трактуванні та здійсненні необґрунтованого співвідношення присвоєної позивачці в органі місцевого самоврядування, в якому вона раніше працювала, 5 категорії посад до категорії «Б» на державній службі. З трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що в органі місцевого самоврядування вона займала посаду заступника начальника відділу діловодства, що відповідає п`ятій категорії, та їй присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування. В свою чергу Законом України «Про державну службу» встановлено 9 рангів державних службовців. Отже, 10 рангу державного службовця не існує, а так як в межах п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування може бути присвоєний виключно 11, 10 і 9 ранг, ОСОБА_1 , Інспекцією відповідно до вимог чинного законодавства України, було присвоєно 9 ранг державного службовця. Вказана позиція підтверджується також роз`ясненнями Національного агентства України з питань державної служби.

10 жовтня 2024 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Зокрема, звертає увагу суду на те, що всі доводи відповідача ґрунтуються на її прийнятті на державну службу як вперше призначеного державного службовця. В свою чергу її було прийнято на роботу, як особу, яка призначається на посаду державного службовця повторно, зі стажем державної служби 17 років. Отже, у даному випадку їй слід присвоїти ранг державного службовця не нижче того рангу, який вона мала відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», незалежно від категорії посади, на яку вона призначається, з урахуванням співвідношення між рангами.

Позивач у судовому засіданні 26 листопада 2024 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у засіданні суду 26 листопада 2024 року проти позову заперечили з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №12-о від 22.01.2024 призначена на посаду головного спеціаліста відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ з 23 січня 2024 року.

Як вбачається з п. 2 наказу, стаж державної служби ОСОБА_1 на день призначення на посаду становив 17 років 4 місяці 7 днів.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №114-о від 25.03.2024, відповідно до ст. 39 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» та у зв`язку з успішним проходження випробувального періоду, ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця відповідно до спеціальних звань посадових осіб в межах категорії посад «В» з 25 березня 2024 року.

Не погодившись з правомірність присвоєння їй останнього 9 рангу державного службовця, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентовано нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі Закон №889).

Дія цього Закону не поширюється, зокрема, на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування (п. 11 ч. 3 ст. 3 цього Закону №889).

Відповідно до положень ст. 39 Закону №889, ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Присвоюються такі ранги:

-державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», - 1, 2, 3 ранг;

-державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», - 3, 4, 5, 6 ранг;

-державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», - 6, 7, 8, 9 ранг.

Ранги державним службовцям присвоює суб`єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.

Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року №2493-ІІІ (далі Закон №2493).

Статтею 15 Закону №2493 передбачено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування:

-особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг;

-особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи призначена на посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг (ч. 11 ст. 15 Закону №2493).

Пунктом 4 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2493 визначено, що у разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 3 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306 (далі Порядок), у разі призначення посадової особи органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця, на якій може бути присвоєно нижчий ранг, особі присвоюється такий ранг державного службовця, який вона мала відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування визначається з урахуванням категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що до прийняття на державну службу ОСОБА_1 проходила службу на посадах осіб місцевого самоврядування, у зв`язку з чим їй присвоєно 10 ранг, що відповідає 5 категорії посад.

Разом з тим, при призначенні на посаду державного службовця в Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області відповідач присвоїв позивачу найнижчий 9 ранг державного службовця в межах категорії посад «В». Тобто відповідачем не було враховано попередньо здобутий ранг та наявну вислугу років в органах місцевого самоврядування.

Правомірність своїх дій відповідач аргументує тим, що при прийнятті оскарженого рішення було враховано співвідношення між рангами державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Так, відповідач вважає, що оскільки 10 рангу в межах встановленої нормами Закону №889 класифікації не існує, то ОСОБА_1 присвоєно найближчий з можливих рангів в межах передбачених в категорії 5 для посадових осіб місцевого самоврядування.

Проте суд не може погодитися з таким рішення відповідача з огляду на наступне.

Варто звернути увагу, що Законом №2493 класифікація рангів посадових осіб органів місцевого самоврядування не співпадає із встановленою Законом №889 класифікацією рангів державних службовців. Так, для посадових осіб органів місцевого самоврядування впроваджено 15 рангів, що розподілені між 5 категоріями посад, тоді як для державних службовців передбачено всього 9 рангів та 3 категорії посад. Отже, очевидною вбачається нерелевантність рангів державних службовців з рангами посадових осіб органів місцевого самоврядування, що виключає можливість прямого прирівняння таких.

Разом з тим, п. 3 Порядку передбачено, що у разі призначення посадової особи органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця, на якій може бути присвоєно нижчий ранг, особі присвоюється такий ранг державного службовця, який вона мала відповідно до Закону №2493.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області вважає, що присвоєний ОСОБА_1 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування співвідноситься з 9 рангом державної служби, проте суд вважає таке твердження хибним з огляду на запроваджену законодавцем класифікацію рангів. З цього приводу суд зазначає, що 9 ранг державної служби згідно ст. 39 Закону №889 є найнижчим рангом, що присвоюється державному службовцю найнижчої категорії, який вперше призначається на посаду державної служби. Поряд з цим, як вже було зазначено вище, набутий особою ранг при проходженні служби в органах місцевого самоврядування підлягає врахуванню під час вирішення питання про присвоєння рангу державного службовця.

Так, при призначенні ОСОБА_1 на посаду державного службовця стаж роботи останньої в органах місцевого самоврядування становив 17 років 4 місяці 7 днів. Більше того, 01 жовтня 2019 року позивачу було присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування (з 15-ти), що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 06.10.2004.

На думку суду, 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування не може відповідати останньому за ієрархією рангів державної служби, оскільки не узгоджується з встановленими законодавством вимогами до таких.

Як вбачається з наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №114-о від 25.03.2024, при прийнятті рішення про присвоєння ОСОБА_1 рангу державного службовця відповідач керувався, в тому числі, положеннями Порядку. Однак, на думку суду, при цьому Державна екологічна інспекція у Закарпатській області не врахувала, що співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування повинно визначатися з урахуванням не тільки рангу, але й категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування, що прямо передбачено абз. 2 п. 3 Порядку.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 06.10.2004, на момент присвоєння позивачу 10 рангу посадової особи органу місцевого самоврядування вона обіймала посаду заступника начальника відділу діловодства Херсонської міської ради, що відповідає п`ятій категорії посад (з семи можливих). Тоді як присвоєний Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області Гайбадуловій А.В. 9 ранг відповідає останній категорії посад державної служби «В».

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону №889 посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Так, зокрема, вказаною законодавчою нормою до категорії «Б» віднесено наступні посади: керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів. В свою чергу до категорії «В» віднесено всі інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».

З вищенаведеного вбачається, що посада заступника начальника відділу діловодства Херсонської міської ради, на якій ОСОБА_1 присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування, співвідноситься з категорією «Б» посад державних службовців.

При цьому суд вважає за необхідне враховувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, відповідно до якої у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, недосконалість у законодавчому регулюванні спірних правовідносин не повинна впливати на можливість реалізації позивачем своїх трудових прав, зокрема, на присвоєння їй належного рангу державного службовця, тобто рангу, який вона отримала як посадова особа місцевого самоврядування в період проходження державної служби.

Подібні висновки було також викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №380/1721/20, від 19.10.2022 року у справі №420/14701/20 та від 07.12.2023 року у справі №340/2175/21.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на надані Національним агентством України з питань державної служби роз`яснення, оскільки такі не є нормативно-правовим актом та відповідно не встановлюють правових норм.

З огляду на вищезазначене суд вважає наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 25 березня 2024 року №114-о протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо не присвоєння ОСОБА_1 5 рангу державної служби, оскільки саме оскарженим рішенням відповідача були в даному випадку порушені права позивача, а скасування такого в даному випадку є належним та ефективним способом захисту її прав.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області внести зміни до наказу від 25 березня 2024 року №114-о та присвоїти ОСОБА_1 5 ранг державного службовця суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону №889, ранги державним службовцям присвоює суб`єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.

Нормами ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В даному випадку вирішення питання визначення рангу державного службовця, який має бути присвоєний ОСОБА_1 з урахуванням співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування, та раніше набутого нею рангу відноситься до виключних повноважень Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, як суб`єкта призначення.

Отже, адміністративний суд не є уповноваженим органом на вирішення питання щодо присвоєння та визначення конкретного рангу державному службовцю, а може виключно перевірити чи прийнято таке рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема з урахуванням наступних критеріїв:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Поряд з цим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищезазначеним критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами такої перевірки. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії», в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд вважає, за можливе зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області вирішити питання щодо присвоєння ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, рангу державного службовця з урахуванням стажу роботи в органах місцевого самоврядування, раніше присвоєного рангу посадової особи місцевого самоврядування та займаної посади, шляхом видачі розпорядчого документа та внесення запису в трудову книжку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

З огляду на зобов`язання відповідача присвоїти позивачу інший ранг державного службовця, аніж вже був присвоєний, що безпосередньо впливає на розмір раніше визначеної заробітної плати, зокрема в частині розміру надбавки за ранг, суд вважає правомірною позовну вимоги про зобов`язання Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області здійснити відповідний перерахунок з 25 березня 2024 року.

Таким чином провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюються спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ - 38015668) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 25 березня 2024 року №114-о "Про присвоєння рангу державного службовця ОСОБА_1 ".

3. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області вирішити питання щодо присвоєння ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, рангу державного службовця з урахуванням стажу роботи в органах місцевого самоврядування, раніше присвоєного рангу посадової особи місцевого самоврядування та займаної посади, шляхом видачі розпорядчого документа та внесення запису в трудову книжку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

4. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 25 березня 2024 року з урахуванням присвоєного рангу державної служби та раніше виплачених сум.

5. В решті позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ - 38015668) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (Шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2024 року.

СуддяР.О. Ващилін