Рішення № 123401814, 28.11.2024, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4729/24

провадження у справі № 2/0285/1571/24

28 листопада 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………...………...Літвин О. О.,

секретаря………………………..…Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

поданим в його інтересах представником ОСОБА_1 ,

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (даліпо тексту Європейськаагенція) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості:

за Кредитним договором №6367481 в розмірі 20015,19 грн, з яких: 5500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13965,19 грн сума заборгованості за відсотками і 550 грн заборгованість за комісією;

за Кредитним договором №02847-11/2023 в розмірі 21600 грн, з яких: 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17600 грн сума заборгованості за відсотками;

за Договором позики №6453665 в розмірі 6952,67 грн, з яких: 2300 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4652,67 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою;

за Договором позики №76847932 в розмірі 21426,22 грн, з яких: 6100 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 15326,22 грн сума заборгованості за відсотками;

за Договором позики №4984662 в розмірі 19220 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14220 грн сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором №06391-11/2023 в розмірі 17800 грн, з яких: 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором №10734-11/2023 в розмірі 13125 грн, з яких: 3000 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 10125 грн сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором №29433-10/2023 в розмірі 17200 грн, з яких: 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13200 грн сума заборгованості за відсотками.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у 2023 році було укладено зазначені вище договори із різними фінансовимиустановами,відповідно доумов яких вона отримала грошові коштишляхом їхпереказу на її платіжну картку. Договори були укладені в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті через веб-сайт або мобільний додаток та підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який було введено відповідачем, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У 2021та 2024роках між Європейською агенцією та товариствами (з якими відповідач укладала договори позики та кредиту) були укладені договори факторингу і позивачнабув статусунового кредитора,отримавши правогрошової вимогипо відношеннюдо осіб,які являлись їх боржниками, включно і до відповідача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення позичених коштів утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про слухання справи.

Представник позивача просила справу розглянутибез її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві

У відповіді на відзив від 11.10.2024 /а.с.145/ зазначила, що кредитні кошти було надано відповідачу в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної нею при реєстрації на сайті первісного кредитора. Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, в зв`язку з чим позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, а тому надати суду виписку з особового рахунку, позивач не має змоги. Також зазначає, що перерахування коштів на платіжні картки відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено оператором онлайн послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно в безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Станом на 11.10.2024 Товариством не отримано відповіді на свої запити від первісних кредиторів, водночас зазначено, що після надходження запитуваних доказів, позивачем невідкладно буде направлено їх до суду шляхом подання клопотання про долучення доказів.

Відповідач в заяві просила справу слухати без її участі.

У відзиві від 02.10.2024 /а.с.139/ просила відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що отримання нею грошових коштів за умовами договорів позивачем не доведено, оскільки позивач при подачі позову повинен був надати докази, з яких можливо було б встановити виконання первісними кредиторами своїх зобов`язань, зокрема щодо перерахунку грошових коштів на картку відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

Статтями 3,15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.ст.1046, 1049 ЦК).

Як на підставу своїх позовних вимог, позивачем було надано наступні договори.

Згідно кредитногодоговору №6367481від 06.11.2023,укладеного міжтовариством зобмеженою відповідальністю«Мілоан» (даліза текстом Мілоан)та відповідачем,останній було надано кредит на суму 5500 грн (п.1.2) строком на 105 днів, на рахунок з використанням картки позичальника (п.2.1.), зі сплатою процентів (п.1.5).

Згідно кредитного договору №02847-11/2023 від 06.11.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі за текстом Стар Файненс Груп) та відповідачем, останній було надано кредит на суму 4000 грн (п.1.1) строком на 360 днів, на банківську картку позичальника (п.1.6), зі сплатою процентів (п.1.4.1).

Згідно договору позики №6453665 від 12.11.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі за текстом Маніфа) та відповідачем, останній було надано позику на суму 2300 грн (п.2.3.3.) строком на 71 день, на платіжну картку позичальника, зі сплатою процентів (п.2.5).

Згідно договору позики №76847932 від 11.10.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі за текстом Безпечне агенство) та відповідачем, останній було надано позику на суму 6100 грн (п.2.1.) строком на 30 днів, на платіжну картку позичальника, зі сплатою процентів (п.2.3).

Згідно договору позики №4984662 від 15.10.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі за текстом Безпечне агенство) та відповідачем, останній було надано позику на суму 5000 грн (п.2.1.) строком на 30 днів, на платіжну картку позичальника, зі сплатою процентів (п.2.3, 2.4).

Згідно кредитного договору №06391-11/2023 від 05.11.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі за текстом Аванс Кредит) та відповідачем, останній було надано кредит на суму 4000 грн (п.1.1) строком на 360 днів, на банківську картку позичальника (п.1.6), зі сплатою процентів (п.1.4.1).

Згідно кредитного договору №10734-11/2023 від 08.11.2023, укладеного між Аванс Кредит та відповідачем, останній було надано кредит на суму 3000 грн (п.1.1) строком на 360 днів, на банківську картку позичальника (п.1.6), зі сплатою процентів (п.1.6).

Згідно кредитного договору №29433-10/2023 від 22.10.2023, укладеного між Аванс Кредит та відповідачем, останній було надано кредит на суму 4000 грн (п.1.1) строком на 360 днів, на банківську картку позичальника (п.1.6), зі сплатою процентів (п.1.4.1).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу. Останнім є операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

Як на підставу набуття позивачем статусу нового кредитора, переходу прававимоги зазазначеними договорами,суду булонадано договори факторингу.

Зокрема, 27.02.2024 між Європейською агенцієюта Мілоан укладено договір факторингу №27022024, за умовами якого останнє передало право вимоги, зокрема і за кредитним договором ОСОБА_2 №6367481 від 06.11.2023.

29.04.2024 між Європейською агенцієюта СтарФайненс Груп укладено договір факторингу №29042024-1, за умовами якого останнє передало право вимоги, зокрема і за кредитним договором відповідачки №02847-11/2023 від 06.11.2023.

11.08.2021 між Європейською агенцієюта Маніфою укладено договір факторингу №11-08/2021, за умовами якого останнє передало право вимоги, зокрема і за договором позики відповідачки №6453665 від 12.11.2023.

14.06.2021 між Європейською агенцієюта Безпечнимагентством укладено договір факторингу №14/06/21, за умовами якого останнє передало право вимоги, зокрема і за договорами позики відповідачки №76847932 від 11.11.2023 та №4984662 від 15.10.2023.

21.03.2024 між Європейською агенцією та Аванс Кредит укладено договір факторингу №21032024, за умовами якого останнє передало право вимоги, зокрема і за кредитними договорами відповідачки №06391-11/2023 від 05.11.2023, №10734-11/2023 від 08.11.2023 та №29433-10/2023 від 22.10.2023.

На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по кредитних договорах та договорах позики, укладених ОСОБА_2 , позивачембуло надано: копії самих договорів, заяву на отримання кредиту №6367481 від 06.11.2023; паспорти споживчого кредиту і позики; акти прийому-передачі Реєстру Боржників за договорами факторингу; витяги з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості. З останніх слідує, що за всіма вісьмома договорами наявна заборгованість у відповідача.

Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»). Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. За правовим статусом він прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: такий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ст.12 ЦПК України), який забезпечує повнотудослідження обставинсправи.Цей принциппередбачає покладаннятягаря доказуванняна сторони.Одночасно цейпринцип непередбачає обов`язкусуду вважатидоведеною тавстановленою обставину,про якусторона стверджує.Така обставинапідлягає доказуваннютаким чином,аби задовольнити,як правило,стандарт перевагибільш вагомихдоказів,тобто коливисновок проіснування стверджуваноїобставини зурахуванням поданихдоказів видаєтьсябільш вірогіднимніж протилежний.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

У данійсправі судуне булонадано доказівознайомлення відповідачаз текстомнаданих позивачемдоговорів та її згоди з викладеними в них умовами.

У матеріалах відсутні електронні докази підписання договорів електронним цифровим підписом.

Інформація пропідписання відповідачемдоговорів задопомогою одноразовогоідентифікатора створеназаінтересованими особами.Будь-якихбеззаперечних доказіввикористання ОСОБА_2 такого засобу підписання договорів суду не надано.

Позивачем також не надано належних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем коштів від первинних кредиторів за вищезазначеними договорами.

Згідно ст.1Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітністьв Україні»,первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію. Необхідність дослідження саме первинних документів у справах щодо стягнення кредитної заборгованості визнана у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц.

Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018 по справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані у позовній заяві.

Таким чином, позивач звертаючись з даним позовом до суду, повинен був отримати від первинних кредиторів платіжні документи, які підтверджують розмір заборгованості по усім п`яти кредитним договорам та трьох договорам позики. Водночас, долучені представником позивача до відповіді до відзиву: інформаційні повідомлення за кредитами №02847-11/2023 і №6453665; платіжне доручення за кредитом №6367481 та повідомлення сервісу онлайн платежів iPay.ua є неналежним доказом господарської операції, оскільки не можуть достовірно свідчити про її виконання. Окрім того, надані документи заповнені з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, зокрема, відсутня позначка банку про виконання, інформація про банк та рахунок отримувача внесена некоректно.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Документи,які містятьінформацію пророзмір заборгованості ОСОБА_2 не єналежними доказамифактичного отриманнягрошей відповідачемабо здійсненнярозрахункових операціїв її інтересах.

Окрім того, суд вважає хибними твердження представника позивача у відповіді на відзив про обов`язок саме відповідача надавати докази про перерахування та отримання кредитних коштів на її рахунок, позаяк саме на позивача у позовному провадженні покладається обов`язок надання належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи відсутність належних доказів отримання відповідачем коштів, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу та процентів.

Резюмуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт виникнення заборгованості відповідача та її розмір, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуюча суддя О. О. Літвин