Ухвала суду № 123400081, 29.11.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17190/23

Провадження № 8/686/19/24

УХВАЛА

29 листопада 2024 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Заворотна О.Л., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку що подане клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ст.136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/223 у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вказала, що «… за загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.

З розуміння положень статті 8 у системному зв`язку з положеннями статей 1, 2 та 5 Закону № 3674-VI випливає, що суд правомочний застосувати відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати не тільки, коли є умови, випадки чи коло осіб, передбачені частиною першою статті 8 цього Закону, але також зважаючи на характер (правову природу) заявлених позовних вимог, їхню спрямованість та значимість для позивача (скаржника), неможливість захистити порушене право чи захиститися від посягання на певне благо не інакше, ніж тільки через суд, ступінь взаємозалежності захисту заявленого порушеного права чи свобод від матеріальної (фінансової) спроможності реалізувати захист порушеного права шляхом звернення до суду».

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору заявниця вказала, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 19.03.2024, за період з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2023 інформація про доходи відсутня

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, враховуючи предмет заяви, суд дійшов висновку, що підстав для звільнення від сплати судового збору не має, оскільки цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан заявниці таким, щоб звільнити її від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у заявниці немає інших доходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ст.136, 258, 260 ЦПК України, суддя -

постановила:

В заяві ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: