Рішення № 123399940, 29.11.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/966/24

провадження №2/578/317/24

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2024 року селище Краснопілля

Краснопільський районнийсуд Сумськоїобласті вскладі головуючогосудді ЗеріЮ.О.,за участюсекретаря судовогозасідання ТкаченкоГ.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»,місцезнаходження юридичноїособи:вул.Саксаганського,буд.133-А,м.Київ,01032, кодЄДРПОУ 37356833в особіпредставника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 780 грн,

установив:

01.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Чайки Ірини Володимирівни, звернулося до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.03.2024-100000132 від 26.03.2024 у розмірі 38780 грн; покласти на відповідачку судові витрати по справі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 26.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №26.03.2024-100000132. Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 14000 грн на строк 63 дні з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2 % за 1 день. Таким чином ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, в той час як ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 27.05.2024 утворилась заборгованість у розмірі 38780 грн, з яких 14000 заборгованість за тілом кредиту, 20580 грн заборгованість за відсотками та 4200 грн сума нарахованої неустойки.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 08.10.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 21.10.2024.

28.10.2024 на електронну адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява за вх. № ЕП-1485, в якій вона повідомила, що має можливість сплатити лише тіло кредиту в розмірі 14000 грн та судовий збір, у зв`язку з фінансовими проблемами на має можливості погасити нараховані відсотки.

У зв`язку з першою неявкою сторін та їх представників розгляд справи відкладався до 29.11.2024.

У судове засідання представник позивач не прибула, відповідно до викладеного у позовній заяві клопотання представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка у судове засідання не прибула, засобами електронного зв`язку повідомила, що не має можливості прибути у судове засідання, оскільки перебуває за межами України.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №26.03.2024-100000132.

Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 14000 грн строком на 63 дні з фіксованою процентною ставкою «Економ» у розмірі 2 % за 1 день, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 21 днів з дня чергового траншу включно. Розмір процентної ставки може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Стандарт» встановлюється у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

ОСОБА_2 26.03.2024 електронним цифровим підписом було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту. Позичальником пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку.

Станом на 27.05.2024 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 38780 грн, з яких 14000 заборгованість за тілом кредиту, 20580 грн заборгованість за відсотками та 4200 грн нарахована позивачем неустойка.

Несвоєчасна сплата обумовлених кредитним договором платежів порушує право позивача на отримання власних грошових коштів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за порушення зобов`язання, а також питання, пов`язані з кредитом.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно дочастин першоїі другоїстатті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Щодо форми укладених кредитного договору суд вважає за доцільне звернути увагу, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини першої електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ході розгляду справи встановлено, що спірний кредитний договір укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір відповідачка підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, подавши заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого отримала на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-повідомлення, який використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Відтак суд робить висновок, що кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину: без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позикодавця за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між його сторонами не міг бути укладений.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21, від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20

Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно дочастини першоїстатті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що підписанням договору відповідачка погодилась з усіма запропонованими позивачем умовами кредитування, у тому числі й з розміром відсотків за користування кредитом, у ході розгляду справи відповідачка фактично підтвердила факт наявності заборгованості за кредитом, водночас його несплату пояснила фінансовими труднощами, у суду відсутні підстави вважати, що позовні вимоги у частині примусового стягнення з відповідачки основної заборгованості з тіла кредиту у розмірі 14000 грн та 20580 грн нарахованих відповідно до умов договору відсотків є необґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас з позову вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачки 4200 грн неустойки, нарахованої відповідно до умов кредитного договору.

Як вбачається із змісту розділів 3 та 6 паспорту споживчого кредиту неустойка передбачена як можливий вид (форма) забезпечення кредиту, неустойка за невиконання/неналежне виконання споживачем грошових зобов`язань з повернення суми кредиту нараховується у розмірі 350 грн за кожен день такого невиконання/неналежного виконання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому за умовами пункту 6.1 кредитного договору на відповідачку покладений обов`язок сплати неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, негайно з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач на виконання вказаного положення кредитного договору пред`являв відповідачці у будь-якому вигляді вимогу про нарахування неустойки, що зумовило би виникнення у неї обов`язку таку неустойку оплатити. При цьому розмір неустойки, вказаний у довідці-розрахунку про стан заборгованості не відображає періоду, за який вона нарахована, що позбавляє можливості перевірити правильність розрахунку та умови, за яких вона нарахована. Відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки 4200 грн нарахованої неустойки задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником виконання зобов`язань, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення кредитного договору між ним та відповідачкою, факт надання відповідачці кредитних коштів.

Доказів виконання відповідачкою своїх договірних зобов`язань матеріали справи не містять.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову позивачеві за рахунок відповідачки підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у сумі 2160,05 грн пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 124, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр» вособі представниказа довіреністюЧайки ІриниВолодимирівни до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38780 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором від 26.03.2024 у розмірі 34580 грн, з яких 14000 грн заборгованість за тілом кредиту та 20580 грн заборгованості за відсотками; 2160,05 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншому відмовити.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю.О. Зеря