Рішення № 123398143, 29.11.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №461/6470/24

Провадження №2/463/1781/24

Заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» суми заборгованості за договором позики №1189421 в розмірі 8961 гривню, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2961 гривня - сума заборгованості за відсотками, а також суми сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 гривень.

Позов мотивує тим, що 30 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №1189421, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 6000 гривень, строком на 30 днів, які він зобов`язався повернути до 30 травня 2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. 19 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №1911, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №1189421 від 30 квітня 2021 року. Відповідно до реєстру прав вимог №3 від 19 листопада 2021 року до договору факторингу №1911 від 19 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19236 гривень, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13236 гривень - сума заборгованості за відсотками. Відповідач умови договору не виконав, кошти у встановлений договором строк не повернув. Позивачем прийнято рішення перерахувати нараховані первісним кредитором проценти в межах строку позики, яка визначена договором за базовою процентною ставкою в розмір 1,99% від суми позики за один день в період користування грошовими коштами, врахувавши здійснені відповідачем платежі за договором, які складають 621 гривню. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8961 гривню, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2961 гривня - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12 серпня 2024 року справу передано за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду м. Львова.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 17 вересня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду відповідно для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю такої вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Після усунення недоліків позову 20 вересня 2024 року, ухвалою суду від 23 вересня 2024 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Кожем`яченко Ю.М., яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» 25 листопада 2024 року подала заяву, відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача та у випадку неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судові засідання 6 та 29 листопада 2024 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 30 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №1189421, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 6000 гривень, строком на 30 днів, які він зобов`язався повернути до 30 травня 2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день.

Договір укладено в електронній формі. Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, позичальник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №1189421 від 30 квітня 2021 року ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: SIMCIp3DI2. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 30 квітня 2021 року о 17:59:03. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1

Виконання кредитором взятих на себе договірних зобов`язань підтверджується листом №05/08-24-2/ТНПП від 5 серпня 2024 року ТОВ «ФК Фінекспрес» відповідно до якого, останнє підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтрефейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між ТОВ «ФК Фінекспрес» і ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції 30 квітня 2021 року на суму 6000 гривень за номером платіжної картки НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , номер договору 1189421.

19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №1911, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників.

П.5.2. Договору факторингу встановлено, що перехід від позикодавця/первісного кредитора до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог №3 від 19 листопада 2021 року до договору факторингу №1911 від 19 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19236 гривень, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13236 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Як зазначено позивачем, за умовами договору позики №1189421 від 30 квітня 2021 року, сума кредиту становить 6000 гривень, строк користування позикою - 30 днів (додаткових угод про продовження строку договору позики укладено не було) в строки визначені договором позики заборгованість - не сплачена, тому врахувавши правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, позивачем прийнято рішення перерахувати нараховані первісним кредитором проценти в межах строку позики, яка визначена договором за базовою процентною ставкою в розмір 1,99% від суми позики за один день в період користування грошовими коштами, врахувавши здійснені відповідачем платежі за договором, які складають 621 гривню.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 8961 гривню, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2961 гривня - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованості не погашені.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача, що стверджується копіями описаних вище договорів.

Зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов`язань по зазначених договорах суду не надано.

Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим з останнього слід стягнути в користь позивача заборгованості за кредитним договором №1189421 від 30 квітня 2021 року в розмірі 8961 гривню, з яких: 6000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2961 гривня - сума заборгованості за відсотками.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,4 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором №1189421 від 30 квітня 2021 року в розмірі 8961 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одну) гривню, а також судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 98А, прим. 70, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 35017877.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Стрепко Н.Л.