Рішення № 123397574, 29.11.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16870/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судових засідань Гефнер К.-С.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опаленик М.Ю., звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в якій просив про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.10.2024 серії ЕНА №3221229, якою на нього накладено адміністративне стягнення передбачене ч.4ст. 126 КУпАПза порушенняправил дорожнього руху, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 жовтня 2024 року працівниками управління патрульної поліції у Тернопільській області відносно позивача складено вказану постанову оскільки він керував транспортним засобом Тойота Кемрі державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим такого права постановою Ужгородського міськрайонного суду від 03.05.2024 №308/5069/24.

Однак, вказана постанова суду оскаржена в апеляційному порядку, а відтак не набрала законної сили. Крім того, до завершення розгляду справи №308/5069/24 позивачу видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії строк дії якого продовжено до 09.12.2024.

За таких обставинах вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 16.10.2024 відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України. Призначено дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2024 року поліцейським УПП у Тернопольській області винесено постанову серії ЕНА №3221229, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.

Згідно з постановою, ОСОБА_2 , 08.10.2024 року о 15 год. 17 хв., керував автомобілем марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , н.п.Підволочиськ, дорога М-90, будучи позбавленим права керування транспортним засобом 03.05.2024 Ужгородським міськрайонним судом строком на 1 рік, чим порушив п. 2.1.аПДР- керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4ст.126 КУпАП.

Частиною 4 ст.126КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 2 ст.317-1КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Закарпатського апеляційного суду щодо оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.05.2024 року №308/5069/24 в межах строку встановленого для апеляційного оскарження, що підтверджується відміткою канцелярії про прийняття скарги із зазначенням дати 09.05.2024. Як встановлено з інформації, яка розміщена на веб-сайті Закарпатського апеляційного суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.12.2024.

На період розгляду справи №308/5069/24, у зв`язку з вилученням водійського посвідчення, позивачу видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами категорії В серії НОМЕР_2 , строк дії якого продовжено до 09.12.2024.

Відповідно до п. 2.1.аПДРводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, для підтвердження правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4ст.126КУпАП відповідачу необхідно довести як факт керування транспортним засобом особою, так і підтвердити наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Відповідно дост.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно дост.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно дост.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ч.1ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із вимогами ч.2ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.283КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З врахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт керування позивачем 08.10.2024 року о 15 год. 17 хв., автомобілем марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами та, відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідно дост.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідност.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Беручи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника необхідно тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.126 КУпАП, суд доходить до висновку, що останнього необґрунтовано було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.3ст.286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1ст.139КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.ст.7,210-1,251,256,268,280 КУпАП, керуючись ст.ст.139,241-246,286КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України, вособі управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті Департаментупатрульної поліціїпро скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення,- задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.10.2024 серії ЕНА №3221229, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.4ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400грн., а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач (юридична особа): Департамент патрульної поліції, адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене 29.11.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник