Рішення № 123395622, 28.11.2024, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/854/24

№ провадження 2/624/294/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №130413 в розмірі 13550 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8550 грн - сума заборгованості за відсотками. Також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Позовна заява обгрунтована тим, що 27.11.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №130413 в електронній формі. Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 29.02.2024 було укладено договір факторингу №29022024 відповідно до умов якого, за реєстром прав вимоги №2 від 29.02.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13550 грн. Згідно умов кредитного договору позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, проте відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати кошти у встановлені договором строки. Після відступлення прав вимоги відповідач жодної сплати на погашення заборгованості не здійснив.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 19.09.2024, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № №130413, за кредитним договором №2734580 та за кредитним договором №101421604 були роз`єднані, позовні вимоги за кредитним договором №2734580 та за кредитним договором №101421604 виділені в самостійне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від його представника 15.10.2024 до суду був наданий відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає, що позовні вимоги не в повній мірі ґрунтуються на нормах матеріального права, обґрунтування чого полягає у наступному. 17.12.2021 наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 241 РС відповідач зарахований на військову службу до Збройних Сил України за контрактом. На даний час продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби та починаючи з 22.02.2022 безпосередньо приймав та в даний час приймає участь у бойових діях, пов`язаних з захистом Батьківщини. Повідомляє, що кредитний договір дійсно був підписаний за допомогою ІТС кредитодавця та отримано по ньому вищевказану суму грошових коштів, але цю транзакцію було проведені його колишньою співмешканкою, яка шахрайськими діями та маючи безпосередній доступ до його персональних даних та мобільного телефону, скориставшись ситуацією та від його імені підписала зазначений кредит і отримала грошові кошти, які використала на власні потреби. Про даний факт відповідач дізнався, перебуваючи вже на службі в ЗСУ і на даний час не має бажання оспорювати законність даних злочинних дій інших осіб та оспорювати факт надання кредиту на його ім`я та виконання зобов`язань перед позивачем. Але вважає, що порядок нарахування заборгованості по кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства України. Вважає, що позивачем неправомірно були нараховані відсотки за користування кредитними коштами. Враховуючи той факт, що відповідач є військовослужбовцем, до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до п. 15 ст. 14 якого йому як військовослужбовцю з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом не нараховуються. У в`язку з цим позов визнає частково в частині тіла кредиту, а в частині вимог позивача щодо нарахованих відсотків відмовити, сплачений позивачем судовий збір у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» залишити за позивачем.

28.11.2024 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача. Просив прийняти рішення за наявними матеріалами позовної заяви з врахуванням заперечень сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 27.11.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір №130413 про надання споживчого кредиту. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора.

Згідно п.п. 1.2. 1.4 цього Договору, за цим договором товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 5000 грн. Строк кредиту 30 днів.

Стандартна процентна ставка 1.90% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.4. договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки (п. 1.5.1. Договору). Знижена процентна ставка становить 0,76% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку визначеного п. 1.4. договору або протягом 3-х календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах, що передбачені цим договором. При цьому споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором (п. 1.5.2. Договору). Мета отримання кредиту споживчі потреби (п. 1.6. Договору). Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку надану споживачем (п. 2.1. Договору). Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, включаючи день надання та день фактичного повернення кредиту (п.3.1., п.3.2. Договору). Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль (п. 4.3.1. Договору).

Відповідно до графіку платежів кредит виданий на строк з 27.11.2021 по 27.12.2021 на суму кредиту 5000 зі сплатою процентів 1140 грн, реальна річна процентна ставка становить 1116,88 грн, загальна вартість кредиту 6140 грн. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір платежів, зазначених в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою: сума платежу за розрахунковий період складе 7850 грн, проценти за користування кредитом складе 2850 грн, реальна річна процентна ставка складе 24079,41% річних, загальна вартість кредиту складе 7850 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість нарахована за період з 27.11.2021 по 27.03.2022, з урахування умов договору про автопролонгацію. Заборгованість становить 13550 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8550 грн - сума заборгованості за процентами. Споживачем кошти на погашення кредиту не вносились. Проценти за період по 26.12.2021 були нараховані відповідно до умов договору за знищеною процентною ставкою 0,76% в сумі 1140 грн. Та після непогашення кредиту в передбачений договором 30-денний строк, проценти за цей період були перераховані за стандартною ставкою 1,90%, що також відповідає умовам договору. З розрахунку також вбачається, що кредитором були задіяні умови договору щодо автоматичної пролонгації договору на 87 днів до 27.03.2022 та нараховано проценти за стандартною ставкою.

Відповідно до п.п.3 п.5.1. Договору, товариство має право без згоди споживача укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою.

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 29.02.2024 укладено договір факторингу №29022024.

Відповідно до умов договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент на порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною. Договору (п. 1.1. Договору). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2. Договору).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників №2 від 29.02.2024 фактору відповідно до умов договору факторингу №129022024 від 29.02.2024 передано реєстр боржників №2.

Згідно витягу з реєстру боржників №2 від 29.02.2024 до договору факторингу значиться інформація щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №130413, заборгованість в сумі 13550 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.207ЦК України,правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони,або надсилалисяними доінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,що використовуєтьсясторонами.У разіякщо змістправочину зафіксованийу кількохдокументах,зміст такогоправочину такожможе бутизафіксовано шляхомпосилання водному зцих документівна іншідокументи,якщо іншене передбаченозаконом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні було встановлено, що укладений кредитний договір є договором споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 11 ч. ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит передбачені статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч.1ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно доч.1ст.14Закону України«Про споживчекредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, в судовому засіданні доведено та визнано відповідачем факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, а тому заявлений розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, то її розмір підтверджений наданим позивачем розрахунком, який відповідає умовам кредитного договору.

Разом з тим, суд вважає, що нарахована сума відсотків не підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року, з дати набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», і триває до теперішнього часу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правову позицію про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Відповідачем надані суду копії військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, та довідки з військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2024, згідно з якими він є військовослужбовцем призваним за мобілізацією, проходить військову службу з 17.12.2021.

Отже, починаючи з 17.12.2021 на відповідача поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

За таких обставин проценти за користування кредитом нараховані кредитором за період з 17.12.2021 по 27.03.2022 не підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом за період з 27.11.2021 по 16.12.2021 включно, в сумі 1900 грн, які розраховані за 20 днів користування кредитом. При цьому для розрахунку розміру процентів застосовується стандартна процентна ставка 1,90%, оскільки позичальником не виконані умови п. 1.5.1. п. 1.5.2. кредитного договору, які передбачають застосування пільгової процентної ставки.

Отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн та проценти в розмірі 1900 грн. Разом 6900 гривень.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за кредитним договором, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України,кредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимогавважається переданоюфактору здня виникненняправа вимогидо боржника.Якщо переданняправа грошовоївимоги обумовленепевною подією,воно вважаєтьсяпереданим змоменту настанняцієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є фінансовою установою, має ліценцію на надання фінансової послуги факторингу, що підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження про видачу ліцензії на надання послуг з факторингу, а також відомостями з сайту Національного банку України.

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №130413 від 27.11.2021 позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.

В пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог позивачу має бути відшкодовано судовий збір в розмірі 1593 грн (6900*3028/13550).

Відповідач на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір позивачу має бути компенсований за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №130413 в розмірі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) гривень, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1900 грн - сума заборгованості за процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за рахунок держави понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 1593 (тисяча п`ятсот дев`яносто три) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400.

Представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, довіреність від 07.12.2023, паспорт № НОМЕР_5 , орган, що видав 8025, дата видачі 29.07.2022, адреса для листування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт № НОМЕР_6 виданий 21.11.2023, орган, що видав 6331, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: Доценко Юрій Глібович, ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1214318 від 12.10.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2045, видане на підставі Рішення Ради адвокатів Харківської області від 23.11.2016, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В. Богачова