Рішення № 123391144, 28.11.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3029/24

Номер провадження2/711/1308/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

при секретарі Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Гайова Анастасія Сергіївна, яка діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (04107, м. Київ. вул. Багговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 40484607) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21.05.2021 року з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 3107184.

Оскільки, ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (СМС) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 3107184 від 21.05.2021 року, який знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті.

Таким чином, вказують, що відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 3107184 від 21.05.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000 грн.

В подальшому, 13.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи Фінанс» був укладений Договір факторингу № 07Т, відповідно до якого ТзОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором № 3107184 від 21.05.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обгрунтованою та документально підтвердженою та становить 30362 грн. 92 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8671 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками становить 20991 грн. 92 коп.; заборгованість за комісійними винагородами становить 700 грн. 00 коп.

Вказують, що відповідачем умов Кредитного договору № 3107184 від 21.05.2021 року, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі № 3107184 від 21.05.2021 року направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 3107184 від 21.05.2021 року.

Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 3107184 від 21.05.2021 року.

Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 3107184 від 21.05.2021 року в розмірі 30362 грн. 92 коп.; судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп.

16 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.

29 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не доказано укладання кредитного правочину від 21.05.2021 № 3107184 між відповідачем і ТОВ «Мілоан»; надання (перерахування) ТОВ «Мілоан» відповідачу коштів у кредит за Кредитним договором від 21.05.2021 № 3107184; відступлення права вимоги до відповідача ТОВ «Мілоан» на користь позивача за Договором відступлення прав вимоги від 13.09.2021 № 07Т; наявність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем. Також зазначено, що копії Кредитного договору, Анкети-заяви на кредит, платіжного доручення та витягу додатку до договору факторингу є сумнівними щодо їх достовірності або підробленими. На цій підставі просить суд виключити вказані копії документів із числа доказів та розглядати справу на підставі інших доказів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

01 травня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача за дорученням ОСОБА_3 надала Відповідь на відзив, в якій просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

02 травня 2024 року ухвалою суду зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надати: Платіжне доручення від 21.05.2021 року № 46790451; Договір відступлення прав вимоги від 13.09.2021 року № 07Т; Реєстр прав вимоги (боржників) до Договору відступлення прав вимоги від 13.09.2021 року № 07Т. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надати оригінали таких електронних доказів на носії їх створення (флеш-накопичувач, жорсткий диск тощо), а саме: Анкету-заяву на кредит від 21.05.2021 року № 3107184; Договір про споживчий кредит від 21.05.2021 року № 3107184.

05 червня 2024 року ухвалою суду зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надати: Платіжне доручення від 21.05.2021 року № 46790451та надати оригінали таких електронних доказів на носії їх створення (флеш-накопичувач, жорсткий диск тощо), а саме: Анкету-заяву на кредит від 21.05.2021 року № 3107184; Договір про споживчий кредит від 21.05.2021 року № 3107184.

10 липня 2024 року ухвалою суду зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати: виписку про рух коштів по картці на підставі платіжного доручення № 46790451 від 21.05.2021 року на підтвердження перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на Картковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі 10000 грн. 00 коп. за період 21.05.2021 - 26.05.2021 року.

11 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 надав Додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що виходячи з умов Договору, сторонами погоджено розмір процентної ставки - 0,88% на добу протягом 11 днів, що становить 968 грн. 00 коп. Також, сторонами була визначена загальна сума повернення кредиту з нарахованими процентами та комісією в розмірі 11668 грн. 00 коп. Здійснений позивачем розрахунок свідчить, що відсотки становлять суму 26800 грн. 00 коп., що свідчить про те, що нараховувались вони після визначеного періоду кредитування, що не відповідає умовам договору, а даних про застосування процедури пролонгації матеріали справи не містять. Також, вказує, що наданий розрахунок складений позивачем не містить деталізації , зокрема, щодо сум, на які нараховувалась проценти і періоду їх нарахування, вказаний розрахунок не є належним та допустимим доказам у справі, а тому, не може бути прийнятий до уваги судом. Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 процентів за кредитом у розмірі 20991 грн. 92 коп., нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань після спливу строку кредитування (1 червня 2021 року) є необґрунтованими, а тому, задоволенню не підлягають.

Відносно витрат на правову допомогу зазначає, що враховуючи категорію справи, яка є малозначною, сума витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп. є явно завищеною. Також, зазначає, що матеріали справи взагалі не містять доказів оплати наданої правової допомоги, а тому, дані витрати є недоведеними.

04 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача за дорученням ОСОБА_4 надав Додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що просять задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Представник позивача за дорученням в судове засідання не з`явилась, в резолютивній частині позовної заяви зазначено, що просять розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день. час та місце розгляду справи був повідомлений за допомогою направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованою адресою проживання.

Представник третьої особи - ТОВ «Мілоан» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 21 травня 2021 року ОСОБА_1 оформлено Анкету-заяву на кредит № 3107184 на сайті miloan.ua, в якій зазначено: сума кредиту: 10000 грн. у валюті: українська гривня. Строк кредиту: 11 днів з 2021.05.21. Дата повернення кредиту: 2021.06.01. Сума повернення: 11668 грн. 00 коп. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 700 грн. 00 коп. Нараховується одноразово за ставкою 7,00 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 968 грн. 00 коп. Нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Позичальник: громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, 21 травня 2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» (https://miloan.ua) ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 3107184; дана заявка знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті https://miloan.ua/.

ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного договору № 3107184 від 21.05.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті https://miloan.ua/.

Таким чином, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3107184.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн. 00 коп. у валюті: українські гривні.

Відповідно до п. 1.3. Договору, кредит надається строком на 11 днів з 21.05.2021 (строк кредитування).

Відповідно до п. 1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 01.06.2021.

Відповідно до п. 1.5. Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1668 грн. 00 коп. в грошовому виразі та 16151 грн. 00 коп. відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 11668 грн. 00 коп. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема, Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 700 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 968 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.7. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1. - 1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6 та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповідно до пункту 6.1, 6.2 Кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Відповідно до змісту Договору про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року, у розділі реквізити сторін в графі позичальник вказано - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою (місце проживання): АДРЕСА_2 , має електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивачем надано Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року, в якому сторонами визначений графік платежів, згідно з яким позичальник мав повернути суму кредиту з нарахованими відсотками в розмірі 11668 грн. 00 коп.

Також, надано Додаток № 2 до Договору про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року, в якому міститься Паспорт споживчого кредиту № 3107184, яким передбачено, що позичальник може продовжити строк кредитування на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління обслуговування кредиту, в наступних розмірах: на 3 дня зі сплатою комісії 3 % від поточного залишку кредиту, на 7 днів зі сплатою комісії 5% від поточного залишку кредиту, на 15 днів зі сплатою комісії 10% від поточного залишку кредиту. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,88% за кожен день користування кредитом.

Згідно з платіжним дорученням № 46790451 від 21 травня 2021 року платник ТОВ «Мілоан» здійснив переказ грошових коштів в розмірі 10000 грн. 00 коп. для отримувача ОСОБА_1 , банк отримувача MASTERCARD № НОМЕР_4 .

Також, як вбачається з Повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-240729/25637 від 01.08.2024 року, на запит суду, на картку № НОМЕР_5 за 21.05.2021 року здійснено переказ коштів на суму 10000 грн. 00 коп. Інформація про платника відсутня.

Дана інформація, також, підтверджується Випискою за договором № б/н за період 21.05.2021 - 26.05.2021.

Відповідно до п. 3.2.6. кредитного договору позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

В судовому засіданні встановлено, що 13 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №07Т, зокрема за Кредитним договором № 3107184 від 21.05.2021 року.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13 вересня 2021 року, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 30362 грн. 92 коп., з яких: 8671 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 20991 грн. 92 коп. - сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості за комісією - 700 грн. 00коп.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Діджи фінанс» має зареєстрований вид економічної діяльності - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).

Позивачем ТОВ «Діджи Фінанс», на виконання ухвали суду про витребування доказів від 02 травня 2024 року, надано нотаріально посвідчену копію Договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 та нотаріально посвідчену, як зазначає позивач, фотокопію-витяг Реєстру прав вимоги № 1, засвідчені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Діджи фінанс» вбачається, що визначеним розміром заборгованості по тілу кредиту є 8671 грн 00 коп., по відсоткам 20991 грн. 92 коп., за комісією - 700 грн. 00 коп. Загальна сума боргу визначена в розмірі 30362 грн. 92 коп.

Згідно ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, божник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» на адресу відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено досудову вимогу № 3555004636-АВ від 27.09.2023 року, в якій останнього повідомлено про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором № 3107184 від 21 травня 2021 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

А тому, суд приходить до висновку що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що Договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету.

Крім того, доказів того, що персональні дані відповідача ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.

Суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і він має можливість надати суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладеного договору.

Проте, відповідачем така виписка надана не була.

Крім того, встановлено, що у Договорі про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року зазначені персональні дані ОСОБА_1 , які повністю збігаються із зазначеними даними у Відзиві на позовну заяву та Додаткових поясненнях у справі.

Даних на спростування належності ОСОБА_1 карти № 5168745017055788 матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з Відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 по Кредитному договору 3107184, ОСОБА_1 здійснювалось сплату тіла кредиту та сплату процентів по кредиту, тобто, ним здійснювалось часткове виконання взятих на себе зобов`язань.

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір в електронній формі, останній отримав кредит за цим Договором в розмірі 10000 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на його банківську картку, проте, не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором не повернув.

А тому, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Мілоан.».

Крім того, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

В судовому засіданні встановлено, що укладений між сторонами Договір про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року відповідачем не оспорювався та не визнавався судом недійсним.

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань своєчасно не здійснив погашення основної суми заборгованості та не повернув грошові кошти, отримані в кредит.

З огляду на те, що ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «Мілоан» договору взяв на себе зобов`язання погашати кредит у визначений договором строк, та вказаний обов`язок ним був порушений, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за договором, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення позики, що залишилася за тілом кредиту в розмірі 8671 грн. 00 коп. та комісійної винагороди в розмірі 700 грн. 00 коп.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту та комісією), а тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом, та приходить до висновку про недоведеність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Судом встановлено, що Договором про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року визначено, що кредит надається строком на 11 днів з 21.05.2021 року по 01.06.2021 року, розмір відсотків згідно п.1.5.2 договору та додатку №1 до цього договору встановлено в розмірі 968 грн. 00 коп. грн., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Так, відповідно до п. 2.3.1 Договору, продовження вказаного в п. 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних умовах.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), за наявності вимоги Кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50% від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору, обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Так, позивач зазначає, що відповідачем проводилась часткова оплата та пролонгація Договору, на підтвердження чого надано Меморіальний ордер № 47692249 від 01.06.2021, Меморіальний ордер № 48018400 від 05.06.2021, Меморіальний ордер № 48608781 від 12.06.2021 року, в яких зазначено Призначення платежу - Пролонгація кредитного договору 3107184 на 3 дня, Договір № 3107184; Позичальник: ОСОБА_1 .

Проте, позивачем не надано Доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, передбачених п.п. 4.1, 4.2 Договору.

Отже, встановлено, що позивачем здійснювалось нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення 11-денного строку кредитування, передбаченого договором про споживчий кредит № 3107184 від 21 травня 2021 року.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 11 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню, в межах строку дії кредитного договору.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та умов кредитування суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за 11 днів в розмірі 968 грн. 00 коп.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно дост.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не надав. Контррозрахунку, який би спростовував неправильність розрахунку, поданого позивачем, відповідачем також не надано.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««Діджи Фінанс» підлягає заборгованість: заборгованість за тілом кредиту - 8671 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 968 грн. 00 коп., заборгованість за комісійними винагородами - 700 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 10339 грн. 00 коп.

Відносно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 824 грн. 83 коп. (30362,92х100/10339=34,05; 2422,40 х 34,05/100).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 6 000 грн.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером.

Згідно з положеннями ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно п.п.1, 2 ч.2ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні на користь якої ухвалене рішення підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

До матеріалів справи представником позивача долучено: Договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, Додаткову угоду № 003555004636 від 09 лютого 2024року до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 20 лютого 2024 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої(правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Суд враховує, що адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , у письмових поясненнях зазначено, що сума витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп. є явно завищеною.

З наданих суду доказів вбачається, що 11 грудння 2023 року між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатським бюро "Анастасії Міньковської" було укладено договір про надання правової допомоги № 42649746 .

Згідно п.4.1 вищевказаного договору сторонами узгоджено, що загальна вартість послуг, що надається адвокатським бюро складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.8 даного договору, а також гонорар, який зазначений в п.4.9 даного договору.

Згідно п.4.9 договору у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6000 грн.

Згідно додаткової угоди № 003555004636 від 09 лютого 2024 року, укладеної між адвокатським бюро "Анастасії Міньковської" та ТОВ «Діджи Фінанс» даний договір доповнено новими пунктами наступного змісту: « п.1.2 Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 »; «п.4.9. за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокатському бюро гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро».

Згідно акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконаних робіт, наданих послуг), виконаних адвокатським бюро "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на виконання договору №42649746 від 11.12.2023 року адвокатським бюро було здійснено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви, та загальну вартість наданих послуг визначено в розмірі 6 000 грн.

Суд, враховуючи клопотання представника відповідача, принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи критерії розумності та співмірності, а також часткове задоволення позовних вимог, дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2043 грн. 00 коп.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 3107184 від 21.05.2021 року в розмірі 10339 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 824 грн. 83 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2043 грн. 00 коп.

Решті відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб