Постанова № 123390896, 15.11.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/9465/24

15 листопада 2024 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Даш`ян К.Е.з участю секретаря судових засідань Шкіндер І.М. прокурора Гандзілевського Н. А., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцер відділення оперативних чергових ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - ,

зач.1 ст.172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, за №138 від 16.05.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи офіцером відділення оперативних чергових ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до пп. «г» п.1 ч. 1 ст. Закону України «Про запобігання корупції», є суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив встановлені вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 9 статті 20 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що на військових посадових осіб поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції"

Підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону визначено, що суб?єктами, на яких поширюється дія Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов?язків згідно із законодавством.

Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по стройовій частині) N? 338 від 26.12.2018 лейтенанта ОСОБА_1 призначено офіцером відділення оперативних чергових ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею І Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що Суб`єкти декларування це особи, зазначені у п. 1,підпунктах "а" і "в"-"ґ " пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно дочастини 1статті 45Закону України«Про запобіганнякорупції»,особи,зазначені упункті 1,підпунктах "а","в"-" ґ " пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пункту 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" опублікований в офіційному виданні Верховної Ради України «Голос України» 11.10.2023 та набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати в НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, в термін не пізніше 31 січня 2024 року.

Згідно з відомостями Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 о 15:13 год. 16.04.2024.

Матеріалами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік несвоєчасно без поважних причин.

Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП, суб?єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, офіцер відділення оперативних чергових ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , будучи суб?єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1ст. 172-6 КУПАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не зявився.

Прокурор, обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАП. У судове засідання 15.11.2024 ОСОБА_1 не з`явився.

Прокурор зазначив,що всудові засідання ОСОБА_1 неодноразово нез`являвся. ОСОБА_1 обізнаний про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, який знаходяться на розгляді в суді. З урахуванням строків розгляду справи та строків застосування адміністративного стягнення, просив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши прокурора, вирішуючи питання щодо неявки в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов такого висновку.

Як слідує з матеріалів справи, у судові засідання, розгляд яких було призначено на 06.06.2024, 26.06.2024, 08.11.2024,15.11.2024 року особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, правопорушення, яке йому інкримінується було вчинено 15:13 год. 16.04.2024року, коли ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин подав до НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду, зокрема, справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Прокурор у судовому засіданні просив проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з урахуванням поведінки ОСОБА_1 , яка вказує на ухилення від суду.

Суд вжив достатніх правових заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи, про що описано вище.

ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, був повідомлений про розгляд справи, однак в судові засідання жодного разу не з`явився.

Окрім цього, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.

ОСОБА_1 таким правом не скористався.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 , якому об`єктивно надавалась можливість особисто надати пояснення у справі, реалізувати право на захист, скориставшись правовою допомогою захисника, чим він не скористався, свідчить про зловживання процесуальними правами та неналежне виконання процесуальних обов`язків, що очевидно спрямовані на затягування розгляду справи та уникнення відповідальності особою.

З урахуванням завдань КУпАП, з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи, що в цій справі закінчується строк накладення адміністративного стягнення у разі визнання особи винуватою, за встановленої процесуальної поведінки ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прокурор підтримав висновки, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 та вказав , що матеріали справи містять усі необхідні та достатні докази на підтвердження винуватості в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи та долучені до неї докази, суд встановив такі обставини справи.

Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.256 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приміткою до ст.172-6 КУпАП визначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення № 138 від 16.05.2024, а також іншими доказами наявними у матеріалах справи.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до положень ст.ст. 35, 34 КУпАП, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за скоєне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, є необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-6КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.33,36,283,284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян