Рішення № 123388001, 26.11.2024, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/307/24

Провадження № 2/349/219/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2024 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 349/307/24 за позовом ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки адвокат Микитчин П.С.

встановив:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки ОСОБА_5 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина на належне спадкодавцю майно, в тому числі на земельну частку (пай), що розташована на території Бурштинської міської ради Івано-Франківської області. 12 грудня 2005 року ОСОБА_5 склав заповіт відповідно до якого все належне йому майно заповів ОСОБА_6 , який спадщини не прийняв, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Позивачка є єдиною спадкоємицею в порядку спадкування за законом. Не проживала зі спадкодавцем час його смерті, своєчасно не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через незадовільний стан здоров`я, оскільки у період з 01 жовтня 2006 року по 01 квітня 2007 року хворіла, що підтверджується виписками з амбулаторної картки хворої у якій зазначено, що вона з 10 лютого 2006 року по 26 лютого 2007 року перебувала на лікуванні, у подальшому проходила реабілітацію. Позивачці встановлено ІІІ групу інвалідності. У січні 2024 року позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про оформлення спадкових прав, оскільки бажає отримати свідоцтво про право на спадщину, що відкрилася внаслідок смерті її діда по лінії матері - ОСОБА_5 . Нотаріусом їй відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки вона пропустила шестимісячний строк, визначений для прийняття спадщини. З врахуванням наведеного, просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач Бурштинська міська рада Івано-Франківської області Івано-Франківського району подала відзив на позов у якому зазначено, що до дня смерті ОСОБА_7 проживав спільно з внуком ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в домоволодінні, яке належало сім`ї Костів про що долучили копію акта про спільне проживання. Справу просили слухати без участі представника Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, щодо задоволення позову не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не прибули повторно, про причини неявки суду не повідомили, хоча про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ними судових повісток.

Участь у судових засіданнях - це право, а не обов`язок сторін по справі.

Ухвалою судді від 20 лютого 2024 року відкрито провадження в справі. Справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, вислухавши доводи позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Микитчина П.С., показання свідка ОСОБА_8 , дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що працює на посаді діловода Сарниківського старостинського округу Бурштинської міської ради Івано-Франківської області. В грудні 2023 року він готував довідку про зареєстроване місце проживання спадкодавця ОСОБА_5 на підставі погосподарської книги. Відповідно до записів у погосподарській книзі ОСОБА_5 був зареєстрований в домоволодінні в с.Діброва один. Пізніше, під час розгляду справи у суді за його участю було складено акт про спільне проживання ОСОБА_5 (на час смерті) з ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у домоволодінні, яке належало ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . На його думку це було зумовлено тим, що стан здоров`я ОСОБА_5 погіршився і ОСОБА_4 здійснювала догляд за ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Діброва Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 02 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

За життя ОСОБА_5 набув право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у спілці власників селянських господарств імені Стефаника Рогатинського району на підставі рішення Рогатинської районної державної адміністрації від 24 березня 2000 року №95.

12 грудня 2005 року ОСОБА_5 склав заповіт відповідно до якого належне йому майно - житловий будинок в с.Діброва, земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності СГВК ім.Стефаника, влад в Ощадбанку заповів ОСОБА_6 . Заповіт посвідчено 12 грудня 2005 року Бринецькою, секретарем Сарниківської сільської ради.

Відповідно до довідки №5736/Г.2023, виданої 13 грудня 2023 року Сарниківським старостинським округом Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, останнім місцем реєстрації і проживання ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 було с.Діброва Івано-Франківського (раніше Рогатинського) району Івано-Франківської області. ОСОБА_5 до дня смерті в домоволодінні проживав один.

За копією акта про спільне проживання від 12 березня 2024 року №8, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у будинку, що належав ОСОБА_9 , ОСОБА_10 разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 .

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та спадкоємицею ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де у графі батько зазначений ОСОБА_5 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, відповідно до якого ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_12 , копією свідоцтва пронародження ОСОБА_13 , де у графі мати зазначена ОСОБА_14 ; копією свідоцтва про одруження за яким ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 , після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_16 .

Таким чином позивачка ОСОБА_17 доводиться онукою ОСОБА_5 по лінії матері.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 04 липня 2014 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Постановою державного нотаріуса Рогатинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Андрейків Т.В. від 17 січня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину законом після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. За матеріалами спадкової справи №12/2024 спадкоємцем померлого є його внучка ОСОБА_1 .

За медичними документами, які надані суду, ОСОБА_1 у термін, визначений для пийняття спадщини хворіла, періодично лікувалася, визнана інвалідом ІІІ групи загального захворювання

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідачі Вільгарди, третя особа відзиву на позов не подали, у судове засідання не прибули, з позовом до суду про встановлення факту прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом - їхнім батьком ОСОБА_6 , визнання права власності на спадкове майно не зверталися.

Крім того, суд враховує, що спадщина відкрилася 01 жовтня 2006 року, протягом тривалого часу ніким не прийнята, відумерлою не визнана.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За частинами 1,2 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частин 1,2 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

За правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2019 року № 61-38298св18, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При вирішенні цього питання необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1)тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Пропуск строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

За таких обставин, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позивачкою ОСОБА_1 , оскільки це було пов`язано з тривалою хворобою позивачки, а тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - чотири місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачі: Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 4, код ЄДРПОУ 04357466;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер обліковаї картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер обліковаї картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 29 листопада 2024 року.

Суддя О.О.Гаврилюк