Ухвала суду № 123387715, 28.11.2024, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1540/23

Провадження № 2/188/271/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Місюри К.В.,

за участю:

- секретаря судового засідання Лисяк А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу позивачки ОСОБА_3 нею не отримується та повертається до суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з тим , що «за вказаною адресою адресат не проживає». Хоча згідно довідки про доставку sms судові виклики на її номер телефону доставлено, то ж про час та місце слухання позивачка була належним чином повідомлена.

Однак, позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася,причини неявки в судове засідання суду не повідомила, та не зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Так, в судові засідання, призначені на 11 годину 27 серпня 2024 року та 10 годину 00 хвилин 28 листопада 2024 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та спосіб слухання справи, шляхом направлення судової повістки - виклику на її адресу проживання, яку вказано у позовній заяві, а також sms-повідомлення на її номер телефону, причини неявки суду не повідомила, та не зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини сьомоїстатті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,та у Постанові № 591/4832/22від 01грудня 2023 року зазначив, що довідко поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик в судові засідання стосовно розгляду її позовної заяви. Також були надіслані sms- повідомлення наїї номер телефону, однак в судові засідання 27.08.2024 та 28.11.2024 позивачка не з`явилася та причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Нез`явлення в судове засідання позивача, перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, щоналежним чином повідомлена позивач ОСОБА_1 про дату, час та спосіб розгляду справи в призначених судових засіданнях 27.08.2024 та 28.11.2024 участі не приймала, та не надала заяви про відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та спосіб проведення судового засідання, повторно участі в судовому засіданні не приймала, та не надала заяви про відкладення розгляду справи або заяви про розгляд справи у її відсутності, а тому суд приходить висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К. В. Місюра