Ухвала суду № 123379745, 25.11.2024, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д к л а д е н н я р о з г л я д у с п р а в и

25 листопада 2024 року Справа № 926/2377/24

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго"

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг передачі електричної енергії в сумі 61365210,63 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивача (у режимі ВКЗ) - Сивик А.П.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг передачі електричної енергії в сумі 61365210,63 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2024 року, справу №926/2377/24 передано судді Тинку О.С.

Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 жовтня 2024 року.

01 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему "Електронний суд" направив до суду заяву (вх. №2483) про участь у судовому засіданні, призначеному на 07 жовтня 2024 року, у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, яку суд задовольнив ухвалою від 02 жовтня 2024 року.

04 жовтня 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" направила до суду відзив на позовну заяву (вх.3009), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 жовтня 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.2524) у зв`язку із неможливістю забезпечити свою явку через відрядження до міста Києва, що підтверджується долученим до клопотання наказом №282 від 03 жовтня 2024 року.

Також, 07 жовтня 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" направила до суду заяву про закриття провадження у справі (вх.2526) в частині вимог про стягнення 8576641,15 грн основного боргу у зв`язку із його добровільною сплатою відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №2012 від 26 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року відкладено підготовче засідання на 04 листопада 2024 року.

21 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему "Електронний суд" подав до суду відповідь на відзив (вх. №2667).

22 жовтня 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №2667).

31 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему "Електронний суд" подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2777).

Подана заява обґрунтовується тим, що позивачем здійснено розрахунок компенсаційних санкцій, а саме трьох процентів річних у сумі 3386666,08 грн та інфляційних втрат у сумі 6382532,58 грн за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором. Нарахування здійснено позивачем по 23 жовтня 2024 року включно.

У судовому засіданні 04 листопада 2024 року судом оголошено перерву до 25 листопада 2024 року та постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

22 листопада 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала до суду заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №3607).

В обґрунтування поданих заперечень відповідач вказує, що подана позивачем заява не може вважатися як збільшення заявлених позовних вимог, адже є окремою вимогою, яка не була заявлена при поданні позову, відтак суперечить вимогам визначеним ГПК України.

Відповідач вважає, що позивачем одночасно змінено як підстави, так і предмет позову, що є фактично новим позовом, з яким позивач повинен звертатися на загальних підставах визначених положеннями ГПК України. Підставою позову у первісній редакції було стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії в сумі 61365210,63 грн. У той час, як у заяві про збільшення позовних вимог, мова йде про зовсім інші вимоги, а саме стягнення інфляційних та три проценти річних, крім того, до заяви про збільшення позовних вимог додано нові докази, зокрема, копії актів коригувань, копій рахунків-фактур тощо, які не було подано до суду разом із позовом, що знову ж таки свідчить про порушення вимог статті 80 ГПК України. Під видом збільшення позовних вимог позивачем фактично подано заяву про стягнення нових сум з відповідача, які мають іншу природу, характер та порядок нарахувань, а отже одночасно змінено предмет та підстави позову, що є недопустимим.

Відповідач явку належного представника у судове засідання 25 листопада 2024 року не забезпечив.

При цьому, перед початком судового засідання 25 листопада 2024 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3003) у зв`язку із перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Представник позивача у судовому засіданні 25 листопада 2024 року просив суд подану заяву про збільшення розміру позовних вимог задовольнити.

У подальшому, під час проведення судового засідання, представник позивача заявив усне клопотання про зміну предмету позову.

Щодо поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2777 від 31 жовтня 2024 року), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 вересня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про стягнення основної заборгованості за договором про надання послуг передачі електричної енергії в сумі 61365210,63 грн.

У той же час, у заяві про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2777 від 31 жовтня 2024 року) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" 71134409,29 грн заборгованості, з яких: основний борг - 61365210,63 грн; три проценти річних від простроченої суми заборгованості - 3 386 666,08 грн; індекс інфляції - 6382532,58 грн.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 911/2109/22)

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №922/53/19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (постанови Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №910/13267/18, від 03 серпня 2020 року №911/2139/19).

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог (постанова Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20).

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц вказала, що збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Положення Господарського процесуального кодексу України встановлюють для позивача право у виключних випадках змінювати предмет та підстави позову при новому розгляді справи, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, однак не передбачають можливість на вказаній стадії судового провадження у справі заявляти нові додаткові позовні вимоги.

Отже, враховуючи викладене вище в сукупності можна дійти висновку, що збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог (стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції), про які не йшлося в позовній заяві (стягнення основного боргу). Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум та обґрунтовується самостійними підставами для їх стягнення (прострочення грошового зобов`язання, обставини знеціненням грошових коштів від інфляції, обґрунтованість розміру такої міри відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, період нарахування таких сум тощо). Такі вимоги хоча і є пов`язаними підставами виникнення з первісно заявленими позивачем у цій справі щодо вимоги про стягнення основного боргу, однак їх розгляд спільно з цими первісними вимогами в одному провадженні міг бути здійснений лише у разі дотримання позивачем положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку у задоволенні поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2777 від 31 жовтня 2024 року) - відмовити.

Щодо заявленого усного клопотання представника позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Так, заслухавши усне клопотання представника позивача про зміну предмета позову, беручи до уваги ту обставину, що відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України така заява повинна бути подана у письмовій формі разом із доказами направлення її іншим учасникам справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні усного клопотання про зміну предмету позову.

Додатково, представник позивача у судовому засіданні 25 листопада 2024 року заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

З огляду на викладене вище, з метою надання можливості позивачу скористатись своїм процесуальним правом на подання заяви про зміну предмету позову з одночасним дотриманням вимог норм ГПК України та враховуючи вимоги частини 1 статті 2 ГПК України, згідно якої завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, керуючись статтями 46, 170, 177, 181, 182, 183, 197, 202, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2777 від 31 жовтня 2024 року) - відмовити.

2. У задоволенні усного клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зміну предмету позову - відмовити.

3. Відкласти підготовче засідання на 09 грудня 2024 року о 12 годині 30 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 1, у режимі відеоконференції з представником Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису за допомогою сервісу vkz.court.gov.ua за наступними реквізитами: електронна адреса: syvyk.a@ukr.net.

4. Копію ухвали направити сторонам у справі до їх електронних кабінетів підсистеми "Електронний суд".

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК