Рішення № 123374062, 28.11.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 листопада 2024 року Справа № 520/15608/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Колєснік Ігор Анатолійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління пенсійного забезпечення, наданнях страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2023 (без номеру) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ухвалене за результатами розгляду подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 (вихідний реєстраційний номер - ФХ-128407/6000 від 18.12.2023, вхідний реєстрацій номер - 11104 від 18.12.2023);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дати подання заяви про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23 встановлено факт, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 , отже у відповідача не було правових підстав для відмови у призначенні їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в наданих документах для призначені пенсії були відсутні документи, що підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_1 , з огляду на що правові підстави для призначення позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 07.04.2006 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

18.12.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 (вихідний реєстраційний номер - ФХ-128407/6000 від 18.12.2023, вхідний реєстрацій номер - 11104 від 18.12.2023) про призначення пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за онука ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами розгляду подання Рішенням від 18.12.2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Підставою відмови позивачу в призначення пенсії в разі втрати годувальника в оскаржуваному рішенні вказано про відсутність документів, що підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_1 .

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу третього ст.1 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Тобто, вказаний закон передбачає безумовну гарантію особам, які є членами сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти, отримати право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені ст.29 Закону України №2262-XII.

Так, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати.

Положеннями статті 31 Закону №2262-ХІІ визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Статтею 266 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Відтак, повнолітні внуки повинні мати змогу надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2023 (без номеру) відмовлено позивачці у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із відсутністю документів які б підтверджували факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) передбачено перелік документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, якими є загальних: заява, копія свідоцтва про смерть годувальника, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби), довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Додатково передбачені й інші документи в залежності від категорії осіб, про яких йде мова в ст.30 Закону №2262-XII.

Зокрема, для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), діду та бабусі, зазначеним у пунктах "б", "в", "г" статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

довідка МСЕК (за наявності групи інвалідності);

копія свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків;

довідка уповноваженого органу з місця проживання або рішення суду про перебування на утриманні померлого годувальника (для призначення пенсії вітчиму або мачусі).

Отже, документи, які мають бути подані для отримання відповідного виду пенсії, повинні підтверджувати особисті відомості заявника, родинні відносини з померлим військовослужбовцем та причину його смерті.

У цьому контексті судом враховано, що такий вид документа, як рішення суду про встановлення родинних стосунків стосується саме виду рішення про встановлення факту, який має юридичне значення.

Судом встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23, яке набрало законної сили 24.07.2023, встановлено факт, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 ..

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правило цієї частини означає, що учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість, такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Такий висновок щодо застосування норми частини четвертої статті 78 КАС викладено у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 638/18852/16-а.

Так, рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 січня 2023 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 23.

З довідки про причину смерті № 320 від 09 січня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від вибухової травми внаслідок військових дій.

Згідно до сповіщення сім`ї № 104 від 09 січня 2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 письмово сповістив ОСОБА_1 про загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 09 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу безпілотним авіаційним комплексом, отримавши поранення несумісне з життям.

Відповідно до довідки керуючої справами виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області від 07 квітня 2023 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею без реєстрації проживав ОСОБА_3 , останні вели спільне господарство. ОСОБА_1 була піклувальником ОСОБА_2 , до досягнення повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 помер під час виконання бойових дій, поховання останнього проводилось з домоволодіння ОСОБА_1 .

Крім того в рамках цивільної справи судом встановлено обставини того, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29 серпня 1992 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис № 172. (рос. мовою). ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 07 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 297.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 26 листопада 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 331.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд при розгляді справи №613/685/23 дійшов висновку, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 онуком за життя, була для неї постійним і основним засобом для існування, між ними існував тісний родинний та сімейний зв`язок, ОСОБА_2 з грудня 2005 року та до його повноліття, перебував на повному утриманні та вихованні свого піклувальника - ОСОБА_1 , останні були пов`язані спільним побутом, спільно вели господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки, а тому суд встановив факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебувала на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність неврахування відповідачем рішення суду, яким підтверджено факт перебування позивачки на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Позивач мала законне сподівання на призначення вказаного виду пенсії з огляду на ст.30 Закону України №2262-XII щодо права членів сім`ї військовослужбовця, який загинув, на отримання пенсії в разі втрати годувальника.

Крім того, судом враховано, що відомостей про наявність інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати позивачку, відповідач не наддав, а ні під час розгляду подання про призначення пенсії, а ні під час розгляду справи у суді.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення управління пенсійного забезпечення, наданнях страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2023 (без номеру) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, такі обставини, що оскаржуване рішення ухвалене за результатами розгляду подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 (вихідний реєстраційний номер - ФХ-128407/6000 від 18.12.2023, вхідний реєстрацій номер - 11104 від 18.12.2023) не є спірними у даній справі. Таким чином, позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дати подання заяви про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, позовна вимога про призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління пенсійного забезпечення, наданнях страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2023 (без номеру) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 28.11.2024.

Суддя Супрун Ю.О.