Ухвала суду № 12337252, 02.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-7852/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого: судді Чалого С.Я.

Суддів: Бим М.Є.

                    Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Черпіцької Л.Т.

секретар

судового засідання Мудренко А.О.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Антрацитівський завод збірних теплиць” до Луганської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дії,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2007 року закрите акціонерне товариство “Антрацитівський завод збірних теплиць” звернулось до суду з позовом до Луганської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дії.

Постановою Господарського суду Луганської області від 12 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Антрацитівський завод збірних теплиць” задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення форми «Р»Луганської митниці №12 від 01.08.2007 року та №13 від 01.08.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Луганська митниця подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в липні 2007 року відповідачем, у межах своїх повноважень, була проведена планова виїзна перевірка стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи за період: з 01.01.2006 по 31.03.2007.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», зокрема, про відсутність внеску іноземного інвестора (виробничого обладнання, ввезеного в Україну в період: 24.02.2005 –15.09.2005 та яке перебуває на її митній території до теперішнього часу) до статутного фонду позивача, про що було складено акт від 19.07.2007 № 0008/7/702000000/00860257.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки від 19.07.2007 № 0008/7/702000000/00860257 відповідачем винесені та направлені відповідачу два податкових повідомлення форми «Р»від 01.08.2007 № 12 та № 13, якими відповідачу визнано суми податкових зобов’язань: з мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 206698,10 (з урахуванням штрафних санкцій) та з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 364525,44 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

Постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої виходив з того, що у фактично збільшення розміру статутного фонду не відбулося, так як ввезене в Україну майно не внесено до статутного фонду позивача.

Суд апеляційної інстанції постановляючи рішення про задоволення позову виходив з того, що позивач як емітент декілька разів з вересня 2005 року звертався із заявою до Державної комісії з цінних паперів та фондової біржі для державної реєстрації випуску акцій в зв’язку із збільшенням розміру статутного фонду , але свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, що здійснюється позивачем на загальну суму 7527954 грн. було видано лише 12 січня 2008 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування»майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Відповідно, якщо майно, яке ввозиться в Україну іноземним інвестором не вноситься до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, воно підлягає обкладенню митом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що майно (виробниче обладнання), про яке йдеться в акті перевірки відповідача від 19.07.2007 № 0008/7/702000000/00860257, було ввезено в Україну ще в 2005 році (в період: 24.02.2005 –15.09.2005) як внесок іноземного інвестора до статутного фонду позивача, однак, на момент винесення оспорюваних податкових повідомлень та на день розгляду справи судом, вказане майно до статутного фонду позивача не внесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості акцій.

Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 № 387 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за № 280/13547, встановлено, що збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків передбачає реєстрацію в реєструвальному органі випуску акцій, проспекту емісії акцій та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Колегія суддів зазначає, що за період який здійснювалась перевірка, а саме з 01.01.2006р. по 31.03.2007 р. та на момент постановлення рішення судом першої інстанції, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, що здійснюється позивачем на загальну суму 7527954 грн. видано не було. Останнє було видано лише 12.01.2008 року.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на дату прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень та на день розгляду справи судом, додатковий випуск акцій позивача в реєструвальному органі не зареєстровано.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що постанова Господарського суду Луганської області від 12 листопада 2007 року прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року помилково.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Луганської митниці –задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року –скасувати.

Постанову Господарського суду Луганської області від 12 листопада 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.