Рішення № 123370759, 27.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуСправа №160/20523/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Гаспарянцем Дмитром Михайловичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та нарахування і виплати пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, без урахування індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992, яка має обчислюватися у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення. Під час перерахунку пенсії з 01.02.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24 відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, та обмежив пенсію максимальним розміром у сумі 23610,00 грн, внаслідок чого не здійснюється виплата нарахованої індексації в сумі 1500,00 грн. Крім того, після проведеного перерахунку не здійснюється нарахування щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву, витребувано докази у відповідача.

28.08.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 у розмірі 70% грошового забезпечення 41798,75 грн, яке зазначено у довідці від 12.12.2023 за № ФД 111037, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на те, що пенсія обчислена у максимальному розмірі, визначеному законодавством відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, та вказаним рішенням суду не зобов`язано провести перерахунок понад максимальний розмір пенсії, доплата пенсії на виконання рішення суду не нараховувалась. З 01.03.2024 виплата пенсії позивачу здійснюється в сумі 23610,00 грн, який обчислено з урахуванням статті 43 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, пенсію проіндексовано на суму 1500,00 грн у межах максимального розміру, визначеного законом.

Витребувані докази від відповідача до суду не надходили, як і повідомлення про неможливість їх подання.

За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років (27 років вислуги), яку було призначено з 09.04.2008 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, що підтверджується копією розрахунку пенсії у пенсійній справі № ФД 0401006013.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 у справі № 160/5749/20, що набрало законної сили 18.08.2020, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 05.03.2019 до 31.12.2019 у зниженому розмірі, а саме щомісячно 75% перерахованої пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, яка обчислена з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 до 31.12.2019, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У рішенні від 17.07.2020 у справі № 160/5749/20 судом встановлено, що з квітня 2008 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 71% грошового забезпечення, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 06.07.2010 та протоколу за пенсійною справою № 0401006013 від 01.07.2010.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 160/24875/23, яке набрало законної сили 21.12.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.09.2023 нарахувати та виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24, яке набрало законної сили 11.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 12.12.2023 за № ФД111037, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум.

На заяву позивача від 12.06.2024 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 39614-27340/Б-01/8-0400/24 від 10.07.2024 повідомило, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 у розмірі 70% грошового забезпечення 41798,75 грн, яке зазначено у довідці від 12.12.2023 за № ФД 111037, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на те, що пенсія обчислена у максимальному розмірі, визначеному законодавством відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, та вказаним рішенням суду не зобов`язано провести перерахунок понад максимальний розмір пенсії, доплата пенсії на виконання рішення суду не нараховувалась. Розмір пенсії не змінився та становить 23610,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частина друга статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазнавала змін в частині розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме:

- первісна редакція: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.02.1994 № 3946-XII: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорій 2 та 3 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 25.03.1996 № 103/96-ВР: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.07.2002 № 51-IV: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону (пункт 4 Порядку № 45).

Суд звертає увагу, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 відповідачем неправомірно вирішено питання про перерахунок пенсії із урахуванням чинного на дату такого перерахунку обмеження розміру пенсії 70% відповідного грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію за вислугу років виходячи з 71% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.

Згідно з вказаним правилом «закон зворотної сили не має», дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

Суд дійшов висновку, що позивач зберігає право на обчислення пенсії за вислугу років із максимального розміру 71% відповідних сум грошового забезпечення. Такі права позивача, що виникли з моменту призначення пенсії, мають ним реалізовуватися та не можуть бути обмежені або виключені.

Нові правові норми можуть поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з`явилося після набрання відповідними актами чинності.

При перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2015 у справі № 732/48/15, від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17, від 02.04.2019 у справі № 727/6493/17.

Крім того, у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, зокрема, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

З огляду на визнання судом протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 71% до 70% сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.02.2023, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача у розмірі 71% сум грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 та постанові від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20.

Згідно з розрахунком пенсії позивача від 19.07.2024, у якому основний розмір пенсії обчислено від грошового забезпечення в сумі 41798,75 грн (на підставі довідки від 12.12.2023 за № ФД 111037 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2023), підсумок пенсії становив 30759,13 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.

Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2024 року у розмірі 2361 гривня.

Отже, розмір пенсії позивача було обчислено з урахуванням обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, встановленими з 1 січня 2024 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796. Установлено, що з 1 березня 2024 р.: 1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Пунктом 3 цієї постанови визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

У розрахунку пенсії позивача від 19.07.2024 містяться відомості про складові пенсійної виплати: основний розмір пенсії 29259,13 грн (70% від суми 41798,75 грн), з урахуванням індексації базового ОСНП 2024 (29259,13 х 0,0796) 1500,00 грн, підсумок пенсії - 30759,13 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.

Тобто з 01.03.2024 було проведено індексацію пенсії позивача, однак у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром у сумі 23610,00 грн, сума індексації пенсії з 01.03.2024 відповідно до Постанови № 185 йому не виплачується.

Беручи до уваги, що відповідачем було протиправно обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром, невиплата позивачу індексації з 01.03.2024 є протиправною.

Суд зазначає, що у розглянутому випадку належним способом захисту порушеного права є оскарження позивачем дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають в обмеженні розміру його пенсії максимальним розміром.

Щодо позовних вимог в частині оскарження дій відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням щомісячної доплати суд дійшов такого висновку.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

За визначенням, наведеним у частині 18 статті 43 Закону № 2262-ХII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Отже, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХII, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, пенсія таких осіб підлягає перерахунку.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності», за матеріалами пенсійних справ.

Таким чином, внаслідок ухвалення Постанови № 713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

При цьому, з аналізу наведених норм випливає, що обставиною, яка виключає обов`язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою № 713, є факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн.

Як встановлено судом, з 01.02.2023 розмір пенсії позивача перерахований з урахуванням збільшеного грошового забезпечення, внаслідок чого основний розмір пенсії позивача збільшився та сума його збільшення перевищила 2000,00 грн.

Так, у рішенні від 25.10.2024 у справі № 160/24875/23 судом встановлено, що листом від 15.09.2023 за № 44920-35712/Б-01/8-0400/23 відділом розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі № 160/3922/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 70% від грошового забезпечення 26683,25 грн, яке зазначено у довідці від 28.10.2020 за № ФД111037.

У даній справі судом встановлено, що з 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення 41798,75 грн, яке зазначено у довідці від 12.12.2023 за № ФД 111037, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві позивач стверджує про протиправність припинення виплати спірної доплати у розмірі 2000 грн.

Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 зауважив, що аналіз мети прийняття Урядом постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

У подальшому відповідний висновок відображений у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 01.05.2023 у справі № 300/2963/22, від 08.08.2023 у справі № 580/245/22, від 12.09.2023 у справі № 580/5107/22, від 19.12.2023 у справі № 380/13249/22, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22.

Водночас, такий висновок Верховний Суд обґрунтував посиланням на те, що здійснений на виконання судового рішення перерахунок пенсій військовослужбовців з 01.04.2019, а працівників органів внутрішніх справ з 01.12.2019, не пов`язаний зі збільшенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб. Натомість, такий перерахунок пов`язаний з визнанням нечинними у судовому порядку приписів пунктів 1, 2, 3 постанови № 103, які обмежували складові грошового забезпечення, що підлягали врахуванню при обчисленні пенсій військовослужбовців з 01.01.2018, а працівників органів внутрішніх справ з 01.01.2016.

Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 160/4647/24 були захищені права позивача на перерахунок пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення та інших показників основного розміру пенсії станом на 01.01.2023, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 згідно із Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Отже, проведений відповідачем перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 пов`язаний саме з підвищенням з 01.01.2023 розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, а не з усуненням порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018.

Таке підвищення має місце з урахуванням приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній на дату прийняття, тобто передбачене нормативно-правовим актом компетентного органу.

Сам лише факт здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 на виконання судового рішення, на переконання суду, не впливає на наявність підстав для здійснення позивачу спірної доплати після такого перерахунку, адже внаслідок такого перерахунку мета прийняття Урядом постанови № 713 досягнута - пенсія позивача збільшилась на понад 2000,00 грн.

Суд зазначає, що висновки у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 стосуються виплати доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн після перерахунку пенсії, проведеного на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018. Натомість, спірні в даній справі правовідносини стосуються встановлення доплати до пенсії після перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення.

Таким чином, у спірних відносинах немає підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у вищезгаданих постановах, з огляду на наведені відмінності у фактичних обставинах спору.

Як встановлено вище, за результатами здійсненого перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн, а тому, така обставина виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не має права на призначення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, після проведеного перерахунку на підставі оновленої довідки від 12.12.2023 за № ФД 111037, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, оскільки на час призначення та нарахування пенсії диспропорція в її розмірах була відсутня (розмір пенсії фактично збільшився більш ніж на 2000,00 грн).

Отже, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визнаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд з метою відновлення порушеного права позивача зобов`язує відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № ПН591 від 23.07.2024.

З урахуванням положень статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час проведення її перерахунку з 01.02.2023.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 27.11.2024.

Суддя В.В. Рянська