Рішення № 123370670, 02.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/15350/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

13.06.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.05.2024 за № 047350005854 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:

- з 01.09.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року коли ОСОБА_1 відповідно до диплому НОМЕР_4 проходила навчання в «Советском педагогическом училище Курской области»;

- з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року період здійснення ОСОБА_1 догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 19.09.1991 року;

- з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993 року, з 15.03.1994 по 18.10.1994 року, з 06.11.1994 по 05.10.1996 року, з 28.08.2015 по 17.01.2019 року коли ОСОБА_1 працювала на території російської федерації;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача-2 від 09.05.2024 за № 047350005854 було відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу та недосягненням ОСОБА_1 пенсійного віку. Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 має достатню кількість страхового стажу та досягла 50-річного віку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 відкрито провадження у справі №160/15350/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.07.2024 від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами розгляду документів, поданих позивачем ГУ ПФУ в Запорізькій області не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди: з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993 та з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996. з 28.08.2015 по 17.01.2019 згідно записів трудової книжки, оскільки з 19 червня 2023 року для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, у зв?язку з чим, стаж роботи зараховується по 31.12.1991р.; з 01.09.2010 по 31.12.2010, оскільки інформація відсутня згідно індивідуальних даних (довідка ОК-5). Також, зазначено, що страховий стаж позивача становить 20 років 08 місяців 27 днів (необхідний страховий стаж становить 25 років). Крім того, пенсійний вік позивача на день звернення становив 51 рік 01 місяць 13 днів (необхідний вік для призначення пенсії - 55 років). Пільговий стаж позивача по Списку №2 становить 13 років 01 місяць 13 днів. Відтак, позивачу правомірно було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, у зв`язку з відсутністю у неї необхідного страхового стажу та недосягненням нею необхідного пенсійного віку.

08.08.2024 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 01.05.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та недосягненням ОСОБА_1 необхідного пенсійного віку. З огляду на що, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 01.05.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.05.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047350005854 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з підстав нестачі страхового стажу та недосягненням ОСОБА_1 необхідного пенсійного віку.

Так у рішення відповідачем-2 зазначено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди: з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993 та з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996. з 28.08.2015 по 17.01.2019 згідно записів трудової книжки, оскільки з 19 червня 2023 року для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, у зв?язку з чим, стаж роботи зараховується по 31.12.1991р.; з 01.09.2010 по 31.12.2010, оскільки інформація відсутня згідно індивідуальних даних (довідка ОК-5).

Також, зазначено, що страховий стаж позивача становить 20 років 08 місяців 27 днів (необхідний страховий стаж становить 25 років).

Крім того, пенсійний вік позивача на день звернення становив 51 рік 01 місяць 13 днів (необхідний вік для призначення пенсії - 55 років).

Пільговий стаж позивача по Списку №2 становить 13 років 01 місяць 13 днів.

Вважаючи рішення-2 відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.

Відтак, суд доходить висновку, що відмова відповідача-2 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність у позивача необхідного пенсійного віку (55 років) та відсутності необхідного страхового стажу (25 років) є протиправною.

Що стосується не зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_1 у «Советском педагогическом училище Курской области», слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно матеріалів справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.05.2024 № 047350005854 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, оскільки за наданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_1.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 18.11.1993 відсутній запис про зарахування до Радянського педагогічного училища Курської області та про відрахування у зв`язку із закінченням навчання.

Отже, враховуючи вимоги Порядку №637 трудовий стаж позивача може бути встановлений на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

На підтвердження періоду свого навчання в Радянському педагогічному училищі Курської області 01.09.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем надано копію диплому серії НОМЕР_3 від 12.06.1993 (згідно якого позивач у 1988 році поступила, а 1993 року завершила повний курс названого училища).

Суд зауважує, що вказаний вище диплом не мiстить помарок, виправлень та пiдчисток, на ньому є пiдписи голови державної квалiфiкацiйної комісії, директора навчального закладу, секретаря та печатка, проставлена вiдмiтка про видачу та реєстраційний номер.

Отже, з вказаного диплома можна визначити вci данi для встановлення навчання позивача для зарахування до трудового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду навчання 01.09.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Що стосується незарахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача періоду здійснення ОСОБА_1 догляду за дитиною з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2, слід зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема, пунктом «ж» вказаної норми, встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Отже, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №520/11152/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 19.09.1991.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до ст. 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу і порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, до 01.01.2004 до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: - для догляду за дитиною до 3-х років; - у зв`язку з вагітністю та пологами; - для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Також до трудового стажу до 01.01.2004 включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Суд зазначає, що дитина позивача - ОСОБА_2 досяг трирічного віку до 12.09.1994, тобто до трудового стажу позивача повинні бути включені періоди відпусток по догляду за дитиною до 3-х років.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 20.01.2021 у справі №311/2865/13-а дійшов до наступних висновків за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до страхового стажу позивача часу догляду за дитиною до 3-хрічного віку.

Що стосується не зарахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача періодів її роботи з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993, з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996, з 28.08.2015 по 17.01.2019 на території російської федерації, слід зазначити наступне

Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 18.11.1993 вбачається, що позивач у періоди:

- з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993 працювала кондуктором у російській федерації;

- з 15.03.1994 по 18.10.1994 працювала касиром у російській федерації;

- з 06.11.1994 по 05.10.1996 працювала продавцем у російській федерації;

- з 28.08.2015 по 17.01.2019 працювала оператором по АГК у російській федерації.

Записи про періоди роботи позивача в російській федерації, зроблені в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки відповідного підприємства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

У спірному рішення про відмову в призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначило, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.

В той же час, на переконання суду, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україною у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з російською федерацією.

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи в російській федерації, а саме: з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993, з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996, з 28.08.2015 по 17.01.2019, з огляду на припинення 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки у період роботи позивача в російській федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача, що враховується для призначення пенсії, періодів її роботи: з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993, з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996, з 28.08.2015 по 17.01.2019.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У цьому випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 01.05.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача.

Відтак, суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо призначення позивачу пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як визначений суб`єкт призначення.

Таким чином, позовні вимоги у цій частини до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Отже, що судом встановлено протиправність рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні позивачеві такої пенсії, а також і з урахуванням того, що судом встановлено, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досягла необхідного віку (50 років) та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії (загальний страховий стаж позивача складає більше 20 років та пільговий стаж по Списку №2 більше 13 років) та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 КАС України.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2024, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки, в даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача-2 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з 01.05.2024, то задоволення позовної заяви в частині повторного розгляду заяви є недоречним.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.05.2024 за № 047350005854 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:

- з 01.09.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_1 коли ОСОБА_1 відповідно до диплому НОМЕР_4 проходила навчання в Радянському педагогічному училищі Курської області;

- з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 період здійснення ОСОБА_1 догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 19.09.1991;

- з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 15.11.1993, з 15.03.1994 по 18.10.1994, з 06.11.1994 по 05.10.1996, з 28.08.2015 по 17.01.2019 коли ОСОБА_1 працювала на території російської федерації.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з 01.05.2024.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко