Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.11.2024 Справа №607/22319/24 Провадження №2-а/607/429/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Мостецької А. А.
за участю секретаря Ярош Н. В.
представника відповідача Дживри С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачаУправління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що він, як водій, відзначається особливою уважністю та беззастережно дотримується всіх правил дорожнього руху, тому вважає, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що із змісту постанови вбачається, що швидкість автомобіля під його керуванням вимірювалась приладом TruCam. Відтак, при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу прилад TruCam не може триматися руками працівники поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.
Крім того, вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, а постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки це є рішення суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відтак заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та просить скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3218747 від 08.10.2024 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, закрити провадження у справі, а судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Представник відповідачаподав відзивна позов,в якомувказав,що вимогипозивача єбезпідставними,а такожтакими,що непідлягають задоволеннюз оглядуна наступне.
Під час несення служби на 172 км автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький -Знам?янка-Луганськ-Ізварине» (населений пункт село Романове) 08 жовтня 2024 року працівниками УПП в Тернопільській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер TС000750) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу марки TOYOTA HICHLANDER з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 85 (вісімдесят п`ять) км/год, при дозволеній 50 (п`ятдесят) км/год, чим порушив п. 12.9 ПДР України.
Після цього на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було подано сигнал про зупинку транспортного засобу.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.
До матеріалів справи в якості доказу долучено фотознімок, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, водій якого перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.
Поліцейським проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, водія ознайомлено з його правами за ст. 63 Конституції України та ст. 268, 289 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач жодних клопотань не заявляв. Отримав копію оскаржуваної постанови та поставив підписи у відповідних графах. По даному факту велась відеофіксація на Н/К № 472561.
Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті.
Також вважає недоцільним посилання позивача на те, що прилад TruCam має застосовуватися працівниками поліції на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Дане ствердження є хибним з тих підстав, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.
Разом з тим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозйомки, відеозапису є одним із превентивних заходів. Таким чином, застосування приладу TruCam LTI 20/20 є законним.
Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 № 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.
Також зазначив, що Закон України «Про Національну поліцію» не зобов`язує встановлювати дорожній знак 5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» та обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму.
Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив, однак згідно з ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), а відтак, суд не бере до уваги дану відповідь на відзив, яка подана стороною позивача.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, з підстав та обґрунтувань зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою позицію з підстав наведених у відзиві на позов, заперечив щодо задоволення позовної заяви та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд,встановив,що 08.10.2024інспектором 1взводу 1роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті старшимлейтенантом поліції ОСОБА_2 складено постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3218747,відповідно доякої ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08.10.2024 о 11 год 20 хв в с. Романове, дорога М30 172 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Романове рухався зі швидкістю 85 км/год при допустимій 50 км/год, чим порушив п. 12.9.б Правил дорожнього руху, а саме перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 (серійний номер TС000750), фото порушення та відео з н.к. 472561, 472411.
Оглянутим в судовому засіданні записом із нагрудної камери поліцейського щодо подій які мали місце 08.10.2024 встановлено факт зупинки транспортного засобу за керуванням позивача у справі та розгляд справи про адміністративне правопорушення, під час якого водію було роз`яснено причину зупинки транспортного засобу, його права, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, вручена копія постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст.55Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.14Закону України«Про дорожнійрух» від30.06.1993№ 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XIIвстановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пунктом 1.9Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001року №1306 передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно з ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 251КУпАП доказамив справіпро адміністративнеправопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,безпеки наавтомобільному транспортіта паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як вбачається з п. 5 оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті) встановлено за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер TС000750, а також зазначено, що до постанови додається фото порушення та відео з н.к. 472561, 472411.
Стосовно приладу вимірювання швидкості руху автомобіля TruCAM LTI 20/20, серійний номер TС000750 суд зазначає наступне.
Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Так, правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер TС000750, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30512 чинного до 26 березня 2025 року, відповідно до якого за результати повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/2 № TС000750 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год; +1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Відповідно до листа-роз`яснення Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16 червня 2010 року № 4/4-2327 виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Також правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер TС000750, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку № 04/04/02/-15478/ВН від 18.09.2024, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначеного п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).
Відповідно до листа заступника генерального директора, к.т.н. Кузьменка Ю.В. ДП «Укрметртестстандарт» №22-38/49 від 01 жовтня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
Крім того, суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCAM» ТС000750, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його показники є допустимим доказом у цій справі про вчинення адміністративного правопорушення, а твердження позивача про неправомірність використання приладу TruCAM в ручному режимі є не обґрунтованими.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи та дослідженого у судовому засіданні фотознімку, отриманого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер TС000750, курсор приладу чітко наведений на транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 , керування яким не заперечується позивачем та який рухався дорогою М-30 172 км, широта 49°32'47.01"N, довгота: 25°53'01.60"E, зі швидкістю 85 км/год., при максимально дозволеній 50 км/год. Виміряна дистанція: 255.9 м.
Перенісши координати: широта 49°32'47.01"N, довгота: 25°53'01.60"E за допомогою загальнодоступних карт Google Мар встановлено, що прилад знаходився в межах населеного пункту с. Романове, Тернопільська область.
Таким чином, наявні у справі докази підтверджують факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем позивача, а саме те, що 08.10.2024 о 11 год 20 хв в с. Романове, дорога М30 172 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Романове рухався зі швидкістю 85 км/год при допустимій 50 км/год, чим порушив п.12.9 б ПДР України.
Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували правильність результатів здійснених технічним засобом вимірювань швидкості та правильність використання вказаного приладу, результат якого зафіксовано на долученому до матеріалів справи фотознімку з приладу TruCam LTI 20/20 TС000750.
Твердження позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в даному випадку є повністю безпідставними та спростовані відповідачем належними доказами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог ст. 77 КАС відповідач виконав обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення та довів правомірність складення постанови щодо відповідача.
Крім того, як вбачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, позивач жодних клопотань під час розгляду справи не заявляв, а тому, твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Березовською Л.В. правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3218747 від 08.10.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною першоюстатті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, йому не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40108646, місцезнаходження вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Рішення суду складено та підписано 27 листопада 2024 року.
Головуючий суддяА. А. Мостецька
Судове рішення № 123369916, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 27.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/22319/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: