Ухвала суду № 123368898, 27.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 листопада 2024 р. Справа № 120/12326/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 14.11.2024 позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити (встановити) ОСОБА_1 та виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".

21.11.2024 представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі у розмірі 4000,00 грн. До заяви додані документи на підтвердження розміру витрат.

25.11.2024 представник позивача подала заяву про поновлення строку для подання доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача своєчасно зроблено заяву про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, водночас докази на підтвердження понесених витрат подані з пропуском п`ятиденного строку.

В обґрунтування поважності пропуску строку представник позивача зазначає, що про винесене рішення представнику позивача стало відомо лише 19.11.2024 о 21:09 з "Електронного суду", також рішення було опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 21.11.2024.

Відтак, на думку представника позивача, вказане є об`єктивною обставиною, що унеможливила подання письмових доказів, що підтверджують понесення витрат на правничу допомогу у строк встановлений законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зважаючи на отримання рішення представником позивача лише 19.11.2024, суд доходить висновку, що вказані підстави пропуску строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу є поважними, а тому строк, визначений ч. 7 ст. 139 КАС України підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд доходить висновку, що заяву необхідно призначити до розгляду в порядку письмового провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне надати відповідачу можливість подати до суду відзив на заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

До такого висновку суд приходить з огляду на практику Європейського Суду по справі "Алексєєв проти України". Європейський суд у цій справі констатував порушення права заявника на справедливий суд, який на національному рівні був стороною письмового провадження в адміністративному судочинстві, з огляду на порушення принципу рівності сторін, неповідомлення сторони про скаргу, та у в зв`язку з цим неможливістю сторони висловити позицію.

Європейський суд зазначив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із заявою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати відповідачу можливість сформувати свою правову позицію щодо піднятого заявником питання.

Керуючись ст.ст. 121, 139, 252, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити представнику позивача строк на подання доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Розгляд заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу здійснити в порядку письмового провадження.

Установити відповідачу 3-денний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна