Рішення № 123368666, 28.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

28 листопада 2024 р. Справа № 120/6424/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі-ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №15084/02-32-09-02/3208708793, № 15086/02-32-09-02/3208708793 від 26.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього суб`єкта господарювання, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. За відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення оскаржуваних рішень. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. При цьому, вказує, що суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Позивач вважає, що перевірка здійснена відповідачем за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки, оскільки правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце 07.01.2024 по 25.03.2024, а фактична перевірка проводилась 25.03.2024 року і підчас якої зазначені правопорушення не встановлені. Вказує, що відповідач, як контролюючий орган, за таких обставин обґрунтував оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій виключно наявною податковою інформацією, що і стала підставою для нарахування фінансових санкцій вже за результатами проведеної фактичної перевірки.

Тобто, на думку позивача, відповідач прийняв оскаржувані рішення не за «фактичними» обставинами проведеної перевірки, закріпив інформаційну базу даних системи облікованих розрахунків розрахункових операцій (СОД РРО), АІС «Податковий блок» та Ліцензійної програми «Ліцензійна програма».

Вказав, що позивач не реалізовував алкогольні напої та тютюнові вироби, адже вони не рахувалися в його обліку, не могли бути в його власності і він не міг розпоряджатися ними.

Зазначені алкогольні напої та тютюнові вироби належали фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 , яка здійснювала реалізацію цих товарів відповідно ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №02280308202303980, та на право торгівлі тютюновими виробами реєстраційний № НОМЕР_1 за тією ж адресою ( АДРЕСА_1 , магазин), що позивач, який є платником єдиного податку і не міг здійснювати діяльність щодо реалізації підакцизних товарів.

Ухвалою від 21.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позову заяву.

У встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що з метою виконання функцій, передбачених ст.19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до пп.80.2.5 п .80.2. ст. 80 ПК України, листом Державної податкові служби України від 27.02.2024 року №5251/7/99-00-09-02-01-07 (вх. ГУ ДПС 676/8 від 27.02.2024 року), а також доповідною запискою № 572/02-32-09-02 від 20.03.2024 року проаналізовано діяльність суб`єктів господарювання на предмет можливого порушення у сфері обігу підакцизних товарів, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а саме, в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій. Чинне законодавство не встановлює вимоги щодо змісту та способу визначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки. Лише факт того, що в наказі про призначення перевірки не вказано конкретних обставин, які охоплюються положеннями пп.80.2.5. п.80.2 ст. 80 ПК України, не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатом перевірки рішення. Також вказав, що податковий кодекс України не містить темпоральних (часових) обмежень чи заборон щодо визначення періоду діяльності суб`єкта господарювання, який охоплюється предметом фактичної перевірки. Одним з обов`язкових реквізитів наказу про проведення перевірки є період діяльності, який буде перевірятися. Вказав, що при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , зокрема, була використана інформація бази даних СОД РРО (почекова інформація) у період з 01.01.2024 по 25.03.2024, за результатами аналізу якої, встановлено реалізацію підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби), що підтверджено письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 , фіскальними чеками зареєстрованого та переведеного у робочий режим ПРРО, тип ФСКО ЕКП, ФН 4000678075, встановленого за місцем роздрібної торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин, про що зазначено у пункті 2.6 розділу II "Описова частина", п.п.1) п.4.5 розділу IV "Прикінцеві положення" Акту фактичної перевірки №12491/02-32-09-02/3208708783 від 27.03.2024. Факт вчиненого позивачем порушення підтверджується електронною копією контрольних стрічок, що міститься в СОД РРО ІТС "Податковий блок". В цьому аспекті ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що положеннями пп. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Отже, на думку відповідача, позиція позивача, відповідно до якої фіксування відповідних порушень можливе лише з аналізу начебто «фактичних» обставин, а не з інформації, яка міститься в електронних базах даних контролюючого органу, зокрема у вигляді витягів, як додатку до акта перевірки, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки електронні копії розрахункових документів, які містяться в СОД РРО є ідентичними з розрахунковими документами з реєстратора розрахункових операцій позивача та мають однакову юридичну силу.

06.06.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із доводами відповідача і просить задовольнити позов.

22.07.2024 від представника позивача надійшли заява, в якій останній вказав, що при пред`явлені позову та визначені позовних вимог позивач помилково визначив вимогу визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.04.2024 № 15084/02-32-09-02/3208708793, №15086/02-32-09-02/3208708793, натомість, надано докази на підтвердження позовних вимог рішення про застосування фінансових санкцій від 26.04.2024 № 15084/02-32-09-02/3208708793, № 15086/02-32-09- 02/3208708793.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

27.03.2024 на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 22.03.2024 №1500к та направлень на проведення перевірки від 25.03.2024 № 1785, працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , магазин, за результатами якої, складено акт № 12491/02-32-09-02/3208708783 від 27.03.2024.

Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перевіряємому періоді здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.

На підставі акту перевірки від 27.03.2024 відповідачем прийнято рішення № 15084/02-32-09-02/3208708783 від 26.04.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії на суму 17000 грн. та рішення № 15086/02-32-09-02/3208708783 від 26.04.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на суму 17000 грн.

Позивач звернулася зі скаргою до відповідача, у якій просила скасувати рішення про застосування відносно неї фінансових санкцій.

За результатами розгляду заперечень складено висновок № 144/02-32-09-02/3208708783 від 22.04.2024, згідно з яким ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення, яким обставини, факти та висновки, наведені в Акті фактичної перевірки № 12491/02-32-09-02/3208708783 від 27.03.2024, залишити без змін, а заперечення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (вих. № б/н від б/д, вх. ГУ ДПС у Вінницькій області № 18761/6 від 09.04.2024 року) - без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача про застосування фінансових санкцій протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі ЗУ №481/95-ВР, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини 1 статті 16 ЗУ № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Щодо порушення податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки, оформлення її результатів, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстави їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З наказу відповідача від 22.03.2024 № 1500к вбачається, що фактична перевірка позивача призначена на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

У матеріалах справи міститься доповідна записка від 20.03.2024 № 572/02-32-09-02 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України начальник управління контролю за підакцизними товарами, просить надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою місця здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , магазин; терміном 10 діб з 25.03.2024, з метою упередження порушень вимог чинного законодавства суб`єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також протидії незаконному обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, а також з питань дотримання вимог Законів України: від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (із змінами та доповненнями), від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 392-VII (із змінами і доповненнями), Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального в Україні.

Отже, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 року).

Суд зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону № 481/95-ВР відповідає предмету, встановленому підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є цілком безпідставними.

Таким чином, контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки, таких обставин не викладено і позивачем.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, наголошує наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі -Закон №481/95-ВР) визначено наступні поняття та терміни: - роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; - алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД:

- тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання; - ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 23 статті 15 Закону № 48І/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до частини 27 статті 15 Закону № 481/95-ВР плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селиш, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) (далі - Закон № 265/95-ВР).

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки реалізації підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби), інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Так, з матеріалів справи слідує, що при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зокрема, була використана інформація бази даних СОД РРО (почекова інформація) у період з 01.01.2024 по 25.03.2024, за результатами аналізу якої, встановлено реалізацію підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби), що підтверджено письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 , фіскальними чеками зареєстрованого та переведеного у робочий режим ПРРО, тип ФСКО ЕКП, ФН 4000678075, встановленого за місцем роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , магазин, про що зазначено у пункті 2.6 розділу II «Описова частина», п.п.1) п.4.5 розділу IV «Прикінцеві положення» Акту фактичної перевірки № 12491/02-32-09-02/3208708783 від 27.03.2024.

Разом з тим, в обґрунтування своїх заперечень, ФОП ОСОБА_1 09.04.2024 року надано письмові пояснення (з дублікатами фіскальних чеків) та заключення центру сервісного обслуговування ПРРО (ФОП ОСОБА_3 ) щодо некоректної роботи програмного забезпечення, а саме: - за період січень-березень 2024 року проведено аналіз роботи програмного продукту ПО Робоче місце касира та програмного продукту CheckBox.Kasa.Manager по ПРРО ФН 4000678075, виявлено помилкове перенесення підакцизних товарів як не акцизних, у зв`язку з тим, що 01.01.2024 року було проведено оновлення програмного продукту ПО «Робоче місце касира», в результаті чого, відбувся збій програмного забезпечення, що спричинило некоректне відображення та розподілення товарів акцизної групи та помилкове пробиття фіскальних чеків.

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронних комунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронних комунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб`єкт господарювання зареєстрований платником податків. У разі виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами електронних комунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного реєстратора розрахункових операцій та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Однак, як слідує з матеріалів справи, про порушення роботи (збої) при використанні реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), який використовувався ФОП ОСОБА_1 , при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів за адресою здійснення господарської діяльності до контролюючих органів ДПС не повідомляюсь, про що зазначено у пункті 2.6 розділу II «Описова частина» Акту фактичної перевірки №12491/02-32-09-02/3208708783 від 27.03.2024.

З вищевказаного акту слідує, що позивач ознайомлена з висновками акту, де проставила свій підпис, в якому вказано, що про порушення роботи (збої) при використанні ПРРО до контролюючих органів ДПС не повідомлялось. Жодних зауважень до висновку акту, такий не містить.

Щодо доводів позивача, про те, що правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце у період з 07.01.2024 по 25.03.2024, а фактична перевірка проводилась 25.03.2024 року, що носить характер документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного п. п. 80.2.2 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України за період діяльності 07.01.2024 по 25.03.2024 носить характер документальної перевірки, є безпідставним. Встановлений контролюючим органом, на підставі відповідних документальних даних про факт порушення Закону № 481/95-ВР та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету проведеної фактичної перевірки встановленого п. п. 80.2.2 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Щодо виявлених порушень, а саме: роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями за відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;

Питання щодо порядку отримання та використання дозвільних документів (ліцензій) пов`язаних з імпортом, експортом, оптовою і роздрібною торгівлею алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та його зберіганням врегульовані статтею 15 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до ч.20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Відповідно до ч.1статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Зокрема, згідно абзацу сьомого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, виходячи із аналізу перелічених норм законодавства, суд доходить висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами, алкогольними напоями може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії.

Позивачем не заперечується, що у неї немає ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями.

Натомість, позивач вказує, що не здійснювала таку торгівлю.

Так, представник позивача вказує, що зазначені в акті перевірки алкогольні напої та тютюнові вироби належали фізичні особі-підприємцю ОСОБА_2 , яка здійснювала реалізацію цих товарів відповідно ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 02280308202303980, та на право торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 02280311202303433 за тією ж адресою ( АДРЕСА_2 , магазин), що позивач, який є платником єдиного податку і не міг здійснювати діяльність щодо реалізації підакцизних товарів.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи та долучених відповідачем доказів, слідує, що ФОП ОСОБА_1 (за адресою АДРЕСА_3 , корпус 1) 02.01.2024 о 07:09 год. здійснено продаж, в тому числі сигарети Bond street PremiumMix, що підтверджується фіскальним чеком; 07.01.2024 о 15:51 год. Здійснено продаж, в тому числі, сидр «Сомерсбі», пиво 1,96л. «Хольстен Пілзнер», що підтверджується фіскальним чеком; 07.01.2024 о 17:13 год. здійснено продаж, в тому числі, пиво класичне Бердичів 1 л., що підтверджується фіскальним чеком; 14.01.2024 о 19:30 год. здійснено продаж, в тому числі, сигарети Heets Amber Label, що підтверджується фіскальним чеком; 15.01.2024 о 07:04 год. здійснено продаж, в тому числі, одноразова електр. сигарета Waka Solo5, 5мл.5%ВишнБум, що підтверджується фіскальним чеком; 25.01.2024 о 13:23 год. здійснено продаж, в тому числі, горілка особлива «Немирів» Штоф0, сигарети Winchester Compack Blue, що підтверджується фіскальним чеком; 05.02.2024 о 11:48 год. здійснено продаж, в тому числі, сигарети Marlboro silver, що підтверджується фіскальним чеком; 06.02.2024 о 15:55 год. здійснено продаж, в тому числі, коньяк України Коблево Резерв 3, що підтверджується фіскальним чеком; 17.02.2024 о 16:03 здійснено продаж сигарети NeoST.BootsScar. тютюновий виріб, що підтверджується фіскальним чеком; 02.03.2024 о 12:23 год. здійснено продаж, в тому числі, сигарети Heets Purple Wave, що підтверджується фіскальним чеком; 19.03.2024 о 13:22 год. здійснено продаж, в тому числі, сигарети Прима Люкс Red, що підтверджується фіскальним чеком; 25.03.2024 о 11:45 год. здійснено продаж сигарети Camel Blue, Sobranie KS Blue Ua, що підтверджується фіскальним чеком.

Вказані обставини спростовують доводи представника позивача, що позивач не здійснювала продаж підакцизних товарів.

На підставі висновків акту фактичної перевірки від 27.03.2024 відповідачем прийнято рішення №15084/02-32-09-02/3208708783 від 26.04.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліценції на суму 17000 грн. та рішення №15086/02-32-09-02/3208708783 від 26.04.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на суму 17000 грн.

Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом сьомим частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки доводів позовних вимог, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи отримали достатню оцінку.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат на здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 26.04.2024 року № 15084/02-32-09-02/3208708793 та № 15086/02-32-09-02/3208708793 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Віннниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Суддяпідпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: