Ухвала суду № 123366144, 25.11.2024, Оболонський районний суд міста Києва

25.11.2024 Справа № 756/9913/24

Унікальний № 756/9913/24

Провадження № 1-кп/756/1492/24

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

перекладача - ОСОБА_12 ,

під час проведення підготовчого засідання у кримінальному провадження № 12024100050001069 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , має на утриманні дитину, одружений, раніше не судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Російської федерації, уродженець Астраханської області РФ, тимчасово проживав: АДРЕСА_2 , раніше не судимий на території України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Таджикістана, фактично проживав: АДРЕСА_3 , раніше не судимий на території України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_4 , раніше судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі, військовослужбовець,

які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України,

УСТАНОВИВ:

Під час підготовчого засідання прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на обґрунтованість висунутого особам обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, та на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів. Крім того, прокурор зазначила, що обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 є військовослужбовцями.

Водночас, під час розгляду клопотання прокурора, перекладач, який був залучений судом для перекладу на російську мову обвинуваченому ОСОБА_5 , здійснював переклад також обвинуваченому ОСОБА_3 , крім того за згодою обвинуваченого ОСОБА_4 перекладача було допущено для здійснення перекладу також вказаному обвинуваченому з української на російську мову, якою обвинувачений ОСОБА_4 володіє.

Обвинувачений ОСОБА_3 і захисник ОСОБА_8 заперечили проти клопотання прокурора, просили обрати більш м`який запобіжний захід, або зменшити розмірі застави, оскільки обвинувачений має сім`ю і дітей, у однієї дитини є інвалідність, він здійснює підприємницьку діяльність. Крім того, захисник зазначив, що: клопотання прокурора обвинуваченому ОСОБА_3 в перекладі не вручалось; прокурор в своєму клопотанні протиправно не враховує розмір застави, який був визначений попередньою ухвалою суду; заявлені ризики є недоведеними, його підзахисний взагалі не причетний до скоєння інкримінованого злочину і доказів вчинення кримінального правопорушення суду не надано; потерпілий не має претензій до обвинуваченого та не впізнавав його, як нападника, про що потерпілий надав покази в минулому засіданні при вирішенні питання по запобіжному заходу; прокурор в клопотанні вказує неправду інформацію щодо притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності. Також, захисник не погодився з твердженнями прокурора про відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого, оскільки той має дружину та двох дітей, одна з яких має інвалідність, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , його дружина не працює, сім`я утримувалась за рахунок доходів ОСОБА_3 , і визначений судом розмір застави є непомірним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід та дозволити продовжити військову службу.

Захисник ОСОБА_10 заперечив проти клопотання прокурора, вважав ризики недоведеними, вважає, що обвинуваченому має бути обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, та відповідно до письмової згоди військової частини НОМЕР_1 , обвинуваченого можливо направити для продовження проходження військової служби до вказаної військової частини.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти клопотання прокурора, зазначив, що бажає продовжити приймати участь у бойових діях, просив звільнити його з-під варти.

Захисник ОСОБА_9 послався на необґрунтованість клопотання прокурора, просив відмовити, та обрати менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, та відповідно до письмової згоди військової частини НОМЕР_1 , обвинуваченого можливо направити для продовження проходження військової служби до вказаної військової частини.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора, вказав, що не має наміру переховуватись, бажає продовжувати військову службу, стосовно нього також є письмова згода військової частини на проходження військової служби, однак він не встиг її отримати.

Захисник ОСОБА_11 заперечила проти клопотання прокурора, зазначила про недоведеність заявлених прокурором ризиків, просила обрати менш суворий запобіжний захід та звільнити обвинуваченого з-під варти.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обвинувачуються у спільному вчиненні кримінального правопорушення, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_13 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном, в умовах воєнного стану, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.

Із клопотання прокурора встановлено, що ОСОБА_3 26.03.2024 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 28.03.2024 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення суми застави. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Востаннє ухвалою слідчого судді від 30.09.2024 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, водночас вирішено визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в максимальному розмірі, передбаченому законом для тяжкості злочину, у якому обвинувачується особа, а саме в сумі 908400,00 грн., що у разі внесення може в достатній мірі гарантувати поведінку обвинуваченого.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, речові докази і відеозаписи, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

При визначенні обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховував загальну позицію потерпілого по клопотанню. Водночас суд вже зазначав, що на цій стадії суд не досліджує питання доведеності вини, не має права допитувати потерпілого, а по обставинах кримінального провадження потерпілий може бути допитаний лише під час розгляду справи по суті. З цих підстав суд відхиляє доводи захисника, який посилається на покази потерпілого, оскільки потерпілий у цьому кримінальному провадженні ще не допитувався у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що на цій стадії наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину проти власності та життя і здоров`я. При цьому, на цьому етапі суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Суд відхиляє доводи захисника стосовно порушення прав обвинуваченого через невручення йому клопотання у перекладі, оскільки суд вже раніше висловлювався з приводу призначення перекладача обвинуваченому ОСОБА_3 , тим не менш, в судовому засіданні, зокрема і обвинуваченому ОСОБА_3 здійснюється усний переклад залученим перекладачем на російську мову, що є достатнім для дотримання права на захист обвинуваченого, а надання таких клопотань у саме у письмовому перекладі КПК України не передбачає.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 з 2016 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, адреса вказана: АДРЕСА_1 . Він одружений, має ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також падчерку ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6., яка є інвалідом з дитинства першої групи, є раніше не судимим. Негативної інформації про його особу суду не надано.

Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Розглядаючи можливість застосування альтернативних більш м?яких запобіжних заходів, суд враховує, що негативної інформації про особу обвинуваченого ОСОБА_3 не надано, він має сім`ю, є раніше не судимим.

Таким чином, слід залишити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави в максимальному розмірі, передбаченому законом для тяжкості злочину, у якому обвинувачується особа, а саме в сумі 908400,00 грн., що у разі внесення може в достатній мірі гарантувати поведінку обвинуваченого.

Підстав для призначення застави у меншому розмірі суд не вбачає, з урахуванням наявних ризиків, тяжкості і характеру інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, стороною захисту не продемонстровано суду і не підтверджено документально фінансову неспроможність обвинуваченого сплатити визначену судом суму застави.

Водночас, підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, або на інші більш м`які запобіжні заходи, відсутні; враховуючи наявні ризики, тяжкість і обставини інкримінованого правопорушення, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Крім того, будь-яких доказів, що обвинувачений фактично проживає або має законне право власності чи проживання за адресою, вказаною захисником як адреса можливого перебування обвинуваченого під домашнім арештом, суду не надано.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_3 слід задовольнити, залишивши раніше визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Також, суд зазначає стороні захисту, що законних підстав для реагування шляхом винесення окремої ухвали суд не вбачає, та роз`яснює, що сторона захисту не позбавлена право самостійно звертатись до компетентних органів з приводу зазначених фактів.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 року обвинувачений ОСОБА_15 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення суми застави. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Востаннє ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.08.2024 р., та вирішено не визначати розмір застави. Ухвалами від 16.08.2024 р. та 30.09.2024 р. запобіжний захід продовжено.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я особи. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, є громадянином Російської федерації, на території України мешкає тривалий час, однак не має зареєстрованого чи постійного місця проживання, на території України не має міцних соціальних зв`язків, його сім`я залишилась в Росії. Також обвинувачений зазначив, що був судимий на території Росії, та втік від правоохоронних органів в Україну.

Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності із наведеними даними про його особистість, те, що інкримінується вчинення кримінального правопорушення у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, а також з урахуванням наведених даних про його особу, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

Надаючи оцінку письмовій згоді військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2024 року, згідно з якою командування вказаної військової частини надає згоду на проходження військової служби ОСОБА_15 у вказаній військовій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Таким чином, законом передбачено, що питання про скасування запобіжного заходу обвинуваченому з метою направлення його для продовження військової служби, може бути ініційовано лише прокурором. Водночас, КПК не передбачає можливість вирішення такого клопотання судом на підставі заяви сторони захисту.

Крім того, суд звертає увагу, що запобіжні заходи застосовуються судом з метою досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення участі обвинуваченого у розгляді справи. В той же час, сторона захисту фактично просить суд звільнити обвинуваченого під особисте зобов`язання з метою подальшого проходження ним військової служби, що не тільки не буде сприяти виконанню завдань кримінального провадження, а й взагалі унеможливить подальшу участь обвинуваченого у розгляді справи.

Тому, суд приймає до уваги бажання обвинуваченого проходити військову службу, однак таке питання в порядку статті 616 КПК України може бути ініційовано лише за клопотанням прокурора, оскільки саме він уповноважений підтримувати державне обвинувачення.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_15 слід задовольнити.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 27.03.2024 року ухвалою слідчого судді до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено тримання під вартою до 18.08.2024 р. без визначення застави. Ухвалою від 16.08.2024 р. та 30.09.2024 р. запобіжний захід продовжено.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 , зокрема особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я особи. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не одружений, є громадянином Таджикістану, є раніше не судимим на території України, перебував у розшуку у іншому кримінальному провадженні, не має постійного або зареєстрованого місця проживання, є військовослужбовцем за контрактом.

Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, то з урахуванням наведених даних про його особу, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

Надаючи оцінку письмовій згоді військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2024 року, згідно з якою командування вказаної військової частини надає згоду на проходження військової служби ОСОБА_4 у вказаній військовій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Таким чином, законом передбачено, що питання про скасування запобіжного заходу обвинуваченому з метою направлення його для продовження військової служби, може бути ініційовано лише прокурором. Водночас, КПК не передбачає можливість вирішення такого клопотання судом на підставі заяви сторони захисту.

Крім того, суд звертає увагу, що запобіжні заходи застосовуються судом з метою досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення участі обвинуваченого у розгляді справи. В той же час, сторона захисту фактично просить суд звільнити обвинуваченого під особисте зобов`язання з метою подальшого проходження ним військової служби, що не тільки не буде сприяти виконанню завдань кримінального провадження, а й взагалі унеможливить подальшу участь обвинуваченого у розгляді справи.

Тому, суд приймає до уваги бажання обвинуваченого проходити військову службу, однак таке питання в порядку статті 616 КПК України може бути ініційовано лише за клопотанням прокурора, оскільки саме він уповноважений підтримувати державне обвинувачення.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_4 слід задовольнити.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 р. обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Востаннє ухвалою суду від 30.09.2024 р. обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я людини. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він не одружений, є раніше судимим за вчинення особливо тяжких злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, має місце проживання, є військовослужбовцем.

Виходячи із тяжкості злочину, у яких обвинувачується ОСОБА_6 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, домашній арешт, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення, та негативної репутації обвинуваченого.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, з урахуванням наведених даних про його особу, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_6 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 314-317, 334, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 січня 2025 включно.

Залишити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави звільнити обвинуваченого з-під варти та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати прокурору на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності);

5) утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави заставодавцем покласти на нього обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого і його явки за викликом суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 січня 2025 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 січня 2025 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 січня 2025 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повна ухвала оголошена 28.11.2024 р.

Суддя ОСОБА_1