Рішення № 123363683, 28.11.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"28" листопада 2024 р.

Справа №642/6595/24

Провадження №2/642/1734/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря Шрамко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник Кожухівський Я.І., до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором, укладеним між відповідачем, ОСОБА_1 , та АТ «Таскомбанк», за №002/12029098-SP від 11.10.2021, в розмірі 42833.23 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 19874.54 грн.; заборгованість по відсоткам 22958.69 грн. Також позивач просив стягнути понесені судові витрати.

Згідно позову, 11.10.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №002/12029098-SP від 11.10.2021, за яким позичальник отримала кредитні грошові кошти, які зобов`язалась повернути на умовах, визначених у договорі, та сплатити проценти. 28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №НІ/11/15-Ф, згідно якого первісний кредитор за плату (фінансування) відступив новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, відносно ОСОБА_2 за кредитним договором №002/12029098-SP від 11.10.2021. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, виникла вищевказана заборгованість, яку позивач, як новий кредитор, просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за її зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим.

Відзиву на позов до суду не надано.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5ст.279 ЦПК України,до суду не надходило.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 11.10.2021 ОСОБА_1 підписала заяву №762368 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг.

Відповідно до довідки директора Департаменту супроводження банківських операцій АТ «Таскомбанк» Вороніної І., вона видана на підтвердження того, що ОСОБА_1 з 11.10.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , відкритий до заяви №762368 з номером Кредитного Договору №002/12029098-SP від 11.10.2021, № картки НОМЕР_2 .

28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено Договір факторингу №НІ/11/15-Ф, згідно п.2.1 якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення.

Пунктом 2.2. Договору факторингу визначено, що фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг.

Згідно з п.2.3 Договору факторингу, відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати фактором згідно з п.3.1 цього Договору. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу.

У відповідності до п.3.1 Договору факторингу, фактор зобов`язаний в день укладання сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі____ на банківський рахунок клієнта.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаний пункт 3.1 Договору факторингу містить частково прихований текст, а саме закрита сума фінансування.

Крім того, наданий суду договір факторингу містить лише 1, 2, 3 та 11 сторінку, інші його сторінки відсутні.

Так, 28.02.2024 представниками ТОВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «Таскомбанк» підписано акт прийому-передачі Реєстру Прав вимоги за Договором факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024, складеного представником позивача, ТОВ «ФК «ЄАПБ», зазначено про передання прав вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором №002/12029098-SP від 11.10.2021, загальна сума боргу 42833.23 грн., з них заборгованість за тілом кредиту 19874.54 грн.; заборгованість по відсоткам 22958.69 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного представником позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №002/12029098-SP від 11.10.2021 станом на 31.08.2024 складає 42833.23 грн., з них заборгованість за тілом кредиту 19874.54 грн.; заборгованість по відсоткам 22958.69 грн.

Щодо укладання кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

На підтвердження позовних вимог представником позивача до матеріалів справи надано: - копію заяви відповідача №762368 від 11.10.2021; - довідку про відкриття банківського рахунку та видачу платіжної картки; - розрахунок боргу; - договір факторингу; - акт прийому-передачі реєстру прав вимог до договору факторингу; - витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу; - свідоцтва та ліцензії на здійснення банківської діяльності.

З наданих суду матеріал справи судом встановлено, що відповідач, підписавши 11.10.2021 заяву №762368 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг, висловила згоду на отримання від АТ «Таскомбанк» банківських послуг, а саме, просила надати їй електронні довірчі послуги, що включають створення їй удосконаленого електронного підпису, відкрити поточний рахунок та видати платіжну картку, надати інші послуги банківські та фінансові послуги в межах проeкту sportbank. І

Інформації, що входить в «інші банківські та фінансові послуги», вказана заява не містить.

Крім того, суд враховує, що дана заява від 11.10.2021 містить інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону. В заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані нею та надані до анкети.

В результаті поданої ОСОБА_1 заяви, згідно довідки директора Департаменту супроводження банківських операцій АТ «Таскомбанк» ОСОБА_3 , підтверджується, що ОСОБА_1 11.10.2021 відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , видано платіжну карту № НОМЕР_2 .

При цьому, вказана заява №762368 від 11.10.2021 не містила вимоги відповідача про надання їй кредиту, його розміру, строку кредитування, обов`язку сплати процентів та їх розмір, а також погодження сторонами інших умов, які є істотними при укладанні кредитного договору.

Також варто зазначити, що зміст позовної заяви та додані до неї докази також не містять інформації про суму кредиту, наданого відповідачу, а також спосіб його надання (готівковий/безготівковий/інший).

Разом з тим, вказані документи лише підтверджують факт відкриття АТ «Таскомбанк» поточного рахунку ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 11.10.2021, видачу платіжної картки, однак, не підтверджують факту укладання між сторонами саме кредитного договору, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти та зобов`язалась їх повернути в порядку, визначеному кредитним договором, та сплатити проценти.

Щодо надання кредитних коштів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позовна заява та додатки до неї не містять інформації про розмір кредиту, наданий відповідачу, та спосіб його надання.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

Наданий представником позивача розрахунок боргу складений представником банку в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинним документом та не підтверджує ні факт надання відповідачу кредиту, ні користування відповідачем кредитними коштами, ні факт наявності заборгованості.

Відтак, розрахунок заборгованості, на який посилається банк, є внутрішнім документом банку, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом порушення відповідачем своїх зобов`язань та існування боргу.

При цьому, виписки з рахунку відповідача, меморіального ордеру (платіжної інструкції) про перерахування відповідачу кредитних коштів, згідно умов кредитного договору, представником позивача до матеріалів справи не надано, клопотань про їх витребування, згідно вимог ст. 84 ЦПК України, представником не заявлялось, а також ним не зазначено про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.

Будь-яких інших доказів фактичного надання відповідачу кредитних коштів або встановлення кредитного ліміту, використання відповідачем вказаних коштів, до матеріалів справи позивачем надано не було.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України,за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи, наданий суду Договір факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024 не містить всіх сторінок, а суду надано лише 1, 2, 3 та 11 його сторінки.

Крім того, сума фінансування, яка повинна була бути сплачена фактором клієнту за відступлення прав вимог, зазначена в п.3.1 Договору факторингу, прихована в договорі.

Також, як вбачається з п. 2.3 Договору факторингу, перехід прав вимог не може бути здійснений раніше здійснення оплати фактором клієнту суми фінансування за купівлю прав вимоги.

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу, фактор зобов`язаний сплатити клієнту суму фінансування в день укладання цього договору.

В той час, до матеріалів справи представником позивача не додано доказів здійснення оплати за відступлення прав вимог за Договором факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що матеріалами справи не доведено дотримання позивачем порядку (процедури) передачі прав вимог за кредитними договорами за Договором факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024.

Також суд звертає увагу, що наданий суду витяг з реєстру прав вимог від 28.02.2024 до Договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024 виготовлений та підписаний одноособово представником однієї сторони договору факторингу, а саме представником фактора (позивача) директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», та не містить підпису відповідальної особи АТ «Таскомбанк» (клієнта), завіреного печаткою останнього, що суперечить п. 2.3 Договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024, оскільки достовірно не підтверджує, що в портфель заборгованості за Договором факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024 входили майнові права вимоги, в тому числі, саме відносно ОСОБА_1 за кредитним договором від 11.10.2021.

Таким чином, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надав суду доказів переходу від первісного кредитора, АТ «Таскомбанк», до нового кредитора, ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №002/12029098-SP від 11.10.2021.

Так, за змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У своїй позовній заяві до суду ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив розглянути справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявивши суду таке клопотання, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Згідно із вимогами ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Будь-яких посилань щодо неможливості подання вищезазначених доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, матеріали справи не містить.

Отже, у зв`язку із недоведенням позивачем факту укладання саме кредитного договору, фактичного надання відповідачу кредитних коштів та їх розмір, порушення відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів, а також набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, сплачений позивачем судовий збір та інші судові витрати позивача не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2,10,12, 76-81,141,247,258,259,263-265,274-279,280ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.11.2024.

Відомості про сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий