Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 627/1263/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.11.2024 с-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції роти УПП батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Раменюк Романа Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3461174 від 12 листопада 2024 року, прийняту інспектором Управління патрульної поліції роти УПП батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Раменюком Романом Олександровичем, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання цього позову у розмірі 605 грн 60 коп.
Вимоги до позовної заяви визначені ст.ст. 160-161 КАС України.
Згідно із п. 6 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя, розглянувши позовну заяву, доходить висновку про необхідність залишити її без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 КАС України).
Приписамистатті 222 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 1статті 122 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене частиною 2статті 122 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.
Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач залучив до участі у справі в якості відповідача лише інспектора Управління патрульної поліції роти УПП батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Раменюк Романа Олександровича.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, поліцейський відділення поліції не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки саме на відповідний орган положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року №724/716/16-а.
Суддя звертає увагу, що в даних спірних правовідносинах відповідний орган, на який, зокрема положеннямистатті 222 КУпАПпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом, до участі у справі в якості відповідача позивачем залучено не було. Тому позивачу слід визначити коло учасників відповідно до норм чинного законодавства та надати суду позовну заяву в новій редакції та її копії, відповідно до кількості учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України і підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції роти УПП батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Раменюк Романа Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в установлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. А. Каліберда
Судове рішення № 123363667, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 28.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 627/1263/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: