Вирок № 123360842, 28.11.2024, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1791/24

Номер провадження 1-кп/194/207/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2024 року за №12024046400000121 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні дітей 2007 р.н. та 2013 р.н., з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (останні судимості):

-18.03.2020 рокуТернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців;

-11.12.2020року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. ч.2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 10 місяців;

-06.10.2021року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 10 місяців. Вирок змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.01.2022 року, засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 10 місяців;

-26.01.2022року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 10 місяців. 27.11.2023 рокузвільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2023року відносно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік з наступними обмеженнями: заборона виходу з місця проживання з 22 години до 06 години; заборони виїзду за межі міста (району) без дозволу органів поліції; відмічатися в органах поліції 2 (два) рази на місяць; заборони перебування в ресторанах, кафе, барах та місцях продажу спиртних напоїв на розлив.

17.01.2024року ОСОБА_3 під підпис ознайомився із вказаною ухвалою суду та встановленими судом обмеженнями, йому роз?яснено зміст ст. 395 КК України щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду. Також, ОСОБА_3 шляхом написання заяви до ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області повідомив місце свого проживання, зазначивши адресу: АДРЕСА_2 . Дніпропетровської області.

Однак, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з ухвалою Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 рокупро встановлення відносно нього адміністративного нагляду, обмежень та зобов?язань, маючи на меті ухилитися від адміністративного нагляду, діючи умисно, без поважних причин, самовільно, без дозволу начальника відділення поліції №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, 23.09.2024року у невстановлений час, залишив місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 та став мешкати за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив правила адміністративного нагляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що він дійсно знав, що відносно нього був встановлений адміністративний нагляд та він був ознайомлений про це особисто, оскільки написав заяву про визначення місця проживання. Однак, він посварився з жінкою та змінив своє місце проживання та почав мешкати за місцем реєстрації, не повідомивши про це працівників поліції. Так, він покинув місце проживання 23.09.2024 року, щодо цього з письмовим дозволом до працівників поліції не звертався. Наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України розуміє та наполягає на її застосуванні, у скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст.349КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідженням доказів щодо встановлення та порушення адміністративного нагляду та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому діянні знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Як вбачається з ухвали Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 року відносно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з наступними обмеженнями: заборона виходу з місця проживання з 22 години до 06 години; заборони виїзду за межі міста (району) без дозволу органів поліції; відмічатися в органах поліції 2 (два) рази на місяць; заборони перебування в ресторанах, кафе, барах та місцях продажу спиртних напоїв на розлив.

Згідно постанови дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.10.2024 року, фото копії «журналу обліку справ адміністративного нагляду» визнано речовим доказом та залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Згідно постанови дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.10.2024 року, копію реєстраційного листа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом та залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Згідно постанови дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 15.10.2024 року, копію листка контролю за дотриманням установлених обмежень дій піднаглядним на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом та залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Згідно довідки від 10.10.2024 року за вих. №01-26/748, виданою КНП «Павлоградська районна лікарня» Вербківської сільської ради, ОСОБА_3 з 23.09.2024 року по теперішній час за медичною допомогою не звертався та на стаціонарному лікуванні не перебував.

Згідно довідки про результати проведеної бесіди з піднаглядним ОСОБА_3 від 17.01.2024 року, зазначив адресу свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_3 був ознайомлений з ухвалою Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 року та встановленими обмеженнями, у тому числі щодо додержання правила повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, та роз`яснено щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні кримінального проступку.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, розлучений, маючий на утриманні дітей 2007 р.н. та 2013 р.н., не працюючий, за місцем проживання охарактеризований посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 395 КК України, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбуття покарання, з покладанням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: фото копії «журналу обліку справ адміністративного нагляду»; копію реєстраційного листа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію листка контролю за дотриманням установлених обмежень дій піднаглядним на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1