Рішення № 123360266 від 27.11.2024 , Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 201/5320/24

Провадження № 2/201/2692/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

09 травня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, в якому просив суд:

-Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 600 000,00 грн.;

-Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію матеріальної шкоди у розмірі 137 500,00 гривень.

-Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040000000832 від 17.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Кримінальне провадження № 12019040000000832 розслідувалось за фактом скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин на території Дніпропетровської області.

У вказаному кримінальному провадженні слідством начебто встановлено, що ОСОБА_5 у складі групи постачав наркотичні засоби та психотропні речовини для подальшого збуту учасниками злочинного угрупування.

11 грудня 2019 в рамках кримінального провадження № 12019040000000832, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2019 (справа №202/7124/19), слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , в житловому будинку з прилеглою до нього земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1221486200:01:137:0216).

Під час проведення вказаного обшуку слідчим було виявлено та вилучено: речовини рослинного походження та насіння речовини рослинного походження в поліетиленових пакетах, стеблі сухої речовини рослинного походження, 2 патрона 9 мм ПМ з маркуванням, 13 патронів без маркування, грошові кошти 37 805,00 грн, 8 990,00 доларів США та 210,00 Євро.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2019 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти у кримінальному провадженні №12019040000000832 від 17.10.2019, вилучені 11.12.2019 у ОСОБА_5 , які останньому були повернуті лише у листопаді 2023 року.

15.01.2020 ухвалою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката Гулого Я.О., який діяв в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 про арешт грошових коштів у кримінальному провадженні №12019040000000832 залишено без змін.

26.02.2020 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа № 202/8635/19, провадження № 1-кс/0202/1680/2020) у задоволенні клопотання адвоката Гулого Я.О. в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019040000000832 від 17.10.2019 відмовлено.

13.04.2020 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа № 202/8635/19, провадження № 1-кс/0202/2957/202) у задоволенні клопотання адвоката Гулого Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019040000000832 від 17.10.2019 також відмовлено.

Після проведеного обшуку 11.12.2019, слідчим, в межах кримінального правопорушення №12019040000000832 від 17.10.2019 були винесені постанови про: призначення судово-цитологічної експертизи від 13.12.2019; призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 09.01.2020; призначення судово-цитологічної експертизи від 13.12.2019; призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 13.12.2019.

Супровідними листами Дніпропетровського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України направлено на адресу СУ ГУНП в Дніпропетровській області висновок експерта від 07.02.2020 № 19/104-8/13, висновок експерта від 05.02.2020 № 19/104-8/97, висновок експерта від 25.02.2020 № 19/104- 7/1/187. 10.04.2020 на підставі рапортів від 10.04.2020, обґрунтованих висновками експертиз № 19/104-8/13, № 19/104-8/97, № 19/104-7/1/187 зареєстровані в ЄРДР кримінальні провадження №12020040000000354 та №12020040000000355 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

20.05.2020 матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020040000000354 від 10.04.2020 за ч. 2 ст. 307 КК України та №12020040000000355 від 10.04.2020 за ч. 1 ст. 263 КК України об`єднані в одне провадження за № 12020040000000354.

20.05.2020, в рамках кримінального провадження №12020040000000354 від 10.04.2020, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.

21.05.2020 ОСОБА_5 допитано у якості підозрюваного.

25.05.2020 старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Шпак М.М. звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Воробйовим І.В. про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.05.2020 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа № 202/2267/20, провадження № 1-кс/202/3910/2020) застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 26.07.2020 включно.

16 липня 2020 року прокуратурою Дніпропетровської області скеровано до Дніпропетровського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 10 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000354 відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України (справа № 175/2540/20, провадження № 1-кп/175/168/20).

23.05.2023 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_5 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.

30.10.2023 Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу по кримінальному провадженню №12020040000000354 (Справа № 175/2540/20) за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2023 року відносно ОСОБА_5 , за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України. Апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 залишено без змін.

Незаконними діями СУ ГУНП в Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області йому завдано матеріальної та моральної шкоди, за відшкодуванням якої він звернувся до суду.

Внаслідок вилучення органами досудового слідства під час обшуку у ОСОБА_5 усіх грошових коштів, з грудня 2019 ОСОБА_5 разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 не мали коштів на нормальне існування харчування, оплату комунальних послуг, лікування, придбання засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів, захисних масок, антисептиків, дезінфікуючих засобів. Окрім заощаджень, вилучених під час обшуку, інших джерел доходу у сім`ї ОСОБА_5 не було.

Про вказані обставини сторона захисту неодноразово зазначала під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду клопотань про скасування ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти.

Також, сторона захисту неодноразово зазначала, що грошові кошти, зокрема, 8 990,00 доларів США та 210 Євро належать доньці ОСОБА_5 ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 у 2013 році продала квартиру, яка належала батькам дружини ОСОБА_5 за 40 000,00 доларів США. З того часу залишок грошових коштів ОСОБА_9 зберігала у свого батька ОСОБА_5 . Крім того, у вересні 2019 року ОСОБА_5 продав належний йому гараж за 2 500,00 доларів США, що свідчить про належне походження вилучених грошових коштів.

Сім`я ОСОБА_5 відкладала кошти протягом тривалого часу задля належного життя, оскільки сам ОСОБА_5 та його дружина перебувають вже на пенсії та додаткового прибутку не мають. Внаслідок вилучення коштів, ОСОБА_5 протягом 2020-2023 років був вимушений для належного життя брати кошти у свої знайомих в борг. Відсутність коштів для організації свого побуту пригнічувала душевний стан Позивача, позбавляла можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, що призвело до погіршення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків морального характеру.

Після проведеного обшуку органи досудового розслідування, в межах кримінального провадження № 12020040000000354, допитували друзів та знайомих ОСОБА_5 , які до теперішнього часу з ним майже не спілкуються, звинувачуючи його у незаконних діях, пов`язаних з продажом наркотичних речовин.

Навіть наявність рішення суду про визнання ОСОБА_5 невинним у інкримінованих йому злочинах не переконує останніх у його непричетності та порядності.

На момент подачі цієї позовної заяви, ОСОБА_5 майже ні з ким не спілкується, перебуває у пригніченому стані, знайомі уникають з ним спілкування, оскільки вважають його причетним до інкримінованих органами досудового розслідування йому злочинів.

Крім того, 15.04.2020, в рамках кримінального провадження №12020040000000354 від 10.10.2020, в якості свідка була допитана його дружина

Після вищевказаних обставин, стосунки в родині погіршились, дружина стала проявляти недовіру, відсторонилась та ОСОБА_5 почав переважно проживати окремо від дружини у заміському будинку. Зазначене спричинило душевні страждання ОСОБА_5 .

Також, під час слідства органи досудового розслідування неодноразово намагались допитати ОСОБА_10 , яка є донькою ОСОБА_5 , та яка відмовлялась надавати покази, оскільки їй нічого не було відомо про обставини, які досліджувались в рамках кримінального провадження, про що остання заявляла органам досудового розслідування, однак оперативні працівники та слідчий здійснювали на неї тиск та намагались її допитати.

Зазначене спричинило сильні душевні переживання ОСОБА_5 , оскільки він як батько відчував провину перед донькою через те, що її доводиться проживати такий стрес.

Після отримання повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, сторона захисту виконувала усі дії, які передбачені КПК України, задля спростування обвинувачення ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування.

26.05.2020 адвокатом Гулим Я.О. подано клопотання слідчому СУ про повторний допит свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , оскільки підозра фактично ґрунтувалась лише на показах вказаних свідків. Однак, слідчим відмовлено у вказаному клопотанні та долучено до справи три аналогічні за змістом заяви свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про відмову від допиту у зв`язку з переживанням за своє життя та здоров`я.

Також, 01.06.2020 адвокатом Гулим Я.О. подано клопотання слідчому СУ про призначення дактилоскопічної експертизи задля встановлення наявності відбитків пальців ОСОБА_5 на вилучених патронах, однак слідчим також відмовлено у задоволенні клопотання.

Виконування зазначених та інших дій, які передбачені КПК України, задля спростування обвинувачення ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування вимагало додаткових зусиль та старань, які порушавали звичайний уклад життя ОСОБА_5 та через які Позивач постійно знаходився у стресі та був роздратований.

Позивач незаконно перебував під слідством і судом з 20.05.2020 (дати повідомлення про підозру) по 23.05.2023 (дата винесення Вироку Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, яким ОСОБА_5 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень). Вказаний період становить 36 місяців та 4 дні. Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 квітня 2024 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 8000,00 грн. Таким чином, мінімальний встановлений законом розмір моральної шкоди, який може бути стягнутий, становить 289 066,66 грн. (36 міс * 8000 грн. + 8000 грн : 30 день * 4 дні). З урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості суд може збільшити розмір відшкодування. Обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом не передбачено.

Вважав,що відшкодуванняморальної шкодипідлягає заперіод з11.12.2019 (проведення органами досудового слідства обшуку) по 30.10.2023 (день прийняття Дніпровським апеляційним судом остаточного судового рішення у кримінальному провадженні відносно позивача), адже очевидним є той факт, що після проведеного обшуку в будинку, під час якого вилучено усі грошові кошти родини ОСОБА_5 , вказане призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Такі події призвели до душевних переживань, втрати авторитету серед оточення, глобальних змін життєвого укладу позивача, інших негативних наслідків морального характеру.

Позивач тривалий час перебував під слідством та судом, на нього було покладено певні обов`язки, зокрема, в період часу з 26.05.2020 по 26.07.2020 (запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту), також позивач зазнав сильної психотравми, вимушений був звертатися за психологічною допомогою через свій депресивний стан, у нього суттєво погіршилися відносини із родиною та оточуючими, оскільки, як було зазначено вище, під час досудового слідства та судового розгляду допитувались друзі та знайомі позивача, з якими позивач по теперішній час не може налагодити стосунки, також позивач не може налагодити стосунки й зі своєю дружиною, з якою на теперішній час не проживає разом. У позивача в період проведення досудового розслідування та судового розгляду погіршився стан здоров`я, внаслідок чого були суттєво порушені його нормальні життєві зв`язки і позивач був змушений докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів протягом тривалого часу, а тому компенсація моральної шкоди повинна бути у більшому розмірі, аніж гарантований Законом мінімальний розмір, з огляду на характер, тривалість та глибину моральних страждань, на кількість та тяжкість інкримінованих йому злочинів.

Мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 289 066,66 грн. Однак, з огляду на те, що внаслідок протиправного притягнення до кримінальної відповідальності права позивача протягом тривалого часу були обмежені, порушено нормальний спосіб життя, позивач відчував несправедливість, яка була вчинена відносно нього, три роки витратив на боротьбу за справедливість, свободу, намагаючись відновити свою репутацію, тому вважає обґрунтованим і справедливим стягнути моральну шкоду в розмірі 600 000 грн., який на думку позивача, за конкретних обставин цієї справи відповідає засадам розумності, справедливості.

Щодо відшкодування суми, сплаченої у зв`язку з наданням у межах кримінального провадження юридичної допомоги:

Так, 12.12.2019 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору, Адвокатом, що надає правову допомогу Клієнту за цим договором є Адвокат Гулий Ярослав Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4116 від 28 січня 2019 року, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, на підставі рішення № 110 від 23.01.2019

19.12.2019 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 12.12.2019.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди №1 від 19.12.2019 сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро «Ярослава Гулого» приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги у кримінальному провадженні №12019040000000832 від 17.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке перебуває у провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди №1 від 19.12.2019 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Гулого», встановлюється в розмірі 1 500,00 грн за одну годину витраченого часу.

30.12.2020, 30.12.2021, 30.12.2022, 29.12.2023 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено чотири Додаткові угоди № 2, 3, 4, 5 до договору про надання правової допомоги від 12.12.2019.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 19.12.2019 (з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 5 від 29.12.2023) сторони узгодили, що оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом протягом 10 днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Виконавця, але не пізніше 31.12.2024 року.

Перелік наданих послуг ОСОБА_5 :

- 19.12.2019 - участь у судовому засіданні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно 1 година;

- 24.12.2019 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 221 КПК України 30 хвилин;

- 24.12.2019 - підготовка та подача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019, №50/0832-вих.19 3 години;

- 08.01.2020 підготовка та подача доповнень до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 1 година;

- 15.01.2020 участь у судовому засіданні Дніпровського апеляційного суду 1 година;

-10.01.2020 - підготовка та подача до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська скарги на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області - 2 години;

- 27.01.2020 - підготовка та подача адвокатського запиту до Дніпропетровського НДЕКЦ МВС 1 година;

- 27.01.2020 - підготовка та подача адвокатського запиту до Запорізького НДЕКЦ МВС 30 хвилин;

- 21.02.2020 підготовка та подача до Індустріального районного суд м. Дніпропетровська клопотання про скасування арешту майна, №14/0832-вих.20 2 години;

- 30.03.2020 опитування ОСОБА_14 адвокатом Гулим Я.О. 1 година;

- 02.04.2020 опитування ОСОБА_15 адвокатом Гулим Я.О. 1 година;

- 06.04.2020 підготовка та подача до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання про скасування арешту майна, №14/0832-вих.20 1 година.

Всього витрачено часу 15 год, вартість послуг 22 500,00 грн. (15 год*1500 грн)

Після вручення 20.05.2020 року ОСОБА_5 повідомлення про підозру, 21.05.2020 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено інший договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору, Адвокатом, що надає правову допомогу Клієнту за цим договором є Адвокат Гулий Ярослав Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4116 від 28 січня 2019 року, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, на підставі рішення № 110 від 23.01.2019.

22.05.2020 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020.

Відповідно п. 1 додаткової угоди від 22.05.2020 сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро «Ярослава Гулого» приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги у кримінальному провадженні №12020040000000354 від 10.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з п. 2 додаткової угоди від 22.05.2020 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Гулого», встановлюється в розмірі 1 500,00 грн за одну годину витраченого часу.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 22.05.2020 сторони узгодили, що оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом протягом 10 днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Виконавця, але не пізніше 31.12.2021 року.

Після направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, 21.07.2020 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду №1/1 до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1/1 від 21.07.2020 сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро «Ярослава Гулого» приймає на себе зобов`язанн надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги по справі № 175/2540/20, провадження № 1-кп/175/168/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України (кримінальне провадження №12020040000000354 від 10.04.2020), яка перебуває у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, що включає: захист прав і інтересів клієнта у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, Дніпровському апеляційному суді, Верховному суді та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою № 175/2540/20 (включаючи підготовку, збір доказів, опитування свідків, тощо), вивчення матеріалів справи, аналіз та збір доказової бази, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, підготовка і подача до суду клопотань/заяв/заперечень/пояснень, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного захисту клієнта (п. 1.1.).

Згідно з п. 2 додаткової угоди 1/1 від 21.07.2020 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Гулого», встановлюється в наступному розмірі:

2.1. за надання послуг згідно з п. 1.1. (окрім участі у судових засіданнях) - у розмірі 1 500,00 грн за одну годину витраченого часу;

2.2. участь у одному судовому засіданні - у розмірі 2 500,00 грн

30.12.2021, 31.12.2022, 31.12.202 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено три Додаткові угоди № 2/1, 3/1, 4/1 до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020.

Відповідно до Додаткової угоди від 22.05.2020 (з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 4/1 від 31.12.2023) сторони узгодили, що оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом протягом 10 днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Виконавця, але не пізніше 31.12.2024 року.

Перелік наданих послуг ОСОБА_5 :

- 21.05.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 221 КПК України, № 27/0686-вих.20 30 хвилин;

- 22.05.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про відкладення слідчих/процесуальних дій, №30/0354-вих.20 30 хвилин;

- 22.05.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про долучення до матеріалів провадження документів, №29/0354-вих.20 30 хвилин;

- 26.05.2020 - підготовка та подача до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заперечень на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою №34/0354-вих.20 2 година;

-26.05.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про проведення процесуальних дій, № 35/0354-вих.20 1 година;

- 26.05.2020 участь у судовому засіданні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу;

- 01.06.2020 підготовка та подача до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту №36/0354-вих.20 3 години;

- 01.06.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, № 37/0354- вих.20 30 хвилин;

- 01.06.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про проведення процесуальних дій, № 35/0354-вих.20 1 година;

- 22.06.2020 участь у судовому засіданні Дніпровського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту №36/0354-вих.20;

- 02.07.2020 - підготовка та подача до СУ ГУНП в Дніпропетровській області заяви про долучення доказів, № 39/0354-вих.20 1 година;

- 02.07.2020 участь у СУ ГУНП в Дніпропетровській області під час відкриття матеріалів кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України та виготовлення фотокопій провадження 1,30 годин;

- 10.09.2020 підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області вступної промови, в порядку ст. 349 КПК України 1 година;

- 29.09.2021 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області клопотання про відкладення судового засідання 30 хвилин;

- 08.12.2021 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області заяви про видачу копії технічного запису судового засідання 30 хвилин;

- 28.03.2022 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими №04/354-вих.22 3 години;

- 27.05.2022 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області клопотання про визнання доказів недопустимими, №32/354-вих.22 2 години;

- 17.01.2023 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області клопотання про дослідження доказів, №01/354-вих.23 1 година;

- 23.01.2023 підготовка на направлення адвокатського запиту адвокату Моськіній С.М. №02-вих.23 1 година;

- 25.01.2023 підготовка на направлення адвокатського запиту адвокату Буштруку С.П. №03-вих.23 1 година;

- 17.02.2023 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області судової промови, №07/354-вих.23 5 годин;

- 19.02.2023 - підготовка та подача до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області заяви про долучення доказів, №06/354-вих.23 30 хвилин;

- 12.07.2023 - підготовка та подача до Дніпровського апеляційного суду заперечень на апеляційну скаргу прокурора №58/0354-вих.23 2 години;

- 15.11.2023 - підготовка та подача до ГУНП в Дніпропетровській області адвокатського запиту, №084-вих.23 1 година;

- Підготовка та участь у 28 судових засіданнях (Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області та Дніпровський апеляційний суд) 26.05.2020, 22.06.2020, 23.07.2020, 06.08.2020, 09.09.2020, 11.09.2020, 12.11.2020, 16.11.2020, 20.11.2020, 24.12.2020, 28.01.2021, 02.02.2021, 03.03.2021, 12.04.2021, 19.05.2021, 22.07.2021, 26.08.2021, 31.08.2021, 29.09.2021, 08.11.2021, 07.12.2021, 09.12.2021, 24.12.2021, 04.02.2022, 23.03.2022, 29.03.2022, 01.04.2022, 15.04.2022, 23.05.2022, 27.05.2022, 03.06.2022, 28.06.2022, 22.07.2022, 07.09.2022, 29.09.2022, 19.10.2022, 18.11.2022, 24.11.2022, 02.12.2022, 29.12.2022, 18.01.2023, 20.02.2023, 13.04.2023, 18.05.2023, 23.05.2023, 26.07.2023, 09.08.2023, 04.10.2023, 30.10.2023 (всього 45 судових засідань по справі). Витрачено часу 30 годин, вартість послуг 45 000,00 грн (30 год *1 500 грн), участь у судових засіданнях (28 засідань), вартість послуг 70 000,00 грн (2 500,00 грн. участь у одному судовому засіданні). Всього витрачено часу на правову допомогу 45 годин, вартість послуг 67 500,00 грн. (45 год *1 500 грн), участь у судових засіданнях (28 засідань), вартість послуг 70 000,00 грн. (2 500,00 грн участь у одному судовому засіданні). Загальна вартість наданих юридичних послуг 137 500,00 грн. 03.05.2024 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 підписано акт про надання юридичної допомоги, відповідно до якого Сторони підтверджують, що послуги фактично надані в обсязі, вказаному в цьому акті, а сума у розмірі 137 500,00 гривень повністю покриває вартість послуг Виконавця по наданню правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.12.2019 року та відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020.

У Позивача виник договірний обов`язок щодо оплати витрат на правову допомогу, що підтверджується доданими до позову документами.

Позицію щодо можливості відшкодування витрат на правову допомогу, у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, викладено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18 та від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20.

Відтак, Позивач має право на відшкодування шкоди, у тому числі й відшкодування (повернення) сум, які підлягають оплаті за надання йому юридичної допомоги, і право на таке відшкодування виникає на підставі прямої вказівки закону про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

Час, який витратив адвокат на надання правової допомоги клієнту відповідає складності кримінальної справи, значенню кримінальної справи для сторони, в тому числі, впливу вирішення справи на репутацію Позивача, що свідчить про співмірність, розумність та обґрунтованість таких витрат на правову допомогу. Отже, загальна сума витрат на правову допомогу адвоката становить 137 500,00 гривень (22 500,00 грн + 115 000,00 грн), яку Позивач вважає необхідним стягнути на свою користь (т. 1 а.с. 1-23).

27 травня 2024 року через систему «Електронний суд» представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надано відзив в якому представник заперечувала проти задоволення позовних вимог вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними пославшись на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 №266/94-вр (далі Закон), відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення у ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Таким чином визначений вичерпний перелік випадків, в яких виникає право на відшкодування шкоди, в яких обов`язкове визнання незаконними дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури чи суду.

Однак позивач не надав до суду будь-яких доказів оскарження дій органу досудового розслідування та визнання дій останнього незаконними.

ОСОБА_5 , обґрунтовуючи завдання йому моральної шкоди, не надав до суду жодного доказу спричинення йому моральних страждань, які він зазнав у зв`язку з незаконними, на його думку, діями посадових осіб органів досудового розслідування у сумі 600 000 грн.

Вважали, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, психосоматичних та психоемоційних змін, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків, стану здоров`я та стосунків з рідними внаслідок досудового розслідування кримінального провадження № 12020040000000354.

Таким чином, вважали, що ОСОБА_5 не надав доказів завдання йому моральних страждань, та причинно-наслідкового зв`язку між притягненням останнього до кримінальної відповідальності та начебто завданням моральної шкоди.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_5 зазначає період перебування під слідством і судом з 11.12.2019 (проведення органами досудового слідства обшуку) по 30.10.2023 (день прийняття Дніпровським апеляційним судом остаточного судового рішення у кримінальному провадженні). Однак, згідно п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. 21.05.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України Отже, період перебування під слідством і судом ОСОБА_5 становить з 21.05.2020 року по 30.10.2023 року (з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до моменту набрання законної сили вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2023). Крім того, просимо суд, врахувати, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд під час ухвалення судового рішення по справі, повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Таким чином, вважали, що позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 600 000 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 137 500 гривень (відшкодування суми у зв`язку з наданням у межах кримінального провадження юридичної допомоги), зазначили наступне.

Процесуальні і судові витрати та зазначена позивачем матеріальна шкода у цій справі мають ознаки процесуальних витрат, понесених у кримінальному процесі, проводилося в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні та після, і ці дії відносяться саме до кримінального провадження за правилами пункту 10 частини першої статті 3 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат у кримінальному процесі вирішується судом у вироку суду або ухвалі (ч.1 ст.126 КПК України) в порядку, передбаченому статтями 124,125 КПК України.

Тобто, питання про відшкодування процесуальних витрат у кримінальному процесі, понесені позивачем, у тому числі які він зазначив у позові як матеріальну шкоду, може бути вирішене судом у вироку суду або ухвалі, якою закінчується розгляд кримінального провадження, отже це питання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 року у справі №706/1110/15-ц, від 18.03.2020 року у справі №706/332/19.

Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 15 січня 2020 року у справі №757/3087/15-ц (провадження № 61-21427св18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 року справа № 915/237/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п.269).

Таким чином вважали, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_5 є необґрунтованими, безпідставно завищеними та такими, що не підлягають задоволенню. (т. 2 а.с. 166-175)

27 травня 2024 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому останній зазначив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 18.01.2023 по справі №335/4358/21, провадження № 61- 7653св22 дійшов висновку, що частинами першою, другою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій вказаної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Як було зазначено у позовній заяві, незаконні рішення, дії органів державної влади, які спричинили моральну шкоду полягали у наступному: Незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку; Незаконне накладення арешту на майно; Незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності; Незаконне застосування до позивача міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення пов`язаних із ним обмежень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 18.01.2023 по справі №335/4358/21, провадження № 61- 7653св22 дійшов висновку, що пунктом 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Порядок застосування цього Закону визначено Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року N 6/5/3/41 (далі - Положення).

Абзацом 3 пункту 10 Положення встановлено, що до сум, які підлягають поверненню на підставі пункту 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Тобто позивач має право на відшкодування шкоди, у тому числі й відшкодування (повернення) сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги, і право на таке відшкодування виникає на підставі прямої вказівки закону. Аналогічні висновки щодо стягнення майнової шкоди у розмірі витрат громадянина, сплачених ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальному провадженні, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №383/596/15 (провадження №14-342цс18), у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №333/7311/16-ц (провадження №61-32057св18).

При цьому передбачені статтею 137 ЦПК України підстави зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути застосовані у разі вирішення питання про відшкодування (повернення) на підставі пункту 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" суми, сплаченої громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі №750/958/20 (провадження №61-12600св21).

Також у вказаній постанові суд дійшов висновку, що статями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, постановлення виправдувального вироку суду. Отже, незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, завдана шкода відшкодовується державою у повному обсязі. У справі, яка переглядається, стосовно позивача ОСОБА_1 постановлено виправдувальний вирок.

Посилання ДКС України на те, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду кримінального провадження, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та її не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України не ґрунтуються на законі, оскільки такі доводи не відповідають зазначеним вище висновкам Верховного Суду та положенням Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативнорозшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Враховуючи викладене, вважав, що позовні вимоги Позивача обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі (т. 2 а.с.183- 190).

10 червня 2024 року через систему «Електронний суд» представником Дніпропетровської обласної прокуратури подано відзив , в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю.

Так позивач свої позовні вимоги обґрунтовує незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, незаконним перебуванням під слідством та судом впродовж 3 років та застосуванням до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у період з 26.05.2020 по 26.07.2020.

Зокрема, в позовній заяві зазначає, що перебував під слідством і судом безпідставно, діями органу досудового розслідування, прокуратури йому нанесена значна моральна шкода, оскільки він був підданий психічному впливу, що призвело до втрати авторитету, погіршився стан здоров`я, внаслідок чого були суттєво порушені його нормальні життєві зв`язки і позивач був змушений докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості, зазнав сильної психотравми, вимушений був звертатися за психологічною допомогою через свій депресивний стан, у нього суттєво погіршилися відносини із родиною та оточуючими.

За доводами позивача, під час перебування під слідством і судом він зазнав значних переживань та страждань, які відобразились на його особистому житті та здоров`ї. Посилаючись на ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», позивач просить стягнути на його користь з державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 600 000 грн та матеріальної шкоди у розмірі 137 500 грн.

Дніпропетровська обласна прокуратура не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_5 , вважає їх безпідставними та необґрунтованими нормами матеріального права з огляду на наступне. Фактично, позивач як на підставу позовної вимоги про відшкодування йому моральної шкоди, посилається на факти незаконності дій працівників правоохоронних органів, що не свідчить про безумовне заподіяння йому моральної шкоди.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Право на відшкодування шкоди за рахунок держави незалежно від вини судовослідчих органів закріплено у ст. 56 Конституції України, Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон), ст. ст. 1167, 1176 ЦК України.

Право на відшкодування це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію. Сума присудженого відшкодування не має бути джерелом незаконного збагачення

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього у заподіянні. Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, позивачем не долучено до позовної заяви конкретних доказів про завдання йому моральної шкоди, та не підтверджено належними доказами причинно-наслідковий зв`язок між проведенням відносно позивача досудового розслідування та перебування його в місяцях позбавлення волі з виникненнями проблем у позивача, тим паче в особистому житті. Замість цього, наведено абстрактні формулювання, які жодним чином не обґрунтовують необхідність збільшення розміру відшкодування.

При цьому позовна заява не містить жодних доводів, чим саме підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чим позивач керувався при оцінюванні в матеріальній формі заподіяної йому шкоди.

Відсутнє також обґрунтування характеру моральних страждань, які зазнав позивач та розрахунок суми моральної шкоди, натомість, представник позивача в уточненій позовній заяві без належних на те підстав та обґрунтувань зазначає, що йому завдано моральну шкоду яку він оцінює у розмірі 600 000 грн та матеріальної шкоди у розмірі 137 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 повідомлено про підозру 20.05.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, та з цього моменту він набув процесуальний статус підозрюваного. Тобто, початком строку перебування позивача під слідством і судом слід вважати 20.05.2020.

Згідно з ст. 532 КК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 376 КПК України). Кінцем перебігу строку перебування позивача під слідством і судом слід вважати 23.05.2023.

Отже, ОСОБА_5 перебував під слідством та судом 36 місяців.

Згідно зі ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік становить 7 100 грн. Наведені обставини є підставою для проведення відповідних розрахунків з урахуванням тих негативних наслідків, які настали в результаті незаконних дій правоохоронних органів. Таким чином, сума стягнення може дорівнювати 255 600 грн (за кожний місяць перебування під вартою 7 100 грн х 36 місяців = 255 600 грн).

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу зазначили.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що підлягає відшкодуванню сума в розмірі 137 500 грн витрати, понесені адвокатом Гулим Я.О. на правничу допомогу який здійснював захист ОСОБА_5 .

Проте, будь-яких документів, які б підтверджували вартість робіт (юридичних послуг та консультацій), фактичне їх виконання та оплату (додаткові угоди до договору про надання правової допомоги, відповідні розрахунки, акти виконаних робіт, рахунки (інвойси), звіти, чеки та ін.), до суду позивачем не надано. Тож, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 137 500 грн задоволенню також не підлягає.

Таким чином, вимоги представника позивача про стягнення заподіяної йому шкоди у розмірі 737 500 грн, з яких 137 500 грн витрати на правничу допомогу, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства (т. 2 а.с. 203-212).

10червня 2024року представникомпозивача черезсистему «Електроннийсуд» подано відповідьна відзив Дніпропетровськоїобласної прокуратури,в якомуостанній зазначив.

Стосовно не надання доказів на оплату правової допомоги, фактичне їх виконання, вказав, що гонорар може сплачуватись як до надання відповідних послуг адвокатом, так і після. Порядок та строки його сплати визначаються договором про надання правової допомоги.

Втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом суперечить принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Такі висновки відображені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 та від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19.

Тобто, навіть якщо адвокатські послуги не були оплачені, але договором передбачена їх оплата постфактум, вказана сума підлягає відшкодуванню

Позивачем додано до позовної заяви докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зокрема, договори про надання правової допомоги ОСОБА_5 , додаткові угоди, якими передбачені вартість та умови оплати адвокатських послуг, акти про надання юридичної допомоги з детальним описом робіт, документи, які підтверджують участь адвоката у судових засіданнях та слідчих діях (подання адвокатом до органів досудового слідства та судів заяв, клопотань, заперечень, адвокатських запитів та інших документів) саме під час надання правової допомоги в рамках кримінального провадження №12020040000000354, відносно ОСОБА_5 .

Стосовно перебування позивача під слідством.

Для встановлення періоду перебування особи під слідством і судом, за який вона має право на відшкодування моральної шкоди, необхідно вважати моментом початку перебігу такого періоду є винесення слідчим постанови про порушення стосовно особи кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 176 КК, а моментом закінчення - закриття кримінальної справи у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Відповідні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, провадження N 14-342цс18; Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 757/53996/17, провадження № 61-6127св19; від 17 червня 2020 року у справі № 404/4110/17, провадження № 61 -48987св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 554/5980/18, провадження № 61- 7636св19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 303/3973/17, провадження № 61- 12505св19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2020 по справі № 757/21608/18 (провадження N 61-3331св21) суд зазначив наступне.

З урахуванням того, що ОСОБА 1 перебував під слідством та судом з моменту порушення кримінальної справи щодо нього (27 травня 2011 року) до набрання законної сили вироком - 09 грудня 2015 року (54 місяці 12 днів), мінімальний розмір заробітної плати, який відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року (на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) був встановлений у розмірі 6 000,00 грн. тому згідно з частиною третьою статті 13 Закону на його користь підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 326 400,00 грн (6 000,00 грн * 54 місяці 12 днів). Отже, постанова суду апеляційної інстанції в частині відшкодування моральної шкоди підлягає зміні, шляхом збільшення розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА 1 з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, а саме з 242 000,00 грн до 326 400,00 грн.

У позовній заяві Позивач зазначив, що він незаконно перебував під слідством і судом з 20.05.2020 (дати повідомлення про підозру) по 23.05.2023 (дата винесення Вироку Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, яким ОСОБА_5 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень). Вказаний період становить 36 місяців та 4 дні.

Однак, з урахуванням практики Верховного Суду Позивач вважає, що відшкодування моральної шкоди підлягає за період з 11.12.2019 (проведення органами досудового слідства обшуку) по 30.10.2023 (день прийняття Дніпровським апеляційним судом остаточного судового рішення у кримінальному провадженні відносно позивача), адже очевидним є той факт, що після проведеного обшуку в будинку, під час якого вилучено усі грошові кошти родини ОСОБА_5 , вказане призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Окрім того зазначив Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 квітня 2024 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 8000,00 грн. (2024 рік -момент розгляду справи Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська), а не 7100 грн. як зазначив представник відповідача в наданому відзиві (т. 2 а.с. 221-228).

Державна казначейська служба України право на надання відзиву не скористалася.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 2 а.с.140-141).

Ухвалою судді від 10 травня 2024 року у зв`язку з виявленим недоліками було залишено без руху (т. 2 а.с. 143-144).

Після усунення виявлених недоліків 16 травня 2024 року провадження у справі було відкрито, та призначено підготовче засідання. (т. 2 а.с. 152-153).

13 червня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 243-244).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем на підтвердження спричиненої моральної шкоди не надано належних доказів.

Представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог вважала їх необґрунтованими.

Фактичні обставини, встановлені судом

11.12.2019 в рамках кримінального провадження № 12019040000000832, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2019 (справа №202/7124/19) (т. 1 а.с. 82-84), слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому будинку з прилеглою до нього земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1221486200:01:137:0216) (т. 1 а.с. 28-30).

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти у кримінальному провадженні №12019040000000832 від 17.10.2019, вилучені 11.12.2019 у ОСОБА_5 , які останньому були повернуті лише у листопаді 2023 року (т. 1 а.с. 28-30).

15.01.2020 ухвалою Дніпровського апеляційного суду (провадження № 11- сс/803/48/20, справа № 202/8425/19) апеляційну скаргу адвоката Гулого Я.О., який діяв в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019 про арешт грошових коштів у кримінальному провадженні №12019040000000832 залишено без змін. (т. 1 а.с. 56-59).

23.05.2023Дніпропетровським районнимсудом Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_5 визнано невинуватимі виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України. (т.2 а.с. 33-62)

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року (Справа № 175/2540/20) Ухвалу Дніпровськогоапеляційного судувід 30жовтня 2023року щодо ОСОБА_5 залишити беззміни,а касаційнускаргу прокурора,який бравучасть урозгляді справисудом першоїта апеляційноїінстанцій,-без задоволення.

Тобто ОСОБА_5 незаконно перебував під слідством та судом із 20 травня 2020 року (повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень) по 30 жовтня 2023 року (Ухвала Дніпровськогоапеляційного суду,якою виправдувальнийвирок Дніпропетровськогорайонного суду Дніпропетровськоїобласті 23травня 2023року залишенобез змін), що складає 41 місяць і 10 днів.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини п`ятої статті 9, частини шостої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, частини п`ятої статті 5 Конвенції кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди. Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено в статтях 56, 62 Конституції України, Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та статтях 1167, 1176 ЦК України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 2 Конституції УкраїниякОсновного Закону Українипередбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)).

Відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

У пункті 1 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» вказано, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, у тому числі, у випадках постановлення виправдувального вироку суду

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 Закону випадках громадянинові відшкодовуються: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

За змістом статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

У частинах четвертій та п`ятій статті 4 указаного Закону визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі (див. постанову Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21)).

Разом із цим, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Отже, визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування, а обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суди, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, мають виходити із встановлених фактичних обставин кожної окремо взятої справи (див. постанову Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 202/1722/19-ц (провадження № 61-8370св21)).

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18), а саме: «у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості».

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19) та постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі № 754/8730/19 (провадження № 61-9673св20), від 23 вересня 2021 року у справі № 295/13971/20 (провадження № 61-10849св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 607/16567/20 (провадження № 61-9023св21), від 04 жовтня 2023 року у справі № 757/5351/21-ц (провадження № 61-5502св22), від 18 жовтня 2023 року у справі № 705/4489/20 (провадження № 61-2214св23) й багатьох інших.

Судова практика з указаного питання є сталою, відмінність залежить лише від доказування й фактичних обставин конкретної справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено,що внаслідокбезпідставного притягненняпозивача докримінальної відповідальностівін незаконнознаходився підсудом таслідством протягом 41місяців 10днів,в періодз 20 травня2020року (повідомленопро підозру)до 30жовтня 2023року (УхвалоюДніпровського апеляційногосуду,якою виправдувальнийвирок Дніпропетровськогорайонного суду Дніпропетровськоїобласті 23травня 2023року залишено без змін), фактично втративши три с половиною роки спокійного повноцінного життя.

У своїх рішення ЄСПЛ неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, зокрема, складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі "Пелісьє і Сассі проти Франції" (Pelissier and Sassi v France); рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece), заява № 19773/92).

Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.

Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність тощо.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 646/7015/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 308/14232/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 180/2044/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 545/2344/20, від 10 березня 2021 року у справі № 646/8234/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 638/6363/19.

Суд вважає що незаконним притягненням до кримінальної відповідальності позивачу завдано моральної шкоди оскільки кримінальне переслідування негативно вплинуло як на його репутацію, так і на соціальні зв`язки із родиною, після проведення обшуків, знайомі уникають з ним спілкування, після всіх подій стосунки в родині погіршилися, дружина стала виявляти недовіру. Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивач повинен був змінювати звичайний спосіб життя та пристосовуватися до іншого способу як життя так і побуту. Так, наведенні обставини призвели до порушення нормальних життєвих та соціальних зв`язків, оскільки обвинувачення у вчиненні злочину негативно вплинуло на його зв`язок з суспільством та неможливістю в повній мірі надавати увагу малолітній доньці та дружині.

41 місяць позивач перебував під судом та слідством, був позбавлений права вільно пересуватись, вести звичайний образ життя, що руйнувало його душевний спокій, завдавало моральних переживань, змушувало нервувати, створювало дискомфорт, порушувало звичайний для нього уклад життя, призводило до порушення нормальних життєвих зв`язків.

Стосовно визначення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню в якості грошової компенсації позивачу, суд виходить з того, що в п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. йдеться про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвалою про закриття кримінального провадження.

У своїх численних рішеннях Європейський Суд з прав людини зазначає, що компенсація моральної шкоди має бути адекватною. Судовим розглядом встановлено що позивач перебував під судом та слідством з 20 травня 2020 року до 30 жовтня 2023 року, тобто 41 місяць та 10 днів.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 у справі №6-2203цс15, відповідно до ч.3 ст.13 закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менш як одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст.13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом.

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 1 січня 7 100 гривень, з 1 квітня 8 000 гривень, тому, розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Встановлено, що ОСОБА_5 перебував під судом та слідством протягом 41 місяця 10 днів, в період з 20 травня 2020 року (дата пред`явлення обвинувачення) до 30 жовтня 2023 (ухвала Дніпровського апеляційного суду) тобто повних 41 місяць та 10 днів.

При прийнятті рішення щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує тривалість, характер, глибину та обсяг страждань позивача.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

При визначенні розміру моральної шкоди завданої ОСОБА_5 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд враховує глибину моральних і душевних страждань останнього, період його перебування під слідством та судом, а саме 41 місяць та 10 днів, бе ручи до уваги конкретні обставини справи, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи, внаслідок притягнення позивача до кримінальної відповідальності та доходить до висновку про визначення розміру відшкодування моральної шкоди з розрахунку 41 мінімальних заробітних плат за кожен повний місяць і за 10 днів 1-го неповного місяця.

Оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 7 100 гривень, з 1 квітня 8 000 гривень, тому, розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом, тому розмір моральної шкоди, яку слід стягнути на користь ОСОБА_5 становить 330580,65 (виходячиз розрахунку: (41 місяців х 8 000 грн.) + ( 8 000 грн. : 31днів х 10 днів =2580,65) =330580,65 грн).

При розрахункурозміру спричиненоїморальної шкодисуд невраховує періодз 11 грудня 2019 року, оскільки позивачу повідомлено про підозру 20 травня 2020 року.

Для встановлення періоду перебування особи під слідством і судом, за який вона має право на відшкодування моральної шкоди, необхідно вважати моментом початку перебігу такого періоду є винесення слідчим постанови про порушення стосовно особи кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною першоюстатті 176 КК, а моментом закінчення - закриття кримінальної справи у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення

Відповідні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, провадження № 14-342цс18; Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 757/53996/17, провадження № 61-6127св19; від 17 червня 2020 року у справі № 404/4110/17, провадження№ 61 -48987св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 554/5980/18, провадження № 61- 7636св19,від 28 жовтня 2020 року у справі № 303/3973/17, провадження № 61-12505св19.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2020 по справі № 757/21608/18, для врахування вказаного періоду, є безпідставним оскільки в даній постанові період перебування позивача під судом та слідством рахувався з моменту порушення кримінальної справи щодо нього, натомість позивачем не надано доказів , що 11 грудня 2019 року було порушено стосовно нього.

Твердження представника прокуратури, що посилання позивача, як на підставу позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, на факти незаконності дій працівників правоохоронних органів, не можуть свідчити про безумовне заподіяння йому моральної шкоди є безпідставним, оскільки Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено безумовне право на відшкодування моральної шкоди у розмірах і порядку, встановленому в ньому, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

Посилання Державної казначейської служби України на не обгрунтованість позовних вимог спростовується Постановою Верховного суду від 22 квітня 2020 року та правовими висновками сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі 242/4741/16-ц, відповідно до яких моральна шкода в разі встановлення порушення вищезазначених прав відшкодується саме за рахунок держави через рахунки Державної казначейської служби України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538 цс 19) вказано, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема, і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави Україна, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною.

Отже, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких він зазнав та з урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає, що на користь позивача із Державного бюджету України підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 330580,65 грн.

Визначений розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості та є достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи та не призведе до її збагачення.

Щодо вирішення вимог про відшкодування суми, сплаченої у зв`язку з наданням у межах кримінального провадження юридичної допомоги, у розмірі 137 000,00 грн

Пунктом 4статті 3 Закону України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»передбачено, що у наведених устатті 1цього Законувипадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Порядок застосування цьогоЗаконувизначено Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення).

Абзацом 3 пункту 10 Положення встановлено, що до сум, які підлягають поверненню на підставі пункту 4 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витратадвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Аналогічні висновки щодо стягнення майнової шкоди у розмірі витратгромадянина, сплачених ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальному провадженні, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18), у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 333/7311/16-ц (провадження№ 61-32057св18).

При цьому передбаченістаттею 137 ЦПК Українипідстави зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути застосовані у разі вирішення питання провідшкодування (повернення) на підставі пункту 4 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» суми, сплаченої громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 червня2022 року в справі № 750/958/20 (провадження № 61-12600св21).

Відповідно до частин першої, третьої статті12, частин першої, шостої статті81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Так, 12.12.2019 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено договір про надання правової допомоги. (т. 1 а.с. 37-40)

19.12.2019 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 12.12.2019 (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору, Адвокатом, що надає правову допомогу Клієнту за цим договором є Адвокат Гулий Ярослав Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4116 від 28 січня 2019 року, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, на підставі рішення № 110 від 23.01.2019.

22.05.2020 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020. (т. 1 а.с. 90)

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1/1 від 21.07.2020 сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро «Ярослава Гулого» приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги по справі № 175/2540/20, провадження № 1-кп/175/168/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України (кримінальне провадження №12020040000000354 від 10.04.2020), яка перебуває у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, що включає: захист прав і інтересів клієнта у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, Дніпровському апеляційному суді, Верховному суді та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою № 175/2540/20 (включаючи підготовку, збір доказів, опитування свідків, тощо), вивчення матеріалів справи, аналіз та збір доказової бази, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, підготовка і подача до суду клопотань/заяв/заперечень/пояснень, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного захисту клієнта (т. 1 а.с. 133-134).

Згідно з п. 2 додаткової угоди 1/1 від 21.07.2020 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Гулого», встановлюється в наступному розмірі: 2.1. за надання послуг згідно з п. 1.1. (окрім участі у судових засіданнях) - у розмірі 1 500,00 грн за одну годину витраченого часу; 2.2. участь у одному судовому засіданні - у розмірі 2 500,00 грн

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди 1/1 від 21.07.2020 сторони узгодили, що оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом протягом 10 днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Виконавця, але не пізніше 31.12.2021 року. 30.12.2021, 31.12.2022, 31.12.202 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 укладено три Додаткові угоди № 2/1, 3/1, 4/1 до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020.

03.05.2024 між Адвокатським бюро «Ярослава Гулого» та ОСОБА_5 підписано акт про надання юридичної допомоги, відповідно до якого Сторони підтверджують, що послуги фактично надані в обсязі, вказаному в цьому акті, а сума у розмірі 137 500,00 гривень повністю покриває вартість послуг Виконавця по наданню правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.12.2019 року та відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.05.2020. (т. 2 а.с. 29-32).

Участь адвоката який здійснював надання правової допомоги позивачу на стадії досудового розслідування та в судах та факт надання ним правової допомоги підтверджено договорами про надання правової допомоги із додатковими угодами, актами приймання-передачі виконаних робіт, ухвалами суду, протоколами судових засідань.

Розмір витрат на правничу допомогу у кримінальному провадженні заявлений та складає 137 000 грн.. При цьому, суд враховує участь адвоката як на стадії досудового розслідування так і у судових засіданнях, складність кримінальної справи, значення кримінальної справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію Позивача, що свідчить про співмірність, розумність та обґрунтованість таких витрат на правову допомогу.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд, керуючись принципом реальності, співмірності та розумності, дійшов висновку, що позивачу має бути відшкодовано витрати на правничу допомогу у кримінальному провадженні у заявленому розмірі 137 000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За викладених обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути на його користь з Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 330580,65 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 137 000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства -задовольнити частково.

Стягнути зДержавного бюджетуУкраїни на користь ОСОБА_5 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,суму урозмірі 330580 (триста тридцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн, 65 коп. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути зДержавного бюджетуУкраїни на користь ОСОБА_5 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,суму урозмірі 137 000(сто тридцять сім тисяч грн у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текстрішення виготовлено 27листопада 2024року

Суддя С.О.Демидова

Часті запитання

Який тип судового документу № 123360266 ?

Документ № 123360266 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 123360266 ?

Дата ухвалення - 27.11.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 123360266 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 123360266 ?

В Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 123360266, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 123360266, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 27.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 123360266 відноситься до справи № 201/5320/24

Це рішення відноситься до справи № 201/5320/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 123360265

Наступний документ : 123360267

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 123360266, 27.11.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська