Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 343/1575/24
Провадження №: 3/343/631/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
судді Монташевич С.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисниці - адвокатки Креховецької Н.В.,
розглянувши в приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 з терміном дії з 13.04.2005, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Правопорушення вчинено при таких обставинах:
13 липня 2024 року о 19:49 год у с. Новий Мізунь по вул. Ровенька Калуського району Івано-Франківської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:
в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні поставленого йому в провину адміністративного правопорушення не визнав, вказавши, що він зі своїми знайомими 13.07.2024 відпочивав на річці в селі Новий Мізунь, яку переїхав на своєму автомобілі. Коли вони повертались, він своїм транспортним засобом переїхав назад через річку, однак їм на шляху стаяв бус, який перекрив дорогу, тому він поїхав через кущі, після чого зупинився. Діти, які були з ними, пішли фотографуватися на підвісний міст, а він пішов за ними. Коли повернувся, за кермо уже сіла ОСОБА_2 . Вона виявила бажання проїхатись по колу по полі, проти чого він не заперечував. Однак вона виїхала на дорогу, не вибрала безпечної швидкості руху, тому автомобіль почало кидати та перекинуло. У поліцію міг телефонувати водій вищевказаного буса, оскільки переживав, щоб він не зачепив його транспортний засіб, коли він проїжджав через кущі, але він повідомив про події, які мали місце до того як вони перекинулися. Тобто він не керував автомобілем у вказаному у протоколі місці та в зазначений час. Після ДТП розгубився, був у стані афекту як від удару головою, так і від переживань за пошкоджений транспортний засіб, у ремонт якого вклав багато коштів та особистих зусиль, тому не розумів, що його запитували поліцейські, які під`їхали: чи хто є водієм, чи хто є власником транспортного засобу. Щодо повідомлення ним обставин з`їзду в кювет, то він був пасажиром, тому все бачив. Його поведінка була спокійна, мова чітка, хода рівна, тобто жодних ознак сп`яніння, вказаних у протоколі, не було, що підтверджується долученим відеозаписом. На відеозаписі також зафіксовано, як він вказував, що не є водієм. При цьому він не відмовлявся ні від огляду на місці, ні в медичному закладі. На пропозицію поліцейських він продув алкотестер, проте йому повідомили, що він не так дує, а як потрібно не пояснили, натомість вступили в суперечку з ОСОБА_2 . Він сподівався, що остання зізнається, що саме вона була за кермом, адже розуміла, що вона пошкодила його автомобіль, але у неї виявились неприязні відносини з поліцейською, які вони почали з`ясовувати. В подальшому йому запропонували проїхати в медичний заклад для освідування, на що він також пристав та сів у службовий автомобіль працівників поліції. Однак його не повезли у лікарню, а розпорядились, щоб він заспокоїв ОСОБА_2 , бо через неї постраждає він. Він вказував, що погано себе почуває після аварії, просив про медичну допомогу, але йому відповіли, що на початку він від такої відмовився. Весь час поліцейські вказували, що причиною його огляду на стан сп`яніння є ДТП, про яку він вважав, що буде складено протокол, що дасть йому, як власнику транспортного засобу, можливість звернутись за відшкодуванням шкоди, проте такий не склали. Коли поліцейський заповнював документи, він з`ясовував, чому саме на нього такі складають, на що отримав пояснення, що він є власником, тому він без будь-якої думки такі документи підписав. Бажав надати свої пояснення, але йому у цьому відмовили, акт огляду йому не вручили, не надали можливість скористатися правовою допомогою. Вважає, що протокол складено через інцидент поліцейської та ОСОБА_3 , до якого він причетний не був, однак через поведінку останньої постраждав. Просив провадження відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Його захисниця - адвокатка Креховецька Н.В. просила закрити провадження відносно її підзахисного на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що подала відповідне письмове клопотання. Свою позицію мотивувала тим, що ОСОБА_1 не керував 13 липня 2024 року транспортним засобом, а відповідно не міг вчинити правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звідки поліцейський ОСОБА_4 взяв інформацію при складанні протоколу серії ЕПР1 № 102032 від 13.07.2024 про те, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 , не зрозуміло, адже у протоколі в п. 9 "Свідки чи потерпілі, підпис" не зазначені свідки, а відтак такі не залучалися, хоча вони і були (із відеозапису вбачається свідок по імені ОСОБА_2 , а також у рапорті, який наявний у матеріалах справи, зазначено, що ОСОБА_5 повідомив службу 102 про те, що водій транспортного засобу марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , наче б то керує ним у стані алкогольного сп`яніння). Із відеозапису (000000 00000020240713200118_0009) встановлено, що під час приїзду працівників поліції на місці було багато інших людей, але вони запитали тільки мужчину, який був біля водійських дверей автомобіля: "Де водій?", на що він відповів: "Десь там", після чого поліцейська підійшла до ОСОБА_1 , якого запитала, чи він водій, на що він відповів, що так. Проте суду слід урахувати, що в цей час останній перебував у шоковому стані, оскільки побував у ДТП, яке трапилось, і вдарився головою об стелю авто, через що йому здавалося увесь час, що поліцейська запитувала, хто власник цього автомобіля, на що він відповідав, що він, а не хто керував. Проте він не керував транспортним засобом, адже ним керувала інша особа по імені ОСОБА_2 , яка також там знаходилась. Крім цього, із відеозапису 000000_00000020240713200118_0014 (21:20:40) вбачається, що поліцейський запевняє ОСОБА_1 , що він підписує лише документи, в яких зазначено, що він є власником автомобіля, а з відеозапису 000000_00000020240713200118_0017 (22:02:20) - що ОСОБА_1 говорить поліцейським, що він не водій, на що отримує відповідь, що буде суд і що вони не вирішують його вину, чи не вину. ОСОБА_1 також кілька разів говорив, що хоче написати пояснення з цього приводу, але йому не надали такої можливості, обмеживши його у цьому праві при складанні ними протоколу.
Тобто матеріали адміністративної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом.
Щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , то на відеозаписі 000000_00000020240713200118_0009 (20:05:37) зафіксовано, що ОСОБА_1 говорить поліцейській, що він перебуває в стані афекту, але поліцейська відповідає емоційно підвищеним тоном, що він їй повинен говорити не про те, що перебуває в стані афекту, а говорити так або ні щодо проходження огляду, оскільки інших відповідей вона не приймає. Після цього поліцейська ще раз запитує ОСОБА_1 , чи проходитиме він тест на місці зупинки транспортного засобу (000000_00000020240713200118_009 (20:05:46)), хоча вони не зупиняли ТЗ, він уже стояв на час їхнього приїзду. При цьому протокол за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 ствердно відповів поліцейській, що він проходитиме тест на стан алкогольного сп`яніння (відеозапис 000000_00000020240713200118_009 (20:05:47)). Після цього поліцейська роз`яснює, що тест проводитиметься за допомогою сертифікованого приладу Драгер 6810 і що у них є усі документи на нього, проте до матеріалів справи долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/4777 (сторінка 12 матеріалів адміністративної справи) на Газоаналізатор Алкотест 6810, а не на Драгер 6810, як озвучила поліцейська, та надавала документи на інший пристрій, як вона його йменувала Драгер 6810, який не відомо, чи мав усі належні документи. Окрім цього, поліцейський М.Нуд на запитання ОСОБА_2 , який номер Драгера, відповів (відеозапис 000000_00000020240713200118_009 (20:05:20): "6820", при цьому він дивився на прилад, який тримав у руках. Натомість поліцейська ОСОБА_6 перебила його, після чого він ще раз повторив, що номер приладу 6820 (відеозапис 000000 00000020240713200118 009 (20:05:20)).
ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу 6820, що підтверджується відеозаписом 000000_00000020240713200118_0009 (20:07:17 - 20:07:21), але поліцейська вказала, що він затуляв рота, хоча він цього не робив. Таке ставлення інспекторки упереджене до ОСОБА_1 , оскільки з ним була ОСОБА_7 , з якою у поліцейської особистий конфлікт.
Після того, як ОСОБА_1 дмухнув, поліцейська ще раз запитала, чи відмовляється він від проходження тесту, ОСОБА_2 відповідає, що вони відмовляються (відеозапис 000000_ 00000020240713200118_0009 (20:08:14).
Після цього ОСОБА_1 просить поліцейських роз`яснити, як правильно пройти тест, але поліцейська говорить, що якщо він буде то так, то ні казати, то вони це розцінять як відмову. ОСОБА_1 погодився їхати в медичний заклад (відеозапис 000000_00000020240713200118_0009 (20:10:05)), на що поліцейська повідомляє, що в лікувальному закладі освідчення також проводиться з використанням Драгера.
Просить суд взяти до уваги висновки Івано-Франківського апеляційного суду, зазначені у поставові від 01.03.2024 у справі № 343/3067/23, щодо того, що в усіх судах області є інформація від уповноваженого представника виробника алкотестерів Драгер в Україні п. Шерстюка Р. про те, що використання всіх таких алкотестерів в Івано-Франківській області за 2022-2023 роки є неправомірним, оскільки вони не пройшли належну сертифікаційну повірку.
Поліцейська серед іншого також зазначила (відеозапис 000000_00000020240713200118_0009 (20:12:09)), що вони потратили мундштук на ОСОБА_1 , тому що він взяв його у свій рот. Вона фактично сама собі перечить й визнає, що останній взяв до рота мундштук та пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою наданого йому приладу поліцейським М.Нудом, який йменував його 6820. Те, що прилад нічого не показав, є тільки підтвердженням, що він не сертифікований. Однак, поліцейська принципово хотіла, щоб ОСОБА_1 повторно пройшов ще раз тест і, перевищуючи свої повноваження, вимагала повторного його проведення або ж поїздки до лікувального закладу із цією метою.
Із відеозапису 000000_00000020240713200118_0010 (20:17:16) вбачається, що навіть від повторного проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння у лікувальному закладі ОСОБА_1 не відмовляється, але просить поліцейських зачекати, щоб приїхав евакуатор за його авто. Після чого поліцейська починає кричати, що вона не чекатиме, що в неї є повідомлення і вона діє згідно законодавства. Тоді ОСОБА_1 просить її викликати швидку, оскільки він перекинувся на авто й вдарився головою, відчуває, що йому погано, але поліцейська відмовляє йому, вказуючи, що якщо йому потрібно, то хай викликає собі. Після бійки із Тетяною поліцейська повідомляє ОСОБА_1 , що на нього буде складений адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову. Він указує, що не відмовляється, на що отримує відповідь, що матиме змогу це пояснити в суді (відеозапис 000000_ 00000020240713200118_0010 (20:19:57).
Із відеозапису 000000_00000020240713200118_0014 (21:22:00) вбачається, що ОСОБА_1 присідає в авто поліцейських для того, щоб повторно пройти тест на стан алкогольного сп`яніння в лікувальному закладі, й тут підходить ОСОБА_7 (21:22:16), яка говорить: "Сєрий, ти куди без мене. Я не буду тут сама" й увесь час кричить, щоб ОСОБА_1 вийшов з авто, що він і зробив, тому що вона не відходила від авто поліцейських.
Відеозаписом 000000_00000020240713200118_0017 (22:01:32) вкотре підтверджено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння і просив поліцейського надати йому можливість написати пояснення, на що останній відповідає, що добре, а після говорить ОСОБА_1 , де проставити підпис щодо того, що йому роз`яснені його права і обов`язки й при цьому поліцейський зазначає тільки статтю 63 Конституції України, й не зазначає статтю 268 КУпАП.
Складений протокол за іншою адресою, яка в дійсності не відповідає фактичній адресі, оскільки, як убачається із рапорту, ОСОБА_5 повідомив службу 102 про керування с. Новий Мізунь по вул. Профілакторій, проте місцем складання протоколу є с. Новий Мізунь, вул. Ровенька, яка визначена поліцейськими шляхом "сарафанного радіо".
Щодо часу складання протоколу, то такий був складений о 21:28:52, що підтверджується відеозаписом 000000_00000020240713200118_0014 (у цей час поліцейські не ознайомили ОСОБА_1 з його правами відповідно до ст. 268 КУпАП), хоча приїхали о 20:01 год. Отже, поліцейські склали протокол через дві години після їхнього приїзду. Поліцейські порушили і конституційне право ОСОБА_1 на те, щоб він скористався допомогою адвоката. Крім того із відеозапису 000000_00000020240713200118_0017 (20:04:29) вбачається, що ОСОБА_1 говорить поліцейській, що він законів не знає, просить зачекати на його адвоката, проте вони вказують, що не будуть очікувати, та змушують підписувати документи.
ОСОБА_1 просить поліцейських надати копію акта огляду, в чому йому відмовлено, мотивуючи це тим, що він зможе отримати такий за запитом свого адвоката.
Протокол серії ЕПР 1 № 1020232 складений поліцейськими на ОСОБА_1 за дії ОСОБА_8 , що неприпустимо, адже кожна особа несе відповідальність виключно за свої дії/бездіяльність, а не за дії/бездіяльність інших осіб.
При цьому між поліцейською та ОСОБА_3 відбувається кофлікт. Під час його кульмінації інспекторка поліції вказує, що остання вже не одному водію допомогла, що він був позбавлений прав керування (зокрема згадує Квецка) і зараз буде ще другий (відеозапис 000000_00000020240713200118_0010 (20:07:02)). ОСОБА_1 увесь час заспокоює ОСОБА_2 . Із відеозапису 000000_00000020240713200118_0010 (20:18:15) вбачається, що поліцейська та ОСОБА_2 починають бійку, після чого поліцейська говорить ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відеозапис 000000_00000020240713200118_0010 (20:18:45)), на що ОСОБА_1 відповідає, що він нічого не робив, а поліцейська відправляє його подякувати ОСОБА_2 (відеозапис 000000_00000020240713200118_0010 (20:18:49)) та дає вказівку іншому поліцейському скласти протокол і викликати евакуатор з м. Калуш.
Увесь відеозапис 000000_00000020240713200118_0012 поліцейська говорить ОСОБА_1 , що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП він отримує ОСОБА_9 і що вона різними способами буде сприяти тому, щоб він поніс покарання за це, оскільки вона зробила собі корекцію зору, а ОСОБА_10 пхнула їй палець в око, чим, можливо, пошкодила її корекцію.
З відеозапису 000000 00000020240713200118 0011 (20:39:08) вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що за кермом його автомобіля 13.07.2024 їхала ОСОБА_3 , але поліцейський говорить йому, що вони це з`ясовували й він відповів, що їхав він. З відеозапису 000000_00000020240713200118_0014 (21:22:42) вбачається також, що ОСОБА_7 повідомила поліцейським, що ОСОБА_1 не водій. ОСОБА_7 при поліцейських не пустила ОСОБА_1 сісти в авто поліцейських, що вбачається із відеозапису 000000_00000020240713200118_0014 (21:24:52).
Щодо ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі, то вони абсолютно не відповідають дійсності. З усіх відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно, у нього стійка хода, спілкування з поліцейськими культурне та виховане. ОСОБА_1 увесь час заспокоював ОСОБА_3 , пропонував поліцейській води після інциденту з ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 надав посвідчення водія поліцейським, що підтверджується тим, що його дані у протоколі встановлено на підставі посвідчення, яке не вилучалось, тобто він пред`явив посвідчення відразу по приїзду поліції, але працівники поліції повернули йому його, отже, на час приїзду він не виглядав їм на особу в стані алкогольного сп`яніння.
Відеозапис не є цілісним, поділяється на кілька відеозаписів, що суперечить п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому жоден із цих відеозаписів не підтверджує того, що ОСОБА_1 керував будь-яким ТЗ, як і місця його зупинки, оскільки його ніхто не зупиняв.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви, що в даному випадку відсутнє.
Всі вищенаведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 та не дають змоги однозначно оцінити його дії, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити.
ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано такі досліджені в судовому засіданні докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 102032 від 13.07.2024, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. У протоколі в пунктах 13 (роз`яснення прав та обов`язків), 18 (ознайомлення зі змістом протоколу та отримання його копії) наявні підписи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та слова "не згоден" (а.с. 1);
- зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 102032 від 13.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , протягом 24 годин, яке підписане останнім (а.с. 2). Вказаний автомобіль евакуйовано на арешт майданчик у м. Калуш, що підтверджує розписка до протоколу серії ЕПР1 № 102032 від 13.07.2024 (а.с. 3). В акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 13.07.2024 зафіксовано пошкодження автомобіля марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 6);
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що виявленими ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. У графі "Результати огляду на стан сп`яніння" зазначено: "Від проходження відмовився". У графі "З результатами згоден" вказано " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його підпис" (а.с. 4);
- декларацію про відповідність № 2/23733900 та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/4777, яке чинне до 04.10.2024, згідно із якими газоаналізатор Alcotest 6810 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, а мундштуки до приладу Drager - вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів (а.с. 10-11, 12);
- направлення, яке складене 13.07.2024 о 15:50 год на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в КНП "Долинська БЛ", відповідно до якого виявленими ознаками сп`яніння зазначено: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. У графі "Огляд проводився за допомогою" та у графі "Результати огляду" зазначено "Не проводився, від проходження відмовився" (а.с. 5);
- рапорт від 13.07.2024, в якому вказано, що 13.07.2024 о 19:46 на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що в с. Новий Мізунь по вул. Профілакторія водій "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , в стані сп`яніння за кермом. Отримавши дане повідомлення, відправляючись на місце події ГРПП було встановлено, що вказаний транспортний засіб з`їхав у к`ювет. Водій від оформлення ДТП відмовився, будь-яких матеріальних збитків не завдано, травмовані відсутні. В ході спілкування з водієм було встановлено, що останній має ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події та в медичному закладі водій відмовився (а.с. 9);
- відеозаписи на оптичних дисках DVD+R 16х120 (а.с. 13), які переглянуті в судовому засіданні з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисниці. Так, на диску з позначками "1 ст. 130 13.07.2024" є чотири відеофайли, на яких:
на відеозаписі 0000000_00000020240713200118_0009 на нагрудну бодікамеру поліцейської 13.07.2024 з часу 20:01 зафіксовано, як працівники поліції підходять до автомобіля марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , який з`їхав у кювет. Поліцейська з`ясовує у чоловіка, який знаходився поруч з даним автомобілем, хто є його водієм. Останній вказує: "Не знаю, десь там" і показує на осіб, які знаходяться по іншу сторону транспортного засобу. Інспекторка підходить до чоловіка з бородою, одягненого в шорти (20:02), називається йому, вказує свої дані й іншій присутній поліцейський, та повідомляє про здійснення фіксування розмови на підставі ст. 40 Закону України "Про національну поліцію". Чоловік просить вимкнути камеру та на запитання поліцейської відповідає: "їхав, цепанув колію і його перекинуло" (20:02:21). На уточнююче запитання працівниці поліції, чи це він їхав за кермом, вказує "так, так" (20:02:22). Поліцейські з`ясовують, чи не потребує чоловік медичної допомоги, від чого він відмовляється та повідомляє, що він їхав з дівчиною та ще з однією сім`єю, яка вже поїхала (20:02:36). Також він показує поліцейським, де залишились сліди і як перекинуло автомобіль, після чого пред`являє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, яке бере з автомобіля, з якого встановлено особу ОСОБА_1 . Поліцейська зазначає, що оскільки є повідомлення, останній є водієм транспорнтого засобу та вчинив ДТП, тому зобов`язана запропонувати йому пройти тест на факт вживання алкоголю на місці вчинення ДТП чи проїхати в медичний заклад для проходження такого, чи відмовитися, що прирівнюється до керування в стані сп`яніння (20:04). ОСОБА_1 починає розмовляти по телефону. Після повторного запитання, чи проходитиме він огляд, повідомляє, що він у стані афекту, на що поліцейська вказує, що його відповідь має бути так або ні, та уточняє, чи буде ОСОБА_1 проходити тест на місці, на що останній погоджується (20:05). Поліцейська вказує, що огляд проводитиметься за допомогою сертифікованого приладу Драгер 6810 та надає можливість водієві ознайомитися з відповідною сертифікацією, від чого він відмовляється. В розмову вступає зафіксована на відеозаписі жінка, яка запитує номер Драгера, на що отримує відповідь поліцейської, що вона пасажирка і з нею взагалі ніхто не спілкується. Інший поліцейський повідомляє, що це Драгер 6820. Жінка наполягає дати їй ознайомитися із сертифікатом, проте їй відповідають, що коли вона буде водієм, тоді їй і нададуть такий. Працівник поліції надає ОСОБА_1 запаковану трубку, вставляє у прилад та робить контрольний замір. О 20:07 ОСОБА_1 дує у прилад, при цьому поліцейська зазначає, щоб він не затуляв рота та йому роз`яснюють, що слід дути помало, протяжно. О 20:07 присутня на відеозаписі жінка ОСОБА_2 забирає з рук ОСОБА_1 . прилад Драгер та сперечається з працівниками поліції з приводу обставин, які не відносяться до зафіксованих подій. Поліцейський о 20:08 забирає в жінки алкотестер та знову вручає його для продування ОСОБА_1 , однак останній прилад повертає, вказує, що "він ледве дихає". Поліцейська роз`яснює, що він має право пройти огляд на місці події, чи проїхати для проходження такого огляду у найближчий лікувальний заклад, чи відмовитись від проходження такого. ОСОБА_1 просить припинити фіксування, проте працівниця поліції вказує на безперервність фіксування їхнього спілкування. Поліцейська вкотре пропонує пройти тест на місці ДТП за допомогою сертифікованого приладу Драгер. Якщо він зробить усе як треба, то він забере свій автомобіль на СТО, а якщо буде поводитись не так, як потрібно згідно чинного законодавства, його автомобіль заберуть в м. Калуш на арештмайданчик. ОСОБА_1 просить зачекати. Працівниця поліції знову пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці ДТП та на запитання ОСОБА_1 роз`яснує, що якщо прилад покаже 0,2 проміле, то відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо ж - менше 0,2 проміле, нічого не буде. Останній вказує, що покази точно будуть більше 0,2 , оскільки в нього "язва". Чоловік відмовляється від проходження на місці та вказує, що він пройде огляд у медичному закладі, однак спершу дочекається евакуатор (20:10). ОСОБА_1 зазначає: "я нікуди не тікаю, ні від чого не відмовляюся, проходжу тест, але зараз воно покаже, бо в мене язва". На такі твердження поліцейська зазначає, що в разі незгоди з отриманим результатом тесту на місці, чоловік матиме право проїхати у медичний заклад для проходження такого ж тесту. ОСОБА_1 продовжує дискусію з приводу того, що він нікому не завдав шкоди, хоче поговорити по людськи та спробувати подихати у прилад, але не на камеру. Інспекторка поліції зазначає, що вона приїхала на виклик, має місце ДТП, вона вбачає в ОСОБА_1 , який є водієм, ознаки алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, саме тому пропонує йому пройти огляд на місці. Останній ж вкотре запитує, як він має з "того вийти", на що отримує роз`яснення з приводу процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 продовжує ходити, розмовляє по телефону;
на відеозаписі 0000000_00000020240713201618_0010 продовжено фіксування. ОСОБА_1 вказує, що він у стані афекту. На запитання поліцейської, чи відмовляється проходити огляд, вказує, що не відмовляється та о 20:17 зазначає, що він перекинувся на автомобілі, вдарився головою, тому йому потрібна швидка, на що отримує відповідь, що ще на початку розмови було з`ясовано, чи потрібна медична допомога. О 20:18 поліцейська вкотре вказує на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота, під час чого відбувається сутичка між нею та зафіксованою на відеозаписі жінкою ОСОБА_2 . Після цього інспекторка повідомляє про складення відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. О 20:20 інший працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (давати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою). В цей час останній розмовляє по телефону, хоча і зазначає, що не потрібно йому роз`яснювати ніяких прав. Зафіксована на відеозаписі жінка ОСОБА_2 продовжує конфліктувати з працівниками поліції, виражається нецензурною лайкою;
на відеозаписі 0000000_00000020240713203118_0011 продовжено фіксування подій та складення поліцейським адмінматеріалів. ОСОБА_1 веде дискуцію з приводу того, що він не є винуватцем конфлікту його пасажирки із поліцейською, нічого поганого він не зробив, тому просить нічого не складати. На що інспекторка зазначає, що значення має тільки те, що він, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, який вчинив ДТП, повинен був пройти огляд на факт вживання алкоголю, оскільки процедура вимагає того, щоб учасник ДТП проходив такий огляд. Крім того в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому йому і було запропоновано пройти огляд. О 20:41 працівники поліції зазначають, що про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння було повідомлено на лінію 102. О 20:44 поліцейський продовжує оформляти адмінматеріали, в тому числі заповнює направлення в медичний заклад для огляду на факт алкогольного сп`яніння;
на відеозаписі 0000000_00000020240713204618_0012 продовжено фіксування складення адмінматеріалів, під час чого присутній ОСОБА_1 . О 20:51-20:58 ОСОБА_1 запитує в поліцейської, що він їй поганого зробив, що вона так до нього ставиться, адже з іншими поліцейськими у нього нормальні стосунки, на що остання відповідає, щоб він спілкувався з поліцейським, який складає матеріали, однак в подальшому висловлює невдоволення діями ОСОБА_2 з приводу пошкодження їй ока, за що вони «відповідять», а вона все для цього зробить, в тому числі, щоб автомобіль поїхав в Калуш на арешт майданчик, і це завдяки ОСОБА_2 . ОСОБА_1 у свою чергу відповідає, що він порадився вже з багатьма і розуміє, що «попадає», однак не хотів би мати проблеми через когось та псувати стосунки чи думку про нього;
на диску з позначками "2 ст. 130 13.07.2024" є п`ять відеофайлів, на яких:
на відеозаписах 0000000_00000020240713210119_0013, 0000000_00000020240713211619_0014, 0000000_00000020240713213119_0015, 0000000_00000020240713214619_0016, 0000000_00000020240713220119_0017 продовжено фіксування подій. Ведуться дискусії з приводу конфлікту між жінкою та поліцейською, чекають наряд поліції та роздумують, хто повинен скласти протокол відносно ОСОБА_2 . О 21:04 під`їхав працівник поліції, який назвався ОСОБА_11 , якому інспектор ОСОБА_12 розповідає про події, що відбулись. Також інспектори вказуюють, що чекають авакуатор, не можуть залишити автомобіль, а водій хоче проходити огляд тільки в медичному закладі. О 21:09 ОСОБА_1 вказує, що він готовий відповісти за ДТП, яку допустив, але не повинен відповідати за чиїсь дії, на що поліцейська відповідає, що слід було заспокоїти свою коліжанку. Працівник поліції складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. В цей час чутно розмову ОСОБА_1 з іншими присутніми поліцейськими з приводу його знайомих працівників правоохоронних органів, щодо огляду в медичному закладі: чи візьмуть у нього кров, на що отримує відповідь, що там огляд проводиться за допомогою такого самого приладу, а також поведінки ОСОБА_2 . О 21:19 годин до поліцейського, який складає акт, підходить ОСОБА_2 і просить вислухати її пояснення щодо акту та події, на що їй відповідають, що такі надасть поліцейському, який приїхав. Підходить ОСОБА_1 , який запитує з приводу водія чи власника склали акт, та отримує відповідь, що такий стосується власника, після чого він підписує його. О 21:22 год останній присідає у службовий автомобіль для проїзду у лікувальний заклад. Жінка заперечує проти того, щоб ОСОБА_1 кудись їхав, вказує, що він не водій, вимагає, щоб він вийшов із транспортного засобу. Поліцейські роз`яснюють, що, якщо він виходить зі службового автомобіля, це буде розцінено, як відмова від проходження огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 покидає транспортний засіб працівників поліції. Жінка ОСОБА_2 вказує, що останній не є водієм і що водій поїхав у м. Долина за евакуатором. ОСОБА_1 знову присідає в патрульний автомобіль та просить присутню жінку залишити його в спокої, однак вона витягує його із транспортного засобу та не дає йому можливості в нього повернутися, а також конфліктує із поліцейським. О 21:25-21:28 працівники поліції вкотре пропонують проїхати ОСОБА_1 у медичний заклад, на що він просить ОСОБА_2 пустити його, далі розмовляє по телефону, а присутня жінка не пускає до нього поліцейських. Останні вкотре просять відповісти, проїжджає чи ні в медичний заклад, однак ОСОБА_1 закурює цигарку, мовчить, що поліцейські розцінюють, як відмову від проходження огляду в медичному закладі, що прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та повідомляють про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 забирає речі з автомобіля, а присутня ОСОБА_2 знову вступає в конфлікт з працівницею поліції. О 21:33 ОСОБА_1 повідомляє, що він не був водієм, на що йому відповідають, що вже пізно, візьме адвокатку, яка йому це порадила, і буде це пояснювати у суді. Він також вказує, що не знає, як то все правильно зробити, він тільки випив три стаканчика рому з кавою і це все, тому воно покаже, якщо він дихне, бо він сам від себе чує запах. Знову підходить ОСОБА_2 , яка погрожує поліцейській, що вона не буде більше там працювати. Поліцейський ОСОБА_13 оформляє на планшеті протокол, а поліцейські ОСОБА_14 та Галів встановлюють назву вулиці, як за допомогаю даних планшета, так і в присутніх та в осіб, яким це може бути відомо. О 21:58-22:05 ОСОБА_1 розписується про відсторонення від керування, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому йому роз`яснюють, що акт свідчить, що огляд не проводився, ознайомлюється з направленням на огляд у лікувальний заклад. Поліцейський оголошує ОСОБА_1 зміст протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому останній вказує, що йому не зрозуміло, чому протокол складено відносно нього, що він не відмовлявся від огляду, бажає дати пояснення, на що йому обіцяють дати бланк. Інспектор пропонує чоловіку підписатися в протоколі про те, що йому роз`яснено права, з чим він ознайомлюється та розписується, також зазначає, що він радиться з адвокатом, так як не знає законів та через свою спутницю повідомляє про що складений протокол. Йому пропонують написати пояснення у протоколі, а він просить дати йому можливість написати більш повні пояснення, так як у протоколі недостатньо місця. Йому повідомляють, що таке право він може реалізути у протоколі або ж за допомогою адвоката реалізує у суді. О 22:06 працівник поліції вручає ОСОБА_1 копію протоколу. Щодо отримання копій інших адмінматеріалів, роз`яснюють право отримати такі, в тому числі й акт огляду, за запитом адвоката, право на якого йому було озвучено, а з усіма документами ознайомлено.
В свою чергу ОСОБА_1 надав особисті пояснення, а його захисниця долучила до адмінматеріалів клопотання про закриття провадження у справі, що описано вище, а також клопотали про виклик свідка ОСОБА_15 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 13.07.2024 вони очікували знайомих ( ОСОБА_16 та осіб, які перебували з ним), щоб вирушити з ними в м. Долина. Однак, приблизно за 400 м від них їхній автомобіль перекинувся. Коли вони підбігли до нього, почали витягувати людей. Спочатку зі сторони водія (з правої сторони перекинутого автомобіля) вийшла жінка, за нею через ці ж двері - ОСОБА_1 . З тієї ж самої сторони автомобіля вони відкрили задню дверку, з якої вийшли інші пасажири (пара підлітків та ще одна доросла пара). Коли приїхали працівники поліції, вони не з`ясовували в нього обставин подій, які відбулися, а тільки спитали, де водій. Пасажирів, які були на задньому сидінні, він забрав у м. Долина. По дорозі вони розповідали, що за кермом була жінка. На даний час чоловік, якого він підвозив, служить, жінка перебуває за кордоном.
V. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
На підтвердженнявинуватості ОСОБА_1 у вчиненніним адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,працівниками ВП№ 1(м.Долина)Калуського РВПГУНП Івано-Франківськійобласті наданоописані вище докази, які є належними та допустимими, у своїй сукупності дозволяють встановити дійсні обставини вчинення адміністративного правопорушення та процедуру його фіксування.
При цьому суд зазначає, що долучений до адмінматеріалів рапорт є службовим документом, яким поліцейський інформував начальника про свої дії, а тому не є доказом винуватості особи. Разом з тим, дані, зазначені в ньому, свідчать про підставність виїзду працівників поліції в с. Новий Мізунь, які в силу своїх повноважень повинні належним чином відреагувати на повідомлення про керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.
Діючим законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суд, у свою чергу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією відповідних статтей КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме таких правопорушень, які поставлені особі у провину.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У провину ОСОБА_1 поставлено керування ним 13.07.2024 о 19:49 годин у с. Новий Мізунь по вул. Ровенька автомобілем марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведіка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події та в медичном закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Суть правопорушення як на місці події роз`яснена, так і у протоколі викладена чітко та зрозуміло, деталізовано обставини його вчинення, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 , є конкретним та повністю відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачено, в тому числі і відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даючи оцінку наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вищевказаною статтею, суд співставляє фактично досліджені по справі докази через призму норм законодавства з тими обставини, на які вказує сторона захисту.
Так,об`єктивнасторона поставленогоу провину ОСОБА_1 правопорушення полягаєу томучислі укеруванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Сторона захисту заперечує факт керування 13.07.2024 о 19:49 особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, автомобілем марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , посилаючись на показання свідка ОСОБА_15 , дані відеозапису, згідно з якими присутні свідки не опитані, а сам відеозапис у протоколі як доказ не зазначений, а також на пояснення ОСОБА_1 поліцейському о 20:39:08 та о 22:02:20 про те, що він не являється водієм, та твердження про це на місці події о 21:22:42 ОСОБА_3 .
Проте, дослідивши відеозапис, суд установив, що по приїзді працівників поліції на місце ДТП ОСОБА_1 на чітке запитання поліцейської, чи він є водієм, ствердно відповів, що "так". Надалі працівники поліції неодноразово зверталися до нього саме як до водія, а до ОСОБА_3 як до пасажирки, чого вони не заперечували та не спростовували. При цьому поведінка ОСОБА_1 не свідчила про наявність у нього стану афекту, оскільки він чітко відповідав на питання, розповідав про обставини з`їзду автомобіля в кювет, пред`явив посвідчення водія. Саме як водієві, який керував транспортним засобом до з`їзду в кювет, інспекторка поліції запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. Версія ж про те, що автомобілем керувала інша особа на місці події виникла тільки після розмов останнього по телефону, про можливість якої він о 20:39:08 запитував у поліцейського М.Нуда, а не стверджував йому про те, що він не керував автомобілем, як це вказала захисниця. Його ж твердження о 22:02:20 про те, що він не є водієм, озвучені після оголошення йому протоколу та під впливом порад, отриманих від пасажирки та після неодноразових консультацій по телефону, в тому числі з адвокаткою Тетяною, з якою спілкувався як він, так і ОСОБА_3 . При цьому спочатку розмови з працівниками поліції вони не заперечували, що ОСОБА_1 є водієм, а ОСОБА_3 - пасажиркою. Тільки через тривалий час та після отриманих консультацій їх позиції змінились. Однак такі їх твердження суперечили одні одному щодо особи водія. Так, ОСОБА_1 суду показав, що водієм була ОСОБА_3 , проте остання вказувала на місці події, що водієм була особа, яка поїхала за евакуатором. У ході всього спілкування із поліцейськими з нею велася розмова як з пасажиркою, чого вона жодного разу не заперечувала. На вказані розбіжності суд звернув увагу, однак клопотань про її виклик з вказівкою на її дані заявлено не було, як і не вказані інші особи, які були в транспортному засобі марки "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_3 , під час з`їзду його в кювет, які б могли підтвердити чи спростувати версію про іншого водія. Допитаний ж свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні не підтвердив самого факту керування, а тільки вказував в якій черговості він витягував людей з перекинутого на праву сторону автомобіля, що здійснював зі сторони водійського місця, і що першою була ОСОБА_3 , що дає йому підстави припускати, що саме вона була водієм, а також, що йому про неї, як водія, стверджували пасажири вищевказаного транспортного засобу, яких він забрав у м. Долина. При цьому ОСОБА_15 не вказав, що це за особи, їх прізвища та імена, як не зазначила таких і особа, яка притягується до відповідальності, що позбавило можливості суд допитати їх чи перевірити причини неможливості такого допиту.
Таким чином, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, про що повідомив працівників поліції, а вважав, що документи складаються відносно нього як власника автомобіля, не є слушним, оскільки спростовується наявними відеозаписами, з яких убачається, що він з початку розмови не заперечував факту керування транспортним засобом та що він є водієм, пояснював причини з`їзду в кювет, що дало об`єктивні підстави працівникам поліції дійти до висновку, що саме останній керував автомобілем, а відтак не було необхідності опитувати свідків з приводу даної обставини, тим більше, що ними велася безперервна відеофіксація, про що повідомлено присутніх. Факт керування підтверджується і пред`явленим ОСОБА_1 посвідченням водія, а також відсутністю вказівок на місці події на інших осіб, як на водіїв. Враховуючи, що працівники поліції виїхали в с. Новий Мізунь, реагуючи на повідомлення на лінію 102, під час якого під`їхали до автомобіля, який з`їхав у кювет, факт відсутності зафіксованого моменту його зупинки не впливає на доведеність факту керування транспортним засобом.
Виходячи із зазначеного, суд вважає не підтвердженою позицію сторони захисту про неточність встановлення місця вчинення правопорушення, оскільки існує розбіжність у адресі, вказаній у рапорті, з вказаною такою в протоколі, та те, що така встановлювалася шляхом "сарафанного радіо", тому що з переглянутого відеозапису вбачається, що поліцейські для встановлення місця події вжили усіх об`єктивно можливих заходів, встановивши правильну назву вулиці, яку вказали в протоколі. Щодо часу вчинення правопорушення, то повідомлення про факт керування особою у стані сп`яніння транспортним засобом марки "Mitsubishi Pajero" поступило о 19:46. Працівники поліції прибули на місце події, коли автомобіль знаходився у кюветі, о 20:01. У протоколі зазначено час вчинення правопорушення (керування автомобілем) о 19:49, що є об`єктивно спроможним у силу обставин, що склалися.
Даючи оцінку твердженням сторони захисту про відсутність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктами 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 3 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як визначено п. 6 Порядку та п. 7 розділу І Інструкції, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Відповідно до вимог, визначених п. 7 Порядку та п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вимогами п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, також визначено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Тобто у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп`яніння, є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене. При цьому працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.
13 липня 2024 року поліцейські, прибувши на місце події в с. Новий Мізунь, встановили особу водія ОСОБА_1 , що він на їхнє запитання підтвердив, та факт керування ним транспортним засобом, який з`їхав у к`ювет. Вважаючи, що він допустив ДТП, та вбачаючи в нього ознаки алкогольного сп`яніння, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події. Так, з переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 , як водієві транспортного засобу, було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв на місці події за допомогою сертифікованого приладу Драгер 6810 (алкотестер Alcotest Drager (Драгер) 6810), на що він погодився. Останньому забезпечено можливість ознайомитися із серифікатом на прилад, від чого він відмовився, надано запакований мундштук та проведено контрольний замір. Особа, яка притягується до адмінвідповідальності, взявши прилад, спробувала його продути, проте здійснювала це не правильно, на що звернула увагу поліцейська, вказавши, як слід продувати, за недотриманням чого вважатиме, що він відмовився від проходження огляду. Після цього його пасажирка забрала прилад з його рук, а після його повернення ОСОБА_1 , останній вже його не продував, а вів бесіду з приводу того, що буде, якщо прилад щось покаже, оскільки в нього "язва", просив дати йому можливість спробувати подихати поза камерою, тобто не вчинив будь-яких реальних дій для проходження огляду на місці події, а наданий йому прилад повернув працівникам поліції, не продувши в нього, хоча інпекторка поліції роз`яснила, що в разі незгоди з отриманим результатом, він не буде позбавлений можливості не погодитись з ним та пройти огляд у найближчому лікувальному закладі. При цьому пропозиція пройти огляд на місці зі сторони працівників поліції була озвучена неодноразово, однак ОСОБА_1 , хоч і не заперечував проти огляду, однак у наданий йому прилад так і не продув, повернув його поліцейським та озвучив своє бажання пройти огляд в медичному закладі, відмовившись від огляду на місці. Дійсно, в ході цих подій присутня там жінка ОСОБА_2 вчиняла дії, які перешкоджали проводити огляд: виривала прилад, документи на нього, однак такі її неправомірні дії були спрямовані в сторону поліцейських, які в суперечці з нею вказували на різні номера приладу. Однак суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер відмовився, тому твердження сторони захисту про відмінність номера та назви приладу, озвучених поліцейськими на запитання ОСОБА_8 , не впливає на суть поставленого йому у провину правопорушення. Тим більше, поліцейські відмовляли їй у наданні документів на прилад з тих підстав, що вона є пасажиркою автомобіля, чого вона не заперечувала.
Також суд враховує, що ОСОБА_1 о 20:20 роз`ясненно права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого, враховуючи те, що він відмовився від проходження огляду на місці, йому неодноразово, незважаючи на конфліктні обставини, які склалися між пасажиркою його автомобіля та поліцейською, пропонувалося пройти такий огляд у медичному закладі, на що він погодився. ОСОБА_1 не був позбавлений права користуватися правовою допомогою, неодноразово телефонував та отримував необхідні для нього консультації. Тому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , вказуючи, що він погоджується проїхати в лікувальний заклад, будь-яких реальних дій для цього не вчинив, весь час розмовляв по телефону, виконуючи не законні вимоги працівників поліції, а вимоги своєї пасажирки, то присівши у службовий автомобіль, вийшов з нього, хоча був попереджений, що такі його дії будуть прирівняні до відмови від огляду. Повторно сівши у службовий автомобіль поліцейських, він піддався діям ОСОБА_17 , яка його витягнула з нього та не пускала поліцейських, хоча вони неоднорозаво намагались з`ясувати чи їде він у медичний заклад для огляду, що тривало більше однієї години з моменту складення направлення. Тому, зважаючи на те, що поліцейські забезпечують доставку осіб для проведення огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, працівники поліції о 21:28 вкотре запропонували ОСОБА_1 проїхати в лікувальний заклад для проходження огляду, на що він промовчав, на пропозицію не пристав, що поліцейські розцінили як відмову від проходження огляду, про що йому вказали та роз`яснили, що відносно нього в такому разі буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищеописані обставини відмови зафіксовані на відеозаписах, які є безперервними, що відповідає Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку їх учасників. При цьому не заслуговують на увагу твердження захисниці про те, що відеозапис був не безперервний, оскільки складається з кількох відеофайлів, тому що це особливість записувального приладу, відображена ж на таких відеофайлах подія в часовій хронології є безперервною від часу приїзду працівників поліції і до часу завершення складення адмінматеріалів.
З оглянутих відеозаписів також встановлено, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, працівником поліції були роз`яснені її права, які визначені ст. 268 КУпАП (право на ознайомлення з матеріалами справи, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо), ст. 63 Конституції України (право давати пояснення, так і відмовитись від таких (не свідчити проти себе)). А під час оголошення протоколу інспектор пропонував ОСОБА_1 підписатися про те, що йому роз`яснено права, з чим він ознайомився та розписався з відміткою не згоден, зазначаючи, що він радиться з адвокатом, так як не знає законів. При цьому через свою спутницю повідомляв особі, з якою консультувався, про що складений протокол, що свідчить, що він не був обмежений у праві користуватися правовою допомогою. Своє ж бажання, щоб адвокат прибув на місце, він висловив вже після складення протоколу відносно нього та по спливу майже двох годин з моменту прибуття поліцейських на місце. Йому також було запропоновано написати пояснення у протоколі, однак він просив надати йому окремий бланк для їх написання, оскільки у протоколі недостатньо місця, при цьому графи для написання пояснень у протоколі залишались пустими. Суд вважає, що ненадання окремого листка (бланка) для написання пояснень, не позбавляло його можливості викласти короткий їх зміст у протоколі у відповідній графі, чи озвучити такі на відеозапис, про проведення якого його неодноразово повідомлялося.
ОСОБА_1 були оголошені складені відносно нього адмінматеріали, роз`яснено їх зміст та надано можливість їх фотографувати, що він неодноразово робив за бажанням. При цьому його твердження про те, що підписуючи їх, він вважав, що вони стосуються його як власника автомобіля, а не водія, суд розцінює, як помилкове розуміння своїх прав і закону, яке жодним чином не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушеня. Щодо тверджень сторони захисту про те, що саме поліцейський М.Нуд вказував, що документи складені відносно її підзахисного як власника транспортного засобу, то такі твердження інспектор поліції зазначав під час ознайомлення особи із актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, в яких ОСОБА_1 вказаний як власник, а не протоколу чи інших матеріалів.
Копію протоколу особі вручено, що свідчить про те, що їй належно пред`явлено адміністративне обвинувачення. Щодо неотримання ним копії акта, то суд зазначає, що, згідно з вимогами п. 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння, проте в даному випадку з долученого до протоколу акта огляду вбачається, що у ньому стан сп`яніння не встановлювався, оскільки особа відмовилася від проведення огляду на місці, а відтак процедурних порушень у зв`язку з його неврученням не вбачається.
Щодо тверджень сторони захисту про те, що в справі наявні розбіжності в часі складення направлення на огляд (19:50), оскільки всі документи складалися о 21:51, суд зазначає, що за змістом відеозаписів доведено хронологію події, у тому числі те, що складення направлення дійсно мало місце після того як особа погодилася на проходження такого огляду, а саме о 20:44, що чітко зафіксовано на відеозаписі 0000000_00000020240713203118_0011, та до складення протоколу о 21:51, а тому такі неточності не впливають на доведеність винуватості особи. Навпаки, зафіксований на відеозаписі час та момент складення направлення та протоколу дають підстави вважати, що поліцейські надали ОСОБА_18 тривалий час (більше години), щоб вчинити активні дії для проходження огляду на факт вживання алкоголю в медичному закладі.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що він будь-яких неправомірний дій не вчиняв, а став заручником конфліктної ситуації між поліцейською та ОСОБА_3 , то такі не спростовують його винуватості у вчиненні постановленого йому у провину правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших ж дій щодо конфлікту з працівниками поліції йому не вмінено, у тому числі щодо їх інцеденту із ОСОБА_3 , а твердження поліцейської про вжиття нею заходів для їх відповідальності стосувалися завданих їй тілесних ушкоджень. Щодо неправомірних ж дій працівників поліції при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за вищевказаною нормою, то доказів такого матеріали справи не містять.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці події, так і від проходження такого в медичному закладі. Відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння та фіксація відмови від нього були проведені працівниками поліції з дотриманням процедури його проведення, керування транспортним засобом знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, натомість версія про іншого водія спростована, про що вказано вище. Тому суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу. При цьому зазначає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне застосувати до нього стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, ст. 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М.Монташевич
Судове рішення № 123358149, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.11.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/1575/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: