Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/10559/24
2/212/4495/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіта О.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків,-
ВСТАНОВИВ:
23 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 (далі Позивач), звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі-АТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків в сумі 280000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працював в умовах, які характеризуються перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища на підприємстві відповідача протягом 10 років 5 місяців, на шахті «Гвардійська» на посаді підземного електрослюсаря та на шахті «Криворізька» («Родіна») на посаді підземного електрослюсаря. 20 лютого 2024 року ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії ( пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії ), група В, легенева недостатність другого ступеня; радикулопатія попереково-крижова L5-S 1 з помірними статикодинамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовими синдромами; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
11 червня 2024 року у зв`язку із отриманням хронічних професійних захворювань позивач первинно пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 55% (30% по радикулопатії, та 20% по ХОЗЛ, 5% туговухість ), крім того позивачу з вини відповідача встановлено третю групу інвалідності.
Як зазначає позивач, у зв`язку з отриманням хронічних професійних захворювань він не має змоги вести звичне життя тому, що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них стан його здоров`я погіршується. Змінився образ та якість життя, що завдає позивачу моральних страждань, працювати ОСОБА_1 вже не може, не може допомогти по господарству своїй родині, його постійно турбує виражена задишка при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, кашель сухий, іноді з виділеннями мокротиння, важкість в грудній клітині, біль та обмеження рухів в шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією у праву ногу, порушену ходьбу, біль в плечових та ліктьових суглобах. При його захворюваннях повне одужання неможливе і перспектива у майбутньому переносити болі , постійно лікуватись спричиняє ОСОБА_1 моральні страждання, адже наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання0 адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача, позивачу має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства щодо створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічних професійних захворювань.
Ухвалою судді від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07 листопада 2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що причинний зв`язок між виною відповідача і шкодою заподіяною позивачу відсутній. Вказано, що позивач із власної ініціативи працював у шкідливих умовах праці, взамін на отримання додаткових благ і гарантій. Зазначив, що заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 280000,00 гривень не доведена та значно завищена.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 30.07.2002 року по 02.04.2007 року на посаді підземного електрослюсаря на шахті «Гвардійська», що входить до складу АТ «Кривбасзалізрудком» та у період з 19.03.2013 року по 21.08.2023 року на посаді підземного електрослюсаря на шахті «Криворізька» (стара назва «Родіна»), що також входить до складу АТ «Кривбасзалізрудком» та був звільнений з підприємства 21.08.2023 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 25.06.2001 року на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 19.03.2024 року складеного на АТ «Криворізький залізорудний комбінат», встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії ), група В, легенева недостатність другого ступеня. Код МКХ-10 J 44; радикулопатія попереково-крижова L5-S 1 з помірними статикодинамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовими синдромами. Код МКХ-10 М 54.1.; хронічна двобічна сенсоневральна ( нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і Н.І. Пономарьової. Код МХК -10 Н 90.3.
Згідно пункту 17 даного Акту професійне захворювання виникло за таких обставин:
працюючи підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та за ремонту устаткування дільниці № 19 шахти «Криворізька» («Родіна») ПАТ «Кривбасзалізрудком» та АТ «Кривбасзалізрудком» у період з 19.03.2013 року по 21.08.2023 року ОСОБА_1 в підземних умовах шахти виконував монтаж, демонтаж, ремонт, випробування, технічне обслуговування механічної та електричної частин простих машин, вузлів, механізмів, засобів сигналізації та освітлення, розподільних, кабельних мереж, заземлення, замінював й підключав контрольно-вимірювальні прилади, змінював замір сили струму, напруги у ланцюгах змінного і постійного струму низької напруги, облаштування заземлювальних контурів. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії та рівнів шуму, що перевищували нормативні значення.
Згідно медичного висновку лікарсько - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.02.2024 № 287 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також є професійний маршрут: - з 30.07.2002 року по 02.04.2007 рік - підземний електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування шахти «Гвардійська» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Згідно пункту 18 даного Акту причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)- пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,1 разів (2,19 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), згадно Наказу МОЗУ України від 14.07.2020 № 1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони»; важкість праці: періодичне перебування у незручній робочій позі 33% зміни при нормі до 25%, періодичне перебування у вимушеній робочій позі 20% зміни при нормі до 10%, нахили тулуба (вимушені більше 30 градусів) 173 рази за зміну, при нормі 51-100 разів, згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затверджених наказом МОЗ України № 248 від 08.04.2014 року; шум: еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 5,8 дБА і складав 85,8 дБА при ГДР 80дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку».
Відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 15 років 01 місяця в шкідливих умовах, та неодноразову зміну керівництва, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.
Внаслідок зазначено вище захворювання позивач ОСОБА_1 11.06.2024 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК), де йому первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності55% (30 % радикулопатія, 20 % ХОЗЛ, 5% туговухість) з 29.04.2024 року до 01.05.2026 року, а також встановлено третю групу інвалідності з 29.04.2024 року до 01.05.2026 року. Також визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування. Вказані обставини підтверджується копіями довідок МСЕК серії 12ААА № 144450 від 11.06.2024, серії 12ААГ № 573582 від 11.06.2024.
У зв`язку з отриманим професійним захворюванням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з медичної карти.
Стаття 3Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Частина 4 статті 43 та частина 1 статті 46Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.12Закону України«Про охоронупраці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Судом встановлено, що позивачу заподіяно моральну шкоду, у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 55% первинно та встановлено третю групу інвалідності строком до 01.05.2026 року. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він постійно відчуває больові почуття, загальну слабкість.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому, суд враховує період роботи позивача на підприємстві відповідача протягом 10 років 05 місяців в шкідливих умовах, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 55% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, із визначенням третьої групи інвалідності, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 280 000 гривень, задовольнивши позовні вимоги повністю.
Позивач у порядку п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 2800,00 гривень.
Керуючись ст. ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263,265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат про відшкодування моральної шкоди завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 280000,00 (двісті вісімдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 2800,00 грн (дві тисячі вісімсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Симбірцева, 1А.
Повне судове рішення складено та підписано 28 листопада 2024 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт
Судове рішення № 123357420, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 22.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/10559/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: