Ухвала суду № 123353707, 26.11.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 527/852/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кременчука кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурором надано клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на шістдесят діб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 надав в провадження суду заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , в якому зазначив, що сторона захисту категорично заперечує будь-яку причетність ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_8 . Зазначає, що на думку сторони захисту, фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази не дають підстав вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують. Ризики, наведені прокурором у клопотанні є необґрунтованими, крім того, обвинувачений знаходиться під вартою більше року, внаслідок чого обґрунтованість підозри зменшилася, а тому вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав надане ним заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 грудня 2024 року.

Згідно вимог ч. 2 ст.331КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно ст.199КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці (справи «Талаліхіна проти України», «Виноградський проти України», «Чернявський проти України») неодноразово зазначав, що з метою недопущення надмірності строків тримання особи під вартою суддям необхідно належним чином оцінювати обставини та необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Згідно ч. 1 ст.177 КПКУкраїни застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що останньому висунуте обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, у разі доведення його вини може бути призначено покарання за ч.1 ст. 115 України від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, що свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоювати інші злочини, можливості незаконно впливати на свідків, допит яких в судовому засіданні ще не проведено.

На даний час ризик впливу на потерпілу відсутній, оскільки остання вже була допитана в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, заявлених ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, та які не зменшилися і до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи, так як інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ще на 2 місяці.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо комплексу обставин, які би переважили ризики, передбаченіст.177 КПК України.

Суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з26 листопада 2024 року до 24 січня 2025 рокувключно.

Пунктом 2 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.109, 110, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 284, 291, 314, 315, 369, 392, ч.5 ст.394, п. 1-1 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянинуУкраїни,продовжитизапобіжнийзахід увиглядітриманняпід вартоюна60днів,тобтодо 24 січня 2025 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відому та для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 27 листопада 2024 року.

Головуючий суддяОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2