Рішення № 123352812, 18.11.2024, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1252/24

Провадження № 2/293/535/2024

18 листопада 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

секретарясудового засідання Тишкевич К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

22.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В позовній заяві позивач просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, що складається із земельної частки (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Нове життя» села Сліпчиці Черняхівського району Житомирської області, розміром 4,87 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що згідно Дублікату Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія РН №150152 виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 08.05.2018, належала матері померлого - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що таке майно увійшло до складу спадщини батька, оскільки отримане ним у спадок після смерті його матері ОСОБА_3 , однак за життя ним не оформлене.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3 підтверджує довідкою виконавчого комітету Сліпчицької сільської ради Черняхівського району, за даними якої на день смерті ОСОБА_3 у житловому будинку з нею був зареєстрований та постійно проживав її син - ОСОБА_2 .

08.07.2024 позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позивачу відмовлено у зв`язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. ОСОБА_2 до дня смерті проживав та був зареєстрований в геріатричному пансіонаті Житомирської обласної ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач пояснює, що визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька вона пропустила з поважних причин. Про смерть батька дізналась випадково. У період шестимісячного строку для прийняття спадщини постійно працювала з повною зайнятістю у м.Києві, фактично проживаючи там. Крім того, позивач вказує, що є вдовою, та самостійно виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про наявність паю дізналась випадково, виявивши дублікат сертифікату серед особистих речей батька, який належав її бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 крім позивача є дочка ОСОБА_5 , яка на спадщину не претендує та відмовляється від неї. З заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не буде, що підтверджується її заявою, зареєстрованою в реєстрі за №6-124 від 17.07.2024 посвідченою старостою Горбулівського старостинського округу Черняхівської селищної ради Семенюк З.В.

В зв`язку з цим, позивач просить суд визнати поважною причину пропуску нею строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою від 27.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в цивільній справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 12 год. 00 хв. 01.10.2024 (а.с.35).

01.10.2024 вказана справа не розглядалась, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Проценко Л.Й. в складі колегії суддів по кримінальній справі №279/513/21 (а.с.39).

Наступне підготовче судове засідання призначено на 28.10.2024.

28.10.2024 сторони в судове засідання не з`явились. 07.10.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, за змістом якої вона просить розгляд справи проводити у її відсутність. Вказує, що права позивача у цивільному судочинстві їй відомі та зрозумілі. Позов підтримує та просить задовольнити (а.с.42). 08.10.2024 відповідач подав заяву, за змістом якої просить розглядати справу у відсутності їх представника, щодо рішення покладаються на розсуд суду(а.с.40).

Суд ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09:00 год. 18.11.2024 (а.с.44).

18.11.2024 сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи вище зазначені заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності, суд проводить розгляд справи без їх участі за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Іванівка Житомирського району Житомирської області помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18.07.2017 Житомирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Корчівка Черняхівського району Житомирської області померла баба позивача (матір спадкодавця ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Родинний зв`язок між померлим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач) підтверджується копією свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 від 28.02.1949 (а.с.18), де в графі мати зазначено « ОСОБА_3 » та копією свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_4 від 12.06.1979 р.н., де в графі батько записаний « ОСОБА_2 » в графі мати ОСОБА_6 (а.с.19).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого повторно 11.11.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, 13.11.1983 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (а.с. 21).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_5 , батьком якої є ОСОБА_2 (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна частка пай розміром 4,87 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Нове життя» села Сліпчиці Черняхівського району Житомирської області.

За даними позивача таке майно увійшло до складу спадщини батька, оскільки останній за життя прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак не оформив свої спадкові права та не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно до наданої позивачем копії дубліката Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №150152, сертифікат на право на земельну частку (пай) видано громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Нове життя» с.Сліпчиці Черняхівського району Житомирської області - ОСОБА_3 на підставі рішення Черняхівської районної державної адміністрації від 24.04.1997 №108, в тому що, ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Нове життя» розміром 4,87 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.22).

Згідно із копією довідки виконавчого комітету Сліпчицької сільської ради Черняхівського району від 17.05.2018 за №441, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті у вказаному будинку з нею був зареєстрований та постійно проживав її син - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту стосовно спадкодавця ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.14).

За даними довідки виконавчого комітету Сліпчицької сільської ради Черняхівського району від 17.05.2018 за №444, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживав та був зареєстрований в інтернаті в селі Іванівка Житомирського району Житомирської області. На день його смерті у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с. 24).

Відповідно до довідки №461 від 06.05.2024 Житомирського геріатричного пансіонату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав в Житомирському геріатричному пансіонаті з 10.07.2015 (наказ №98 від 10.07.2015), знаходився на повному державному утриманні та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

Місце проживання та реєстрація ОСОБА_2 на час смерті в Житомирському геріатричному пансіонаті за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується також довідкою Березівської сільської ради від 05.07.2024 за №507/03.1-07 (а.с.26).

Згідно із інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту стосовно спадкодавця ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.15).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (дочка спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.20), подала заяву про те, що визначений законом шестимісячний строк після смерті батька ОСОБА_2 вона пропустила. Звертатись до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде. На спадщину після смерті батька не претендує. Справність підпису ОСОБА_1 засвідчена 17.07.2024 старостою Горбулівського старостинського округу Черняхівської селищної ради ОСОБА_7 особу ОСОБА_1 встановлено. Дієздатність перевірено. Заяву зареєстровано в реєстрі за №6-124 (а.с.27).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Котенко І.М. від 08.07.2024 вих №177/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо здійснення права на спадкування після померлого батька ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.12-13).

Позивач ОСОБА_1 ,вказуючи напричини пропускузвернення ззаявою донотаріуса проприйняття спадщини,зазначає,що фактичнопроживає вм.Києві,є вдовою, сама виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та про смерть батька дізналася випадково (а.с.28,29).

ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду в порядку позовного провадження з позовними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2ст.1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч.1ст.1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1ст.1270ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Водночас, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24постанови від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20).

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до норм закріплених у ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 - батько позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім днем визначеного законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини було 07.06.2016. До нотаріуса позивач звернулась 08.07.2024, тобто пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше восьми років.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що їй не було відомо про смерть батька, який до дня смерті проживав та був зареєстрований в геріатричному пансіонаті Житомирської обласної ради. Вказує, що у встановлений законом шестимісячний строк вона фактично проживала та постійно працювала на роботі в м.Києві з повною зайнятістю, є вдовою, та сама виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про наявність паю дізналась випадково, виявивши дублікат сертифікату серед особистих речей батька.

Проте, посилання позивача щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю про смерть спадкодавця, суд за встановлених обставин та наданих позивачем доказів не може розцінювати як причини, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Суд вказує, що саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Вказане, зокрема, резюмується і в постанові ВС від 20 вересня 2023 року у справі №638/16540/20.

При цьому суд, зауважує, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини суд має виходити з того, що відсутність обізнаності про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченогозаконом, за своєю суттю є умовою, яка виключає можливість реалізації цього права, а тому і відсутні підстави говорити, що це є обставина, яка створює об`єктивні, непереборні або істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщини. Об`єктивні, непереборні або істотні труднощі можуть виникати у спадкоємця, який знає про факт смерті спадкодавця, у зв`язку з чим знає (має знати) про наявність у нього певного строку для прийняття його спадщини, але зіштовхується з певними обставинами, які йому заважають це зробити. У цьому випадку суд оцінює характер цих обставин. Незнання ж про смерть спадкодавця - це не факт, який підтверджує відповідні труднощі, а факт, який за своєю суттю вказує на неможливість подання заяви про прийняття спадщини до моменту, коли особа дізнається про смерть спадкодавця.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем довідки Стиртівської сільської ради, датовані 2018 роком, свідчить про те, що позивач раніше була обізнана про смерть батька, однак з моменту отримання такої інформації про смерть спадкодавця у розумні строки (які не повинні перевищувати шести місяців) із заявою про прийняття спадщини не звернулась як до нотаріальної контори так і до суду про визначення їй додаткового строку для подання такої заяви.

Разом з тим, позивач у позові взагалі не зазначає з якого саме часу їй стало відомо про смерть батька та за яких обставин.

Окрім того, посилання позивача на проживанням в іншому місті не заслуговують на увагу, так як з даних паспорта позивача слідує, що вона значиться зареєстрованою з 1998 року в с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області, що не є значно віддаленим як від місця проживання спадкодавця (с.Корчівка Черняхівський район Житомирська область), так і місця проживання на час смерті спадкодавця в Житомирському геріатричному пансіонаті адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи час такого проживання до дня смерті.

Разом з тим, надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з виниклими сімейними обставинами не охоплює частину строку, встановленого на прийняття спадщини, а доказів зайнятості на роботі у такий строк позивач взагалі не надає, зокрема як і доказів виявленого спадкового майна.

Отже, позивачем не надано, а судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Жодних доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано.

За таких обставин, установивши, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд уважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4,13,141, 247, 258,259,263-265,268, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 доЧерняхівської селищноїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про сторін у справі.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач:

Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області.

Місце знаходження: вул.майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, код ЄДРПОУ 04344156.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.11.2024.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО