Ухвала суду № 123352018, 27.11.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9898/24

Провадження № 1-кп/466/787/24

У Х В А Л А

27 листопада 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024142380000516 від 20.09.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР №12024142380000516 від 20.09.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

15.10.2024 на адресу суду від ОСОБА_6 поступила заява про визнання її потерпілою, оскільки обмежувальний припис Шевченківського районного суду м. Львова №466/7516/24 від 24.07.2024 виданий відносно неї, а порушення вказаного обмежувального припису їй було завдано шкоди, що є підставою для визнання її потерпілою.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заяву про визнання потерпілою підтримала повністю.

Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання заперечила, вважаючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України посягає лише на авторитет правосуддя і не передбачає потерпілих осіб, при цьому підтримавши письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні щодо заявленого клопотання заперечив, підтримавши письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо заявленого клопотання ОСОБА_6 заперечив.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №439/397/17 від 16.01.2019.

Отже, юридичною підставою появи в кримінальному процесі потерпілого є наявність передбачених законом приводів для визнання особи такої, в даному випадку це заява про визнання особи потерпілою. Процесуальний закон не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання його потерпілим.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні обмежувального припису згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24.07.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 було заборонено спільне проживання з ОСОБА_6 , наближення до місця проживання останньої, контактувати з нею. ОСОБА_4 інкримінується, зокрема, те, що попри таку заборону він приходив за місцем проживання ОСОБА_6 , нехтуючи забороною перебувати в зазначеній квартирі.

ОСОБА_6 не була залучена в якості потерпілої під час досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним, беручи до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується порушення вимог обмежувального припису, виданого рішенням суду на захист прав ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне залучити ОСОБА_6 до участі у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.390-1 КК України в якості потерпілої.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.55, 56, 369, 371, 372 КПК України, суд

постановив:

заяву ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 потерпілою у кримінальному провадженні №12024142380000516 від 20.09.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1