Постанова № 12334852, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. № 2а-4935/10/1370

10 год. 43 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Батруха Р.Б.;

представника відповідача: Копняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгцентр»до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Торгцентр»(далі ПП «Торгцентр») звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача при проведенні перевірки та скасувати рішення від 31.12.2009 року № 5 про застосування до ПП «Торгцентр»фінансових санкцій у розмірі 41858 грн. 58 коп.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, у звязку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року»від 21.05.2009 року № 502, до 31.12.2010 року тимчасово припинено проведення планових перевірок субєктів господарювання, крім перевірок субєктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до субєктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів) та планових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю).

У заявах про уточнення позовних вимог від 15.07.2010 року та від 16.09.2010 року, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області від 31.12.2009 року № 5 про застосування до ПП «Торгцентр»фінансових санкцій у розмірі 41858 грн. 58 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. При цьому, штрафні санкції можуть застосовуватися до субєкта господарювання лише за невиконання приписів та інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін без попереднього винесення припису щодо усунення вимог законодавства є порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідачем подано до суду заперечення від 05.07.2010 року № 04-2184, в якому зазначає, що ПП «Торгцентр»належить до субєктів господарювання з високим ступенем ризику, а тому на нього не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року»від 21.05.2009 року № 502. Крім того, відповідач додатково пояснив, що субєкти господарювання, які у разі зміни на 1% відсоток протягом місяця оптово-відпускних цін на зазначені вище продукти не задекларували даний факт та не подали матеріали у головне управління економіки обласної державної адміністрації вчинили порушення державної дисципліни цін та отримали в результаті порушення необґрунтовану виручку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві. Додатково пояснив, що запровадження державного регулювання цін вводиться з метою соціального захисту населення та запобігання економічно необґрунтованому підвищенню цін. Зазначає, що ціни на олію формувались позивачем відповідно до цін виробника. Вважає, що ціни на олію соняшникову не були економічно необґрунтованими, а формування таких цін не заподіяло шкоди малозабезпеченим верствам населення. Просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає, що доводи, наведені позивачем в позовній заяві є необґрунтованими та не базуються на нормах чинного законодавства. Додатково пояснив, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»від 30.10.2007 року № 1142 запроваджено декларування зміни оптово-відпускних цін на олію соняшникову у разі їх збільшення протягом місяця на 1%. Відтак, субєкти господарювання, які у разі зміна на 1% протягом місяця оптово-відпускних цін на зазначені вище продукти не задекларували даний факт та не подали матеріали у головне управління економіки обласної державної адміністрації вчинили порушення державної дисципліни цін та отримали в результаті порушення необґрунтовану виручку. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову перевірку ПП «Торгцентр»з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства, відповідно до вимог нормативних актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, ухвалених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 та розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 11432, за результатами якої складено акт від 25.12.2009 року № 000807.

Згідно з актом перевірки від 25.12.2009 року № 00087 Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області встановлено, що позивач не задекларував зміни оптово-відпускних цін на олію соняшникову. ПП «Торгцентр»в період з 16.01.2009 року по 10.12.2009 року здійснювало оптову реалізацію олії соняшникової за цінами вищими, від тих, що вважаються задекларованими з врахуванням 1% росту, чим порушено вимоги розпоряджень голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 та від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, прийнятих на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548, у звязку з чим, ПП «Торгцентр» одержано суму необґрунтованої виручки у розмірі 13952 грн. 86 коп.

На підставі вказаного вище акту перевірки, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення від 31.12.2009 року № 5 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вирішено вилучити у ПП «Торгцентр»суму коштів у розмірі 41858 грн. 58 коп. в дохід Держбюджету Галицького району.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності прийняття Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач - ПП «Торгцентр»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, місце знаходження: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 12, ідентифікаційний код 31804146, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 382947. Судом встановлено, що ПП «Торгцентр»здійснювало оптову реалізацію продовольчих товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Згідно з положенням абз. 38 п. 12 додатку до вказаної вище Постанови, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого, другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, шляхом декларування їх змін.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»та від 19.05.2008 року № 453/0/5-08 «Про внесення змін до розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142», встановлено обовязкове декларування зміни розміру оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого та другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову у разі коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1%.

Під час проведення перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області встановлено, що позивачем, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про запровадження порядку декларування цін на продовольчі товари»зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 року № 709 та розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»із змінами, внесеними розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, не здійснювалось декларування зміни оптово-відпускних цін на олію соняшникову. Під час судового розгляду декларації про зміну оптово-відпускних цін на олію соняшникову підприємством не представлені.

Перевіркою встановлено, що за період з 16.01.2009 року по 10.12.2009 року ПП «Торгцентр»здійснювало реалізацію олії соняшникової ТМ «Диканька»та ТМ «Хуторок»за цінами, що є вищими від задекларованих з урахуванням збільшення на 1% впродовж місяця. Таким чином, ПП «Торгцентр»порушило вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»та розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари». Сума завищення за перевіряє мий період склала 15332 грн. 81 коп., отже сума необґрунтовано одержаної виручки позивачем за період з 16.01.2009 року по 10.12.2009 року становить 13952 грн. 86 коп. (15332 грн. 81 коп. х 91:100).

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про безпідставність проведення Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області перевірки ПП «Торгцентр», у звязку з тимчасовим припиненням проведення планових перевірок субєктів господарювання, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року»від 21.05.2009 року № 502, до 31.12.2010 року тимчасово припинено проведення планових перевірок субєктів господарювання, крім перевірок субєктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до субєктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів) та планових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, повязаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)»від 21.05.2008 року № 483 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Так, згідно з п. 3 вказаної постанови до субєктів господарювання з високим ступенем ризику віднесені, зокрема такі, що реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік. Як вбачається зі звіту про фінансові результати за 2009 рік, ПП «Торгцентр»отримано дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 22 млн. 435 тис. грн. Таким чином, позивач - ПП «Торгцентр»є субєктом господарювання з високим ступенем ризику.

Щодо твердження представника позивача про порушенням відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у звязку з прийняттям рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін без попереднього винесення припису щодо усунення вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 року № 877-V.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з п.п. 7, 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом пяти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, який є розпорядчим документом про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу та складається на підставі акту.

Окрім того, як вбачається зі змісту ст. 8 вказаного Закону, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) субєктам господарювання обовязкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, а також накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Отже, надання субєктам господарювання обовязкових для виконання приписів про усунення порушень і недоліків є правом, а не обовязком органу державного нагляду (контролю). При цьому, право накладати на таких субєктів штрафних санкцій та вживати органом державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, інших заходів, не знаходиться у правовому звязку з попереднім наданням чи ненаданням субєкту господарювання припису про усунення порушень і недоліків. Повноваження органів державного нагляду (контролю), передбачені ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснюються такими органами не залежно від послідовності реалізації наданих їм прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому, контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обовязки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно з п. 3.1 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами» Державна інспекція з контролю за цінами Мінекономіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок і матеріалів перевірок, здійснених фінансовими та іншими контрольними органами, приймають рішення про вилучення суми, необґрунтовано одержаної субєктами господарювання внаслідок порушення державної дисципліни цін, і штрафу у двократному розмірі цієї суми (економічні санкції) за належністю.

Зазначені в рішенні від 31.12.2009 року № 5 економічні санкції розраховані та застосовані у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII та п.п. 3.1, 3.4 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами»від 03.12.2001 року № 298/519, а саме: сума порушення 13952 грн. 86 коп. + штраф у двохкратному розмірі від суми порушення, тобто 13952 грн. 86 коп. + 13952 грн. 86 коп. х 2 = 41858 грн. 58 коп.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що рішення Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області від 31.12.2009 року № 5 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 листопада 2010 року.

Суддя Гулик А.Г.