Постанова № 12334789, 12.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 р. № 2а-8116/10/1370

11 год. 58 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Романчук Л.В.,

з участю

представника позивачаГригоренко Н.Б

представник відповідачане прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Самбірський районний відділ Головного управління МНС України в Львівській області

до Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області

пропро визнання протиправним і скасування рішення про застосування економічних санкцій ,

Обставини справи.

Позивач, Самбірський районний відділ Головного управління МНС України у Львівській області, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати п.1 висновків Акта №000397 від 19 серпня 2010 р. в частині отримання необґрунтованої виручки за період з 05.10.2009р. по 27.07.2010р. на суму 560 грн. 32 коп. та рішення №262 від 26.08.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що відповідно до чинного законодавства, яким у своїй діяльності керується Самбірський РВ ГУ МНС України у Львівській області, до його повноважень входить, зокрема, надання платних послуг, що стосуються пожежної безпеки. Така послуга як експертиза (оцінка) проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, надається позивачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи», якою також затверджено тарифи. Позивач надавав платні послуги фізичним особам відповідно до вимог чинного законодавства, а тому свої дії вважає правомірними. За таких обставин рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є неправомірним, а висновки акту, які стали підставою його прийняття, необґрунтованими. Представник позивача просить позов задовольнити.

Заявою від 10.11.2010 р. представник позивача уточнив позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати рішення № 262 від 26.08.2010р.

Відповідач, Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області, не погоджується з позовними вимогами Самбірського РВ ГУ МНС України, подав письмові заперечення. Вважає, що позивачем безпідставно стягувалась плата з громадян за проведення експертизи протипожежного стану обєктів та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи. На думку відповідача, Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 774 не може бути підставою для стягнення плати за проведення даного виду послуги з громадян, оскільки така встановлює плату лише для субєктів господарювання, до яких не належать фізичні особи, які не є підприємцями. Стверджує, що стягнення позивачем плати з громадян на підставі Методики, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145 є безпідставним, оскільки ним затверджено лише перелік обєктів, а тарифи та їх розмір можуть затверджуватись лише постановами Кабінету Міністрів України.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та обєктивно дослідив надані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем 19.08.2010р. проведено планову перевірку Самбірського РВ ГУ МНС України у Львівській області з питань ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства з надзвичайних ситуацій, про що складено акт № 000397 від 19.08.2010 р.

Перевіркою встановлено, що Самбірський РВ ГУ МНС України безпідставно стягував з громадян плату за послуги з оцінки (експертизи) проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, чим порушено ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»та необґрунтовано отримав виручку в сумі 560 грн. 32 коп. за період з 05.10.2009 р. по 27.07.2010 р.

Такі послуги, на думку відповідача, не можуть надаватись фізичним особам на платній основі, оскільки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи», такі послуги надаються за заявою юридичних або фізичних осіб. А стаття 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та субєктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, тому тарифи встановлені вказаною Постановою встановлені виключно для субєктів господарювання. Таким чином, встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 26.08.2010р.прийнято рішення № 262 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у Самбірського РВ ГУ МНС України в дохід Державного бюджету Самбірського району 1680 грн. 96 коп., а також виставлено претензію № 262 про перерахування суми штрафних санкцій. Позивач не погоджується з рішенням відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, що стало підставою для звернення до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 17.12.1993р. "Про пожежну безпеку" центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Відповідно до цього Закону таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Самбірський РВ ГУ МНС України у Львівській області є структурним підрозділом Головного управління МНС України у Львівській області. Основними завданнями відділу є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та наглядово-профілактичної діяльності, тощо.

Згідно з чинним законодавством органи державного пожежного нагляду наділені правом надавати певні види послуг в сфері пожежного нагляду. Відповідно до ст. 10 названого Закону експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів проводяться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 р. № 798 затверджено перелік платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (згідно переліку, який наведено в додатку). Встановлено, що зазначені у переліку платні послуги можуть надаватися виключно на добровільних засадах за письмовим зверненням заінтересованих юридичних та фізичних осіб.

Наказом МВС України від 22.11.1994р. № 641 затверджено Порядок проведення експертизи проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки, за яким експертиза виконується центральним органом державного пожежного нагляду (Управлінням Державної пожежної охорони МВС України), територіальними органами державного пожежного нагляду (управліннями, відділами Державної пожежної охорони, головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, Київській області та м. Києві, управлінь МВС в областях та м. Севастополі), місцевими органами державного пожежного нагляду (відділами, підпорядкованими безпосередньо Управлінню Державної пожежної охорони МВС України, загонами і частинами Державної пожежної охорони). Таким чином, Самбірський РВ ГУ МНС України у Львівській області наділений правом проводити експертизу проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки.

Реалізуючи свої повноваження Самбірський РВ ГУ МНС України у Львівській області надав послуги по експертизі (оцінці) проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи. З матеріалів справи вбачається, що послуги надавались фізичним особам за плату в залежності від обєктів і видів робіт.

Оцінюючи доводи сторін, суд вважає необґрунтованим висновок Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про те, що вказані послуги повинні надаватись громадянам безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи»затверджено тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, згідно з додатком 1.

Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що оцінка (експертиза) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, органом державного пожежного нагляду може проводитися виключно на добровільних засадах за заявою юридичних або фізичних осіб.

Пунктом 4 Постанови № 774 встановлено, що відповідні міністерства зобовязані розробити та затвердити методику розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи.

На виконання Постанови № 774 Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи розроблено та наказом № 444 від 13.07.2006 р. затверджено Методику розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи (надалі Методика).

Пунктом 2.3 вказаної Методики передбачено розрахунок витрат часу інспектором держпожнагляду на проведення оцінки (експертизи) проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи та наведено перелік найменування обєктів. Перелік обєктів затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145.

Серед наведених найменувань обєктів є й такі, що передбачають звернення громадян, які не є підприємцями та за змістом не повязані із господарської діяльністю, а саме:

- перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках та кімнат у гуртожитках, а також об'єктів громадського призначення без втручання в несучі конструкції (абз. 9 п. 3 Табл. 4);

- прибудова або розширення на першому поверсі житлових будинків балконів, лоджій, еркерів, улаштовування приміщень невиробничого призначення на горищах та в підвалах (абз. 10 п. 3 Табл. 4);

- будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 500 м2 з числом надземних поверхів не більше трьох, в тому числі з господарськими та допоміжними приміщеннями у підвальному поверсі (I та II категорії складності (абз. 1 п. 4 Табл. 4).

З наведеного переліку вбачається, що існують обєкти, затвердження проектів будівництва яких проводиться за зверненням громадян. При цьому така послуга є платною. Вказану обставину відповідач не спростував.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 117 Конституції України передбачено, що акти Кабінету Міністрів України є обовязковими до виконання.

За таких обставин є необґрунтованим висновок відповідача про те, що сфера дії Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»не поширюється на громадян, а тому Постанова від 31.05.2006 р. № 774 та розроблена на її виконання Методика розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, не можуть бути підставою для стягнення плати за даний вид послуг з громадян. Вказані нормативні акти Кабінету Міністрів України є обовязковими до виконання і правових підстав для їх незастосування позивачем немає.

Суд звертає увагу на те, що окремою підставою скасування оскаржуваного рішення є відсутність вини позивача. Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (надалі ГК України) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Таким чином, закон встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини. В частині відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності винятків з правила ч. 2 ст. 218 ГК України не передбачено. Адміністративно-господарські санкції згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, є публічно-правовими, конфіскаційними санкціями і не можуть застосовуватись за відсутності вини особи. Зазначену правову позицію висловлено також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Суд звертає увагу також на те, що стаття 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», на порушення якої покликається відповідач, не встановлює правил поведінки, невиконання яких є правопорушенням, а лише визначає сферу дії цього Закону. Відтак, дії Самбірського РВ ГУ МНС України у Львівській області не свідчать про порушення саме ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»і їм надано невірну правову кваліфікацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди згідно ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що вказані положення відповідачем не дотримані.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 262 від 26.08.2010 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Самбірського районного відділу Головного управління МНС України в Львівській області (Львівська область, Самбірський район, м. Самбір, вул. Шевченка, 55 ЄДРПОУ 08797475) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2010р. о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.