Постанова № 12334668, 13.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7309/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Ковальській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" (м. Коростень) <Текст >

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

13.09.2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0000281601/1 від 03.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12704 грн. та штрафних санкцій в розмірі 635 грн., а всього в розмірі 13339 грн. Вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення ними п.п7.4.1, 7.4.5, 7.2.4 п.7.4, 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі того, що контрагент, у якого було куплено товар, а саме - ПП ОСОБА_1 податкові зобов'язання не декларував та до бюджету не вносив. З вказаним порушенням позивач не погоджується, оскільки несплата ПДВ контрагентами не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним в ціні товару, якщо він виконав всі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Позивач посилається на те, що ТОВ "Авант" було виконано, всі необхідні умови, а саме: на підставі укладених договорів купівлі-продажу макухи соняшникової отримано товар, за який сплачено встановлену суму, в тому числі ПДВ, отримано належним чином оформлені податкові накладні, які віднесені до складу податкового кредиту. Вважають податкове повідомлення-рішення нечинним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. В даному випадку фактично суми податку на додану вартість не надійшли до Державного бюджету України по сумнівних операціях з участю суб'єктів підприємницької діяльності, звітність яких не подано до податкового органу та не сплачено податків. У ПП ОСОБА_1 не відображено податкових зобов'язань по даному контрагенту за березень 2010 року, податкова звітність за березень 2010р. не подавалася, отже покупець не мав правових підстав включення сум ПДВ по даній операції до податкового кредиту. Вказані порушення призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ у березні місяці 2010 року на суму 13339 грн., тож відповідач вважає, що підприємству правомірно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 13339 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: 16.06.2010 року Коростенською ОДПІ проведена камеральна (невиїзна) перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Авант" за березень 2010 року, про що складено акт №121/15-02.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.4, 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в березні місяці 2010 року на суму 33391 грн., за рахунок чого зменшено податкові зобов'язання по сплаті податку до бюджету на суму 33391грн.

На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000281601/0 від 29.06.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33391 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1670 грн., а всього в розмірі 35061 грн.

Позивач оскаржив вищевказане рішення в адміністративному порядку до відповідача. Під час розгляду скарги відповідач скасував податкове повідомлення-рішення №0000281601/0 від 29.06.2010 року в частині основного платежу в сумі 20687 грн. та зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 1035 грн., в іншій частині основного платежу в сумі 12704 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 635 грн. залишив без змін, а скаргу підприємства без задоволення, про що винесено відповідне рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.09.2010р. №25/22050168/94.

09.09.2010р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0000281601/1 від 03.09.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13339 грн., в т.ч. 12704 грн. основного платежу та 635 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Рішення прийнято на підставі акта перевірки №121/15-02 від 16.06.2010р.

Суд вважає, що висновок податкового органу є неправомірним, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

7.5.1 Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону 7.4.5. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.4. право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що між ТОВ "Авант" та ПП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу макухи соняшникової.

На виконання умов договору, ПП ОСОБА_1, відповідно до видаткових накладних №3 від 09.03.2010р., №8 від 29.03.2010р. та податкових накладних №3 від 09.03.2010р., № 8 від 29.03.2010р. був поставлений товар (макуха соняшникова) позивачу на суму 76224, 00 грн., в вартості якого сума ПДВ склала - 12704,00 грн. (а.с. 11-12, 15-16).

ТОВ "Авант" було отримано товар та в рахунок поставлених товарів було перераховано ПП ОСОБА_1 згідно платіжних доручень №173 від 09.03.2010р., №237 від 29.032010р. суму 80566,00 грн., в тому числі ПДВ 13427,67 грн. (копії платіжних доручень на а.с. 13,14).

Податкові накладні, отримані від постачальника, оформлені належним чином та відповідають вимогам Закону.

Даний факт підтверджується актом перевірки та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що господарські операції з поставки товарів мали реальний характер, оскільки були в подальшому реалізовані ТОВ "Авант" іншому покупцю - СТОВ "Птахівник". З отриманих коштів позивач сформував податкові зобов'язання з ПДВ.

Суд не приймає до уваги посилання відповідач на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит з підстав невключення зобов'язання з ПДВ контрагентом ПП ОСОБА_1, оскільки це прямо суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Невиконання своїх зобов'язань перед державою недобросовісних платників податку на додану вартість, не може тягнути за собою негативних наслідків для добросовісних платників такого податку, які виконали всі умови договору (така позиція висловлюється і Вищим адміністративним судом України).

Відповідно несплата контрагентом ПДВ не є підставою для позбавлення платника податків ТОВ "Авант" права на податковий кредит.

Крім того, посилаючись на нікчемність угод, податковий орган не надав доказів нікчемності таких угод, не звертався податковий орган і до суду про стягнення коштів в дохід держави, отриманих за нікчемними угодами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0000281601/1 від 03.09.2010 року є нечинним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000281601/1 від 03.09.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Авант" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12704 грн. та штрафних санкцій в розмірі 635 грн., а всього в розмірі 13339 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Авант" понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 18 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.