Постанова № 12334656, 05.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5387/10/0670

категорія 2.11.12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

01.07.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005722302 від 02.07.2009 р. Позов мотивує тим, що в період з 12.05.2009 р. по 09.06.2009 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка КП "Готельне господарство "Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 3735/23-1/05456822/0110 від 16.06.2009 р. Під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення пп.2.11. ст.2, п.3.1 ст.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, а саме були проведені готівкові розрахунки без подання оригіналу розрахункового документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до авансового звіту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 45622,58 грн. За виявлене порушення ДПІ у м. Житомирі винесло рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005722302 від 02.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 45622,58 грн. Позивач вважає, що перевіряючі неправомірно не прийняли до уваги та не віднесли до витрат кошти, що були видані працівникам по авансовим звітам, посилаючись на те, що відсутні достовірні документи, що підтверджували використання коштів, оскільки рахунок готелю є достатнім документом для віднесення витрат працівника на проживання під час відрядження до складу валових витрат, тому підстави для застосування штрафних /фінансових/ санкцій відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду надала письмові заперечення проти позову, просила відмовити в його задоволенні. Заперечення обґрунтувала тим, що для підтвердження витрат на відрядження в сумі 45622,58 грн. необхідний розрахунковий документ відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", форма і зміст якого передбачена Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджена Наказом ДПА України № 637 від 15.12.2004 р. Отже, на думку представника відповідача, готелі повинні застосовувати РРО і наявність інших документів (авансового звіту, посвідчення про відрядження, квитанції про сплату послуг) не є достатніми документами, що підтверджують видачу коштів по авансових звітах.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 12.05.2009 р. по 09.06.2009 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 3735/23-1/05456822/0110 від 16.06.2009 р.

Під час перевірки відповідачем було виявлено порушення пп.2.11. ст.2, п. 3.1, 3.2 ст. 3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме були проведені готівкові розрахунки без подання платіжного документа на загальну суму 45622,58 грн.

За виявлене порушення ДПІ у м. Житомирі винесло рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005722302 від 02.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 45622,58 грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій, на думку контролюючого органу, було проведення готівкових розрахунків без подання оригіналу розрахункового документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до авансового звіту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 45622,58 грн. З даним твердженням контролюючого органу суд не погоджується, оскільки воно не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до пп. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються: витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найом інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на вїзд (віз), обовязкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, повязаних з правилами вїзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у звязку зі здійсненням таких витрат. Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

До того ж, відповідно до абз. 1, 6 п. 1.4. розділу Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998р. за № 218/2658, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших субєктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника.

Суд дослідив в судовому засіданні наявні в матеріалах справи квитанції про оплату працівниками, які були у відрядженні у м. Львові та м. Івано-Франківську протягом 2006 - 2008 року, за проживання в готелі, які містять вартість наданих послуг, відмітку про оплату та зазначення готелю, в якому мешкали працівники позивача (а.с. 64, 67, 70, 74, 77, 80, 84, 87, 90, 96, 99, 102, 105, 111, 113, 118, 120, 123,126, 129, 132).

Відповідно до п. 2.11. ст.2 Постанови Національного банку, від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Суд погоджуючись з позовними вимогами позивача, звертає увагу на помилковість міркувань контролюючого органу щодо порушення позивачем розрахункових операцій, оскільки позивач не здійснював розрахункових операцій за готівку. Тобто звіт про відрядження не є розрахунковою операцією, так як і не є розрахунковою операцією видача позивачем працівникам підприємства авансом коштів на відрядження.

Таким чином, рахунки з готелів за надання послуг з розміщення та проживання працівників позивача є достатніми документами, які підтверджують фактичні витрати за надання цих послуг, їх отримання та оплату такою особою, а також підтверджують можливість віднесення цих витрат до складу валових витрат підприємства, працівником якого є фізична особа, що їх понесла. З наданих та оглянутих судом документів вбачається, що працівники позивача належним чином прозвітували за отримані авансом кошти на відрядження.

Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі по справі від 2 лютого 2006 року N 1-1244/05 та № К-1027/07 від 28.10.2008 року.

Керуючись пп.5.4.8 (абзаци 1,2) п.5.4. ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, абзацами 1, 6 п. 1.4. розділу Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998р. за № 218/2658, ст.ст. 86, 159-163, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосуванняштрафних (фінансових) санкцій №0005722302 від 02.07.2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 08 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.